- •Тема 1. Облік зобов’язань за розрахунками з постачальниками та інших поточних зобов’язань
- •Питання для обговорення
- •1.1 Поняття, визнання та оцінка зобов'язань
- •1.2 Класифікація зобов'язань
- •1.3 Класифікація поточних зобов’язань.
- •1.4 Облік кредиторської заборгованості за товари, роботи та послуги.
- •1.5 Облік операцій з короткостроковими векселями виданими.
- •1.6 Облік поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями.
- •1.7 Облік поточної заборгованості за розрахунками з учасниками.
- •1.8 Облік інших поточних зобов’язань
- •1.9.2 Облік короткострокових кредитів банків
- •1.9.3. Облік Інших видів кредитно-фінансових послуг
1.9.3. Облік Інших видів кредитно-фінансових послуг
До них відносяться: овердрафт і факторинг.
Овердрафт — форма короткострокового кредитування, яка застосовується щодо найбільш благонадійних клієнтів банку у випадках, коли сума платежу, яку клієнт пвинен оплатити, перевищує залишок коштів на його рахунку. У такому випадку недостатню для здійснення платежу суму поповнює банк, але не шляхом зарахування коштів, яких не вистачає, на рахунок клієнта, а шляхом перерахування їх безпосередньо на адресу одержувача, вказану у платіжному дорученні клієнта. Овердрафт банк гасить самостійно у міру надходження коштів на рахунок клієнта. Овердрафт не надається, овердрафт відкривається.Тобто, це своєрідна кредитна лінія без цільової спрямованості і без заздалегідь встановлених розмірів. За овердрафтом обумовлюються лише ліміти відповідно до величини середньоденних оборотів на рахунку клієнта. Договір овердрафту укладається один раз на встановлений у ньому термін. Овердрафт закривається або після закінчення дії договору або з часу, коли банк з якихось причин відмовить клієнту в довірі. Відкритий овердрафт означає, що клієнт банку, відправляючи платіжне доручення на перерахування коштів, завжди буде впевнений у вчасному виконанні своїх зобов'язань перед контрагентами.
Овердрафт – це довіра банку своїм клієнтам, які мають на поточних рахунках стабільні обороти. Він відкривається для того, щоб допомогти клієнту розплатитися за своїми зобов'язаннями з тим одержувачем платежу, на чиї реквізити він подав платіжне доручення. Під видачу овердрафтів банки не обов'язково повинні мати кредитні ресурси. Для цього вони використовують поточні кошти.
Кредит за овердрафтом відкривається банком не на всю суму вказаного у платіжному дорученні платежу, а тільки на ту її частину, якої не вистачає на рахунку клієнта для того, щоб він розплатився за зобов'язаннями (крім випадків, коли на рахунку клієнта нульовий залишок). Наприклад, якщо в платіжному дорученні вказана сума 1500 грн, а залишок на рахунку клієнта 50 коп., то банк перераховує 1500 грн. У результаті на поточному рахунку клієнта буде кредитовий (контрактивний) від'ємний залишок 1499 грн. 50 коп. і дебетовий (контрпасивний) на рахунку банку.
Так як при овердрафті гроші на поточний рахунок клієнта не надходять, а перераховуються безпосередньо контрагенту, то сума овердрафту не відображається ні за дебетом субрахунку 311, ні за кредитом субрахунку 601. В обліку відображається одне проведення з оплати платежу: Дт 631 – Кт 311. У результаті утвориться від'ємний залишок на поточному рахунку (кредитове сальдо). Банк також відображає залишок на рахунку такого клієнта зі знаком мінус (дебетове сальдо) в пасиві банківського балансу. Оскільки для повернення овердрафту клієнту не потрібно подавати в банк платіжне доручення, тому що він вираховується з поточних надходжень на рахунок клієнта, то і в обліку повернення овердрафтів також не відображається.
На від'ємне сальдо на поточному рахунку можна не зважати, якщо протягом робочого дня овердрафт буде автоматично погашений поточними надходженнями.
Суми відсотків, сплачені підприємством за відкриття овердрафту, відносяться до витрат звітного періоду пробеденням: дебет субрахунку 951 – кредит субрахунку 684, і до валових витрат, як будь-які інші витрати, пов'язані з підготовкою, організацією і веденням господарської діяльності.
Факторинг — це комплекс кредитно-фінансових послуг, що надаються підприємствам. Це купівля фактор-фірмою у своїх клієнтів платіжних вимог до їх партнерів та здійснення грошових розрахунків за рахунок власних коштів. Тобто, підприємство продає свої боргові права іншому суб'єкту – фактору. Факторами (фінансовими агентами) можуть бути банки, інвестиційні компанії та інші кредитні організації, що мають ліцензію на здійснення такого виду діяльності (надання кредитів іншим особам під відсотки).
Термін „факторинг” визначено Законом України 168 „Про ПДВ”. „Факторинг — операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу у третьої особи другому кредитору з попередньою або подальшою компенсацією вартості такого боргу першому кредитору”.
Механізм факторингу передбачає кредитування власника боргових прав і його розрахункове обслуговування згідно з пред'явленими ним рахунками-фактурами. Це, по суті, кредит під відвантажені продукцію і товари (виконані роботи, надані послуги), за користування яким клієнт платить обумовлений факторинговим договором відсоток. Крім відсотка за кредит, фактор стягує з клієнта винагороду за облік реєстру продажу і інші послуги, що передбачені договором факторингу. Кредитування за факторингом має двосторонній характер, адже боржник клієнта також отримує кредит – платіжний.
Розрізнюють два види факторингу — конвенційний (широкий) і конфіденційний (обмежений).
Конвенційний факторинг – це універсальна система фінансового обслуговування клієнтів, що включає бухгалтерський облік, ведення розрахунків з постачальниками і покупцями, страхове та рекламне обслуговування, представництво та інші можливі види обслуговування аж до того, що за клієнтом залишається лише виробничо-управлінська функція.
Конфіденційний факторинг (більш поширений) обмежується обліком фактур, рахунків клієнта до своїх боржників і наданням кредиту в рахунок майбутнього погашення боргів дебіторами-боржниками.
Суть факторингових послуг полягає в тому, що підприємство-фактор придбаває у клієнта право на стягнення боргів у його боржників і частково оплачує клієнту суму дебіторської заборгованості до настання строку її погашення. Ця сума кредиту становить біля 80% вартості боргу. Залишок боргу, за вирахуванням відсотків, повертається клієнту так:
частинами в міру погашення кожним дебітором суми боргу, якщо факторинговий договір укладався з правом регресу;
після настання терміну погашення боргу, якщо факторинг не передбачав права регресу. Факторинг без права регресу назвають продажем дебіторської заборгованості.
При факторингу з правом регресу ризик безнадійних боргів залишається за підприємством – продавцем дебіторської заборгованості. При факторингу без права регресу ризик безнадійних боргів бере на себе фактор.
Регрес – це вимога до боржника про покриття збитків, які поніс клієнт. При здійсненні факторингу без права регресу клієнт передає фактору своє право одержання боргу від боржника. Фактор стає власником неоплачених боргових вимог і бере на себе ризики їх несплати, хоча кредитоспроможність кожного дебітора заздалегідь перевіряється. У результаті деякі з поданих до дисконтування дебіторів можуть бути не включені в договір факторингу.
Внаслідок здійснення факторингу клієнт підприємства-фактора боржник отримує можливість:
швидше розрахуватися зі своїми боргами (наприклад, з постачальниками),
запобігти появі сумнівних боргів,
скоротити можливі втрати, що виникли через затримку платежів та інші вигоди, за що він виплачує фактору певний відсоток.
Внаслідок договору факторингу клієнт (постачальник, підрядник стосовно дебіторів):
звільняється від збору грошей зі своїх боржників;
може встановити точну дату оплати своїх вимог (надходження оборотних коштів в оборот);
вчасно спланувати і вірішити поточні проблеми своєї виробничої діяльності.
Приклад . Загальна сума отриманих від клієнта боргових прав фактором 120000 грн., сума резерву за договором – 40000 грн. в т.ч. відсоток за факторинг становить 12000 грн. в т.ч ПДВ, сума резерву – 28000 грн., яка при погашенні всієї заборгованості дебіторами перераховується на рахунок клієнта. Вартість послуг з ведення реєстру рахунків покупців клієнта – 2000 грн. крім того ПДВ. Відобразити операції у фірми-фактора та клієнта: а) при повному, б) при неповному погашенні дебіторами своїх зобов'язань (100000 грн.).
№ з/п |
Зміст операції |
Д-т |
К-т |
Сума |
Відображення вартості придбаного права вимоги боргу у фактора |
||||
1 |
Перераховано грошові кошти клієнту |
35 |
311 |
80000 |
2 |
Відображено суму резерву (дисконту) |
35 |
474 |
40000 |
3 |
Відсотки за факторингом визнаються доходом звітного періоду |
474 |
732 |
12000 |
4 |
Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ |
732 |
641 |
2000 |
Після надходження платежів від дебіторів |
||||
1 -й варіант. При 100-відсотковому виконанні дебіторами своїх зобов'язань |
||||
4 |
Погашення боргів дебіторами (поступово, в міру надходження грошей) |
311 |
35 |
120000 |
5 |
Нараховано доходи за послуги ведення реєстру рахунків до покупців клієнта |
377 |
733 |
2400 |
6 |
Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ |
733 |
641 |
400 |
6 |
Списано доходи за послуги за рахунок резервних коштів |
474 |
377 |
2000 |
7 |
Нараховано до оплати клієнту суму, що залишилася у резерві |
474 |
685 |
25600 |
8 |
Перераховано на рахунок клієнта залишок факторингової суми |
685 |
311 |
25600 |
2-й варіант. При неповному погашенні дебіторами своїх зобов'язань |
||||
4 |
Погашення боргів дебіторами (поступово, в міру надходження грошей) |
311 |
35 |
100000 |
5 |
Нараховано доходи за послуги ведення реєстру рахунків до покупців клієнта |
377 |
733 |
2400 |
6 |
Нараховано податкове зобов’язання з ПДВ |
733 |
641 |
400 |
6 |
Списано доходи за послуги за рахунок резервних коштів |
474 |
377 |
2000 |
7 |
Утримано з клієнта в порядку регресу суму не погашеної в строк заборгованості за рахунок коштів клієнта, що залишилися у резерві |
474 |
35 |
20000 |
8 |
Нараховано до оплати клієнту суму, що залишилася у резерві |
474 |
685 |
5600 |
9 |
Перераховано на рахунок клієнта залишок факторингової суми |
685 |
311 |
5600 |
Якщо договір факторингу укладено без права регресу, а зарезервованих коштів недостатньо, щоб стягнути несплачену суму з клієнта, то збитки від проведення факторингової операції списуються на витрати звітного періоду проведенням: дебет субрахунка 952 ”Інші фінансові витрати” – кредит рахунка 35.
Облік факторингу у клієнта
№ з/п |
Зміст операції |
Д-т |
К-т |
Сума |
Відображено передачу (продаж) боргових прав |
||||
1 |
на суму факторингу, що підлягає отриманню |
952 |
631 |
80000 |
2 |
на суму факторингових коштів, зарезервованих фактором |
377 |
631 |
28000 |
3 |
на суму відсотків за кредит |
951 |
631 |
12000 |
4 |
на суму коштів, перерахованих фактором |
311 |
601 |
80000 |
Після надходження платежів від дебіторів |
||||
1-й варіант. При 100-відсотковому виконанні дебіторами своїх зобов'язань |
||||
5 |
Погашено борги дебіторами (у міру надходження повідомлень від фактора) |
601 |
733 |
80000 |
6 |
Нараховано витрати на оплату послуг фактора з ведення реєстру рахунків до покупців за рахунок коштів, раніше зарезервованих фактором |
952 |
377 |
2000 |
7 |
Отримано від фактора суму невикористаного резерву, що залишилася |
311 |
377 |
26000 |
2-й варіант. При неповному виконанні дебіторами своїх зобов'язань |
||||
5 |
Погашено борги дебіторами (у міру надходження повідомлень від фактора) |
601 |
733 |
80000 |
6 |
Нараховано витрати на оплату послуг фактора з ведення реєстру рахунків до покупців за рахунок коштів, раніше зарезервованих фактором |
952 |
377 |
2000 |
7 |
Утримано фактором у порядку регресу суму непогашеної у термін заборгованості за рахунок коштів, раніше зарезервованих фактором |
952 |
377 |
20000 |
8 |
Отримано від фактора суму невикористаного резерву, що залишилася |
311 |
377 |
6000 |
Таким чином, у першому варіанті факторинг коштує клієнтові 14000 грн. Із них 12000 грн. – відсотки за кредит, а 2000 грн. – витрати на оплату послуг фактора з ведення реєстру рахунків до покупців. У другому варіанті збитки від факторингу – 34000 грн., оскільки до суми неминучих витрат за факторингом (відсотків за кредит і витрат на оплату послуг) додалися ще й непередбачені 20000 грн. неоплачених вимог.
Облігація - цінний борговий папір із визначеним терміном дії, власник якого має право на щорічне отримання відсотків та повернення номінальної вартості облігації емітентом у визначені терміни його погашення.
