1.2 Класифікація зобов'язань
Порядок класифікації зобов'язань визначено П(С)БО 2 „Баланс” та П(С)БО 11 „Зобов'язання”.
З метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на:
довгострокові;
поточні;
забезпечення;
непередбачені зобов'язання;
доходи майбутніх періодів.
Залежно від критеріїв класифікації можуть бути виділені різні види зобов'язань (рис.1):
За таким часовим критерієм виділяються дві головні групи зобов'язань - довгострокові та поточні.
Найбільш складними з точки зору їх класифікації у бухгалтерському обліку є фінансові зобов'язання. Головною ознакою всіх фінансових зобов'язань є їх платність. Тому ця категорія зобов'язань обумовлює, нарахування відсоткових витрат та зобов'язань за нарахованими відсотками.
Серед фінансових зобов'язань виділяються ті, що виникають внаслідок отримання кредитів від банків та від небанківських установ, а також ті, що виникають внаслідок випуску цінних паперів. Щоб уникнути помилок при визначенні типу зобов'язань необхідно ретельно аналізувати умови їх виникнення, існування та погашення. При цьому слід уважно вивчати не тільки відповідну первинну документацію, починаючи із угоди, але й не задокументовані факти господарської діяльності, що пов'язані з існуванням заборгованості. Навіть такі факти, як погіршення фінансового стану підприємства, за певних умов може призвести до зміни категорії зобов'язань.
В обліку і фінансовій звітності займають окремі позиції такі зобов'язання:
кредит від банківської установи;
вексель - це безумовне письмове зобов'язання сплатити певну суму протягом визначеного періоду чи в установлений термін на користь пред'явника векселя.
облігація - цінний борговий папір із визначеним терміном дії, власник якого має право на щорічне отримання відсотків та повернення номінальної вартості облігації емітентом у визначені терміни його погашення.
поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями - це частина довгострокових зобов'язань, що підлягає погашенню протягом 12 місяців, або в термін що не перевищує одного операційного циклу, становить особливий вид поточної заборгованості (яка окремо обліковується і відображається у фінансовій звітності) –
поточна заборгованість за поставки товарів, робіт та послуг, необхідних для забезпечення нормального функціонування підприємства, виробництва продукції, надання їм послуг тощо. Вона пов'язана із звичайною комерційною діяльністю підприємства і має значну питому вагу у структурі балансу підприємства.
.
непередбачені зобов'язання - це:
- зобов'язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю; або
- теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов'язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити.
Непередбачені зобов'язання складають особливу групу зобов'язань, які обліковуються позабалансом, але є важливими з точки зору оцінки впливу потенційних наслідків певних подій на перспективи розвитку підприємства. Приклад: гарантійні зобов'язання, що надаються банку кредитору іншого підприємства. Якщо підприємство виявиться неспроможним сплатити кредит, підприємство-гарант повинно буде погасити його за власний кошт. Але поки ця майбутня подія (неплатоспроможність підприємства-позичальника) не сталася підприємством-гарантом визнаються тільки відповідні непередбачені зобов'язання.
доходи майбутніх періодів (окремий вид зобов'язань) - це доходи, які отримані у звітному періоді, які підлягають включенню до доходів у майбутніх звітних періодах. У поточному періоді такі доходи визнаються як особливий вид зобов'язань.
До доходів майбутніх періодів відносяться: доходи у вигляді одержаних авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи (авансові орендні платежі), передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання, виручка за вантажні перевезення, виручка від продажу квитків транспортних і театрально-видовищних підприємств, абонентна плата за користування засобами в'язку тощо.