- •1. Короткі теоретичні відомості
- •Токсикологічні показники якості питної води
- •Експериментальна частина
- •2. Визначення фізичних і органолептичних показників води
- •2.1. Відбір середньої проби
- •2.2. Визначення фізичних показників води
- •2.3. Органолептична оцінка води
- •Класифікація запаху води їпершої∙групи
- •Оцінка інтенсивності запаху води
- •2.4. Визначення колірності води
- •2.5. Визначення прозорості води
- •2.6. Визначення вмісту зважених частинок
- •3.3. Визначення загального вмісту аміаку та іонів амонію
- •3.4. Визначення вмісту нітрит-іонів
- •3.5. Визначення вмісту нітрат-іонів
- •4. Визначення реакції води, форм вуглекислоти, вуглекислотної рівноваги та стабільності води
- •4.1. Визначення реакції води
- •4.2. Визначення вмісту вуглекислоти
- •4.3. Визначення лужності води
- •4.4. Визначення стабільності води
- •4.5. Визначення індекса стабільності
- •4.6. Метод карбонатних випробувань
- •5. Визначення мінерального складу води
- •5.1. Визначення загального вмісту іонів кальцію та магнію
- •5.2. Визначення вмісту іонів кальцію
- •5.3. Розрахунок вмісту іонів магнію
- •5.5. Визначення вмісту хлорид-іонів
- •5.6. Визначення вмісту сульфат-іонів
- •5.7. Розрахунок вмсту іонів-натрію і калію
- •Катіоно-аніонний склад мінеральних домі шок води
- •5.8. Розрахунок загальної мінералізації, сухого залишку і·гіпотетичного складу солей досліджуваної води
- •Розрахунок гіпотетичного складу солей у досліджуваній воді
- •Гіпотетичний склад солей у досл·джуван·й воді
- •Порядок оформлення звіту
- •Список літератури
Оцінка інтенсивності запаху води
Інтенсивність запаху |
Характер запаху |
Оцінка |
Нема |
Запах не відчуваться |
0 |
Дуже слабкий |
Запах не відчуваться споживачем, але виявляться при лабораторному дослідженні |
1 |
Слабкий |
Запах виявлений споживачем, який звернув на нього увагу |
2 |
Помітний |
Запах легко відчутний і викликає незадовільний відгук |
3 |
Чіткий |
Запах привертає до себе увагу і примушує утриматися від пиття |
4 |
Дуже сильний |
Запах настільки сильний, що вода непридатна для використання |
5 |
Таблиця 8
Оцінка інтенсивності смаку води
Інтенсивність смаку |
Характер смаку і присмаку |
Оцінка |
Нема |
Смак і присмак не відчуваються |
0 |
Дуже слабкий |
Смак і присмак не відчуваються споживачем, але виявляються при лабораторному дослідженні |
1 |
Слабкий |
Смак і присмак виявлені споживачем, який звернув на них увагу |
2 |
Помітний |
Смак і присмак легко відчутні і викликають незадовільний відгук |
3 |
Чіткий |
Смак і присмак привертають до себе увагу і примушують утриматися від пиття |
4 |
Дуже сильний |
Смак і присмак настільки сильні, що вода непридатна для споживання |
5 |
2.4. Визначення колірності води
Прилади і реактиви: фотоелектроколориметр (ФЕК); водяна баня; мірні колби на 1000 і 100 см3; градуйована піпетка на 5 см3; піпетка на 1 см3; бюкси; Н2SO4 (1.84 г/см3); K2Cr2O7; СоSO4·7H2O.
Порядок виконання роботи
У мірній колбі на 1000 см3 у дистильованій воді розчиняють 0.0875 г K2Cr2O7, 2.0 г СоSO4·7H2O і 1 см3 Н2SO4 (1.84 г/см3). Об'єм розчину доводять до мітки при температурі 20 0С і одержують основний стандартний розчин N1, колірність якого становить 500 . Для приготування основного стандартного розчину N2 у мірний колбі ємністю 1000 см3 при 20 0С доводять дистильованою водою до мітки 1 см см3 Н2SO4 (1.84 г/см см3). Робочі стандартні розчини, які використовують для побудови калібрувального графіка (шкали колірності), одержують змішуванням основних розчинів у мірних колбах мністю 100 см3 згідно з такими даними:
Розчин N1, см3 Розчин N2, см3 |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
8 |
10 |
12 |
14 |
100 |
99 |
98 |
97 |
96 |
95 |
94 |
92 |
90 |
88 |
86 |
|
Градус колірності |
0 |
5 |
10 |
15 |
20 |
25 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
Оптичну густину робочих стандартних розчинів (Dі) вимірюють фотоколориметрично при довжині хвилі світла 413 нм у кюветі з товщиною робочої грані 50 мм у порівнянні з дистильованою водою, з якої фільтруванням через мембранний фільтр N4 вилучено зважені частинки. За визначеними значеннями Dі i будують калібрувальний графік залежності оптичної густини розчину від його колірності.
Досліджувану воду фільтрують через мембранний фільтр, аналогічно вимірюють оптичну густину і за графіком визначають колірність. Якщо вона перевищу 70 , то пробу досліджуваної води розводять дистильованою водою і враховують кратність розведення при визначенні колірності.
