Значення коефіцієнта к залежно від об’єму газового простору

Об’єм газового простору, см3	Значення К для пляшок об’ємом
	0,5 дм3	0,33 дм3
8-12	0,003	0,006
13-17	0,005	0,009
18-22	0,007	0,011
23-27	0,009	0,013
28-32	0,011	0,016
33-37	0,013	0,019
38-42	0,014	0,022
43-47	0,016	0,024
47-52	0,018	0,028

При відсутності обладнання для визначення СО₂ манометричним методом використовують об’ємно-аналітичний метод Бернтссона.

Прилади та реактиви: водяна баня; піпетка на 5 см³; бюретка; пікнометр (ареометр); 18 н р-н NaОН; 0.1 н р-н НСl; 0.1н р-н NaОН; 0.1-й спиртовий р-н фенолфталеїну.

Методика визначення: пляшку об’ємом 500 см³; з газованим напоєм охолоджують протягом 1 год при температур 0⁰ С (у льодяній воді). Потім обережно знімають кронен-корок і доливають у попередньо зважену колбу з бюретки 11,4 см³ 18 н р-ну NaОН. Допускається вносити у колбу на 500 см³ 8 см³ 18 н р-ну NaОН, а потім додавати 350 см³ напою. Пляшку (колбу) закривають корком, струшують і зважують.

Потім з пляшки (колби) відбирають 5 см³ суміші і переносять її у зважену колбу, в яку налито 250 см³ вільної від СО₂ дистильованої води і додано 12 крапель розчину фенолфталеїну. Вміст колби титрують 0.1 н розчином НСl до зникнення рожевого забарвлення. Далі у колбу додають надлишок розчину 0.1 н розчину НСl (15 см³), після чого розчин кип’ятять 5 хв для вилучення вільної вуглекислоти, охолоджують до 20⁰С і титрують 0.1н розчином NaОН до появи стійкого рожевого забарвлення. Порожню пляшку та корок зважують після висушування. За різницею між масою пляшки (колби) з сумішшю напою та розчину лугу та масою порожньої пляшки (колби) визначають масу напою з лугом. Пікнометрично, або ареометрм встановлюють густину напою.

Вміст вуглекислоти (у % мас.) у напої розраховують за формулою:

С_со2 = 0,88 · (V₁ · N₁ – V₂ · N₂) · G / d · G - g,

де V₁ - кількість розчину НСl, доданого для створення надлишкової кислотності;

N₁, N₂- нормальність розчину НСl та NaОН, г-екв/дм³;

V₂ - кількість розчину NaОН, витраченого на титрування, см3;

G - маса напою, після додавання до нього лугу, г;

D - густина напою, г/см³;

g - маса 18 н розчину NaОН (маса 8 см³ 18 н розчину NaОН становить 12 г).

2.4. Визначення кислотності

титрометричним методом

Прилади та реактиви: конічна колба, піпетка на 10 см3; 0.1н р-н NaОН; 0.1%-й спиртовий р-н фенолфталеїну.

Методика визначення: від середньої проби напою, частково звільненої від діоксиду вуглецю струшуванням, відбирають піпеткою 10 см3 у конічну колбу, яка містить 50-100 см³ киплячої дистильованої води (залежно від інтенсивності забарвлення напою) і швидко охолоджують вміст колби до кімнатної температури. В охолоджений розчин додають 4-5 крапель 1%-го спиртового розчину фенолфталеїну і титрують 0.1н розчином NaОН до появи рожевого забарвлення, яке не зникає протягом 30 с.

Загальну кислотність напою виражають у см³ 1 н розчину NaОН на 100 см³ напою та розраховують за формулою

К = к · V · 10 / V₁,

де к - поправочний коефіцієнт до 0.1 н р-ну NaОН;

V - об’єм NaОН, витрачений на титрування, см³;

V₁ - об’єм напою, см³.