Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Smiyanov2 змістовний модуль 2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
225.28 Кб
Скачать

Тестові питання

1. Провідна медична школа Європи в період пізнього середньовіччя була в:

* Падує;

- Пізі;

- Парижі;

- Неаполі.

2. А. Везалій жив у:

* 16 – му столітті;

- 14 – му столітті;

- 15 – му столітті;

- 17 – му столітті.

3. В історії анатомії виділяють 2 основні періоди:

* передісторія наукової анатомії, період наукової анатомії;

- емпіричний період анатомії, експериментальний період;

- домікроскопічний період анатомії, мікроскопічний період;

- період експериментальної анатомії, період наукової анатомії.

4. Основна праця А.Везалія вийшла у світ у:

* 1543 р.;

- 1343 р.;

- 1443 р.;

- 1643 р.

5. Основна праця А.Везалія має назву:

* «Про будівлю людського тіла»;

- «Про анатомію»;

- «Епітоме»;

- «Анатомічне дослідження про рух серця і крові у тварин».

6. Реформатором нормальної анатомії був:

* А. Везалій;

- Я. Сильвій;

- У. Гарвей;

- Мондіно де Луцці.

7. Р. Коломбо жив у:

* 16 – му столітті;

- 14 – му столітті;

- 15 – му столітті;

- 17 – му столітті.

8. Життя і діяльність Д. Фракасторо зв'язані з:

* Падуєю;

- Болоньєю;

- Пізою;

- Римом.

9. І. Фабрицій жив у:

* 16 – 17 – му столітті;

- 14 – 15 – му столітті;

- 15 –16 – му столітті;

- 17 – 18 – му столітті.

10. Б. Євстахій жив у:

* 16 – му столітті;

- 14 – му столітті;

- 15 – му столітті;

- 17 – му столітті.

11. Життя і діяльність Б. Євстахія зв'язана з:

* Римом;

- Падуєю;

- Пізою;

- Болоньєю.

12. Р. Коломбо вивчав:

* рух крові в легенях;

- першим заснував ембріологію та порівняльну анатомію;

- застосував метод порівняльно-анатомічного дослідження органів дорослої людини і зародка;

- описав венозні клапани.

13. І. Фабрицій:

* описав венозні клапани;

- описав маткові труби;

- описав орган слуху людини;

- перший у європейській науці висловив ідею про легеневий кровообіг.

14. М. Фаллопій:

* описав маткові труби;

- описав орган слуху людини;

- перший у європейській науці висловив ідею про легеневий кровообіг;

- описав венозні клапани.

15. Б. Євстахій:

* докладно описав орган слуху людини;

- вивчав рух крові в легенях;

- описав венозні клапани;

- описав маткові труби.

16. Життя і діяльність Р. Коломбо зв'язані з:

* Падуєю;

- Салерно;

- Болоньєю;

- Монпельє.

17. Життя і діяльність Г. Фаллопія зв'язані з:

* Падуєю;

- Салерно;

- Болоньєю;

- Римом.

18. Життя і діяльність І. Фабриція зв'язані з:

* Падуєю;

- Салерно;

- Болоньєю;

- Римом.

19. Життя і діяльність А. Везалія зв'язані з:

* Падуєю;

- Салерно;

- Болоньєю;

- Римом.

20. М. Сервет жив у:

* 16 – му столітті;

- 14 – му столітті;

- 15 – му столітті;

- 17 – му столітті.

21. М. Сервет:

* перший у європейській науці висловив ідею про легеневий кровообіг;

- описав орган слуху людини ;

- описав венозні клапани;

- описав маткові труби.

22. У. Гарвей жив у:

* 16 – 17 – му ст.;

- 14 – 15 – му ст.;

- 15 – 16 – му ст.;

- 17 – 18 – му ст.

23. Життя і діяльність У. Гарвея зв'язана з:

* Падуєю;

- Парижем;

- Болоньєю;

- Пізою.

24. У. Гарвей:

* відкрив основні закони кровообігу;

- описав органи слуху людини;

- описав маткові труби;

- перший у європейській науці висловив ідею про легеневий кровообіг.

25. Основна праця У. Гарвея називається:

* «Анатомічне дослідження про рух серця і крові у тварин»;

- «Про будову людського тіла»;

- «Про анатомію»;

- «Епітоме».

26. Основна праця У. Гарвея вийшла в:

* 1628 р.;

- 1328 р.;

- 1428 р.;

- 1528 р.

27. В історії фізіології виділяють два основних періоди:

* емпіричний і експериментальний;

- домікроскопічний і мікроскопічний;

- експериментальний і науковий;

- емпіричний і мікроскопічний.

28. У період пізнього середньовіччя існували такі узагальнювальні системи медицини:

* ятрохіміків і ятрофізиків;

- ятрохіміків і ятробіологів;

- ятробіологів і ятрофізиків;

- ятромеханіків і ятрогеометрів.

29. А. Бореллі був:

* ятромеханіком;

- ятробіологом;

- ятрохіміком;

- ятрогеометром.

30. Р. Декарт був:

* ятрофізиком;

- ятробіологом;

- ятрохіміком;

- ятрогеометром.

31. С. Сантаріо був:

* ятрофізиком;

- ятрогеометром;

- ятрохіміком;

- ятробіологом.

32. С. Сантаріо:

* зробив першу оцінку обміну людини;

- розробив схему рефлекторної дуги;

- перший у європейській науці висловив ідею про легеневий кровообіг;

- описав венозні клапани.

33. Життя і діяльність С. Сантаріо зв'язана з:

* Падуєю;

- Пізою;

- Римом;

- Салерно.

34. Р. Декарт:

* розробив схему рефлекторної дуги;

- один з основоположників біомеханіки;

- зробив вклад у лікування вогнепальних ран;

- відкрив основні закони кровообігу.

35. Парацельс був:

* ятрохіміком;

- ятрофізиком;

- ятромеханіком;

- ятроматематиком.

36. Парацельс жив у:

* 15 – 16 – му ст.;

- 14 – 15 – му ст.;

- 16 – 17 – му ст.;

- 17 – 18 – му ст.

37. Реформатором хірургії у середні століття був:

* А. Паре;

- С. Сантаріо;

- І. Фабрицій;

- Р. Коломбо.

38. Життя і діяльність А. Паре зв'язані з:

* Парижем;

- Пізою;

- Римом;

- Венецією.

39. А. Паре жив у:

* 16 – му столітті;

- 14 – му столітті;

- 15 – му столітті;

- 17 – му столітті.

40. У період пізнього середньовіччя поширення набули:

* сифіліс і паразитарні тифи;

- висипний тиф і холера;

- чума і сифіліс;

- холера і чума.

41. Першу науково обґрунтовану концепцію поширення заразних хвороб дав:

* Д. Фракасторо;

- Парацельс;

- М. Зірве;

- С. Сантаріо.

42. Найбільшою науковою заслугою А. Паре є:

* внесок у лікування вогнепальних ран;

- один з основоположників ятрохімії;

- розробив схему рефлекторної дуги;

- описав венозні клапани.

43. А. Бореллі:

* один з основоположників біомеханіки;

- розробив схему рефлекторної дуги;

- зробив вклад у лікування вогнепальних ран;

- відкрив основні закони кровообігу.

44. Р. Коломбо був учнем на університетській кафедрі:

* А. Везалія;

- Б. Євстахія;

- У. Гарвея;

- Парацельса.

45. М. Фаллопій був учнем:

* А. Везалія;

- Б. Євстахія;

- У. Гарвея;

- Парацельса.

46. І. Фабрицій був учнем:

* Г. Фаллопія;

- А. Везалія;

- М. Сервета;

- Парацельса.

47. У. Гарвей був учнем:

* І. Фабриція;

- А. Везалія;

- М. Сервета;

- Парацельса.

48. Для пізнього середньовіччя характерно:

* затвердження дослідного методу в науці;

- схоластичний метод;

- діалектичне мислення;

- використання мікроскопічних методів дослідження.

49. На 16 -те століття припадає:

* «золоте століття» в історії анатомії;

- народження патологічної анатомії як науки;

- поява фізіології як науки;

- розквіт гістології.

50. На 17 – те століття припадає:

* поява фізіології як науки;

- «золоте століття» в історії анатомії;

- народження патологічної анатомії як науки;

- розквіт гістології.

51. Одна з основних рис пізнього середньовіччя:

* метафізичний метод;

- схоластичний метод;

- діалектичне мислення;

- використання мікроскопічних методів дослідження.

52. У період пізнього середньовіччя в Європі:

* з'являються нові лікарські речовини;

- з'явилися перші карантини;

- запропоновано варіоляцію (імунізацію проти віспи шляхом введенням здоровим вмісту віспяних пухирців);

- з'явилися лікарні при монастирях.

Заняття 6

Тема. Медицина Київської Русі. Медицина в період роздробленості Русі і розвитку феодальних відносин. Україна і проблема Північного Відродження.

Мета - ознайомитися з розвитком медицини в Київській Русі (IХ – XII ст.) у період роздробленості Русі і розвитку феодальних відносин (ХIII-ХVIII ст.). Ознайомитися з поширенням ренесансних та гуманістичних ідей на Україні.

Питання для самоконтролю

  1. Письмові джерела вивчення медицини Київської Русі.

  2. Лікування в Київській Русі до прийняття християнства.

  3. Монастирська медицина в Київській Русі. Діяльність лікарів-монахів.

  4. Світська медицина в Київській Русі.

  5. Санітарна справа, епідемії і боротьба з ними в Київській Русі.

  6. Письмові джерела вивчення медицини Російської держави XV-XVII століть.

  7. Медицина і медична справа в Західних Українських землях в XIII-XVII ст.

  8. Епідемії і боротьба з ними в Російській державі до ХIХ століття.

  9. Перші аптеки і аптекарський наказ у Московській державі.

  10. Підготовка лікарів у Московській державі в ХV-ХVII ст.

  11. Монастирські і громадянські лікарні в Московській державі в ХV-ХVII ст.

  12. Особливості медичної справи в Російській державі в ХVIII ст.

  13. Георгій Дрогобич (Котермак) – його життя і праці.

  14. Особливості підготовки лікарів у Російській державі в ХVIII ст.

  15. Нестор Максимович - Амбодік і його внесок у вітчизняну медицину.

  16. Данило Самійлович Самойлович і його внесок у вітчизняну медицину.

  17. Поширення та утвердження ренесансних та гуманістичних ідей на Україні.

  18. Медична освіта в Україні. Замайська академія.

  19. Виникнення братств (Львівське, Київське, 1615 р., Луцьке, 1617 р.). Культурно-просвітницька діяльність братств. Друкарська справа. Братські школи.

  20. Громадська медицина. Монастирські і братські шпиталі. Реміснича (цехова) медицина.

План для самостійної роботи

1. Складання структурно-логічних схем:

1.1. Лікування і медична справа в Київській Русі.

1.2. Медицина і медична справа в Західних Українських землях у XIII-XVII ст.

1.3. Медицина і медична справа в Московській державі в ХV-ХVII ст.

1.4. Медицина і медична справа в Російській державі в ХVIII ст.

2. Заслуховування і обговорення рефератів.

План самостійної підготовки

Ознайомитися з матеріалами лекції і підручника.

Список літератури

Основна:

  1. Матеріали лекцій.

  2. Сорокина Т.С. История медицины. – М.: ПАИМС, 1994. – С. 143-153, 206-215, 262-266, 278-284, 308-309.

  3. Верхратський С.А. Історія медицини. – 3 –тє видання. – К.: Вища школа, 1983. – С. 161-199.

Додаткова:

  1. Амбодик (Максимович-Амбодик) Н.М. Энциклопедия питания и врачевания. – 2-е издание. – СПб., Библиотека «Звезды», 1993.

  2. Богоявленский Н.А. Древнерусское врачевание в ХI – XVII вв. – М.: Медгиз, 1960.

  3. Богоявленский Н.А. Отечественная анатомия и физиология в далеком прошлом. – Л.: Медицина, 1970.

  4. Бородий Н.К. Д.С. Самойлович. – М.: Медицина, 1985.

  5. Бородій М.К. Данило Самійлович Самойлович. – К.: Наукова думка, 1987.

  6. Громбах С.М. Данило Самойлович. – М.: Центральный ин-т санитарного просвещения, 1951.

  7. Громбах С.М. Русская медицинская литература XVIII века. – М.: Изд-во АМН СССР, 1953.

  8. Данилишина Е.И. Максимович – Амбодик / Е.И. Кани-лимина, Е.С. Обысова. - 1976.

  9. Милявский В.М. Иван Андреевич Полетика – первый русский профессор зарубежного университета // Советское здравоохранение. – 1977. - № 2. - С. 82-84.

  10. Палкин Б.Н. Русские госпитальные школы XVIII века и их воспитанники. – М.: Медгиз, 1959.

  11. Самойлович Д.С. Избранные произведения. Вып. 1-2. – М.: Изд-во АМН СССР, 1949-1952.

Обговорення результатів і підбивання підсумків заняття.

Навчальні засоби: атлас, альбом, література.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]