2.5. Визначення вмісту інвертного цукру у напоях

Прилади та реактиви: аналітичні ваги; мірна колба на 100 см³; конічна колба на 250 см³, піпетка на 10 см³; 1%-й р-н калій-ферум роданіду; 2,5 н розчину NaOH; 1%-р-н залізистий роданід калію; 1%-й р-н метиленового блакитного; лакмусові папірці.

Методика визначення передбачає попереднє та кінцеве визначення інвертного цукру у напоях. Для підготовки напою до аналізу 5 г напою нейтралізують 1 н розчином лугу, використовуючи лакмусовий папірець. Нейтралізований напій переносять у мірну колбу на 100 см³ і доводять дистильованою водою до мітки. Для попереднього визначення у колбу для титрування вносять 20 см³ 1%-го розчину калій-ферум роданіду, 5 см³ 2.5 н розчину NaOH, краплю 1%-ного розчину метиленового блакитного. Вміст колби доводять до кипіння й титрують нейтралізованим розчином напою до знебарвлення. Для кінцевого визначення додають титранта на 0.5 см³ менше, ніж при орієнтовному, кип'ятять 1 хв, додають 1 см³ індикатора й титрують до знебарвлення.

Вміст інвертного цукру розраховують за формулою:

І = k · ( 20, 12 + 0.035 V )V₁ / M · V · 10,

де І – вміст інвертного цукру , %;

k – поправочний коефіцієнт до 1%-го розчину калій-ферум роданіду;

V – об’єм напою, витрачений на титрування см³;

V₁ – об’єм розчину, приготованого з наважки напою, см³;

M – маса наважки напою, г.

2.6. Визначення вмісту сахарину

колориметричним титруванням

Прилади та реактиви: ділильна лійка на 250 см³; мірна колба на 50 см³; конічна колба на 250 см³, піпетка на 10 см³; керамічна чашка для випарення;концентрована соляна кислота; діетиловий ефір; реактив Несслера; безаміачна вода; стандартний р-н хлориду амонію*.

Методика визначення У ділильну лійку поміщають 50 см³ напою, доливають 2 см³ концентрованої соляної кислоти та 50 см³ діетилового ефіру. Після енергійного струшування водяну фракцію повторно екстрагують. Ефірні витяжки І й ІІ екстракції фільтрують через вату, збирають у ділильну лійку, обробляють водою (5 см³), підкисленою соляною концентрованою кислотою. Ефірну фракцію (верхній шар) переносять у чашку для випарювання та випарюють до повного видалення вологи. Залишок розчиняють в 5 см³ дистильованої води (вільної від NН₃), до якої додають 6 см³ НС1 (р=1,19 г/см3), випарюють близько 1 см³, знову розчиняють і випарюють.

Отриманий залишок переносять у мірну колбу на 50 см³ і доводять до мітки водою, вільною від NН₃. Отриманий розчин (2 см³) переносять у колориметричну склянку, розбавляють дистильованою водою (вільною від NН₃) до 25 см³, доливають 1 см³ розчину реактиву Несслера. У другу колориметричну кювету поміщають 20 см³ безаміачної води, доливають 1 см³ реактиву Несслера і титрують стандартним розчином хлориду амонію до вирівнювання інтенсивності кольору в обох склянках.

Вміст сахарину розраховують за формулою:

Х= V · 0,0001 · 50

де X – зміст сахарину в 100 см³ напою, мг;

V – об’єм розчину хлориду амонію у см³, витрачений на колориметричне титрування, см³;

0,0001 – кількість сахарину, що відповідає 1 см³ стандартного розчину хлориду амонію, г.

*Стандартний розчин хлориду амонію готують розчиненням - 2,92 г NН₄С1 в 1 л безаміачної води з наступним розбавленням її у 100 разів.