- •І. Загальні положення Курсова робота виконується в такій послідовності:
- •Вибір теми
- •Підбір та вивчення літератури
- •Вимоги до плану роботи
- •Збір та обробка фактичного матеріалу
- •Іі. Структура курсової роботи
- •Ііі. Вимоги до змісту курсової роботи
- •Іv. Оформлення курсової роботи
- •V. Підготовка та захист курсової роботи
- •Критерії оцінювання курсової роботи
- •Тематика курсових робіт
- •Литература
- •Додаток 2. Приклад плану курсової роботи та його оформлення Тема: Зародження та етапи розвитку системи національної політекономії в Німеччині.
- •Додаток 3. Оформлення табличного матеріалу
- •Історична школа, основні етапи розвитку та досліджувані основні проблеми
- •Додаток 4. Оформлення схематичного матеріалу
- •Додаток 5. Оформлення графічного матеріалу
Додаток 2. Приклад плану курсової роботи та його оформлення Тема: Зародження та етапи розвитку системи національної політекономії в Німеччині.
Нумерація та назва розділу та питання |
стор |
Вступ………………………………………………………………………... |
3 |
Розділ 1. Об’єктивні та суб’ективні передумови формування економічної думки наприкінці ХVІІІ – початку ХІХ ст………………… |
4 |
Розділ 2. Попередники напряму: Е. Берк, А. Мюллер, Ф. Ліст:………… |
5 |
2.1. Концепція продуктивних сил………………………………………… |
5 |
2.2. «Виховний протекціонізм»…………………………………………… |
6 |
2.3. Національна економіка та камералістика……………………………. |
7 |
Розділ 3. Стара історична школа………………………………………….. |
8 |
3.1. Формування історичного методу…………………………………….. |
8 |
3.2. Періодизація історії за В. Рошером та Б. Гільденбрандтом………... |
9 |
3.3. Критика класичної політичної економії…………………………….. |
10 |
Розділ 4. Нова історична школа…………………………………………... |
11 |
4.1. Шляхи розв’язання протиріч між капіталом та найманою працею... |
11 |
4.2. «Союз соціальної політики» 1872……………………………………. |
12 |
4.3. «Третій шлях» в політичній економії………………………………... |
13 |
4.4. Теорія «народного господарства» К. Бюхера……………………….. |
14 |
Розділ 5. Новітня історична школа……………………………………….. |
15 |
5.1. Історичні та етичні особливості, як сфера наукового аналізу В. Зомбарта та М. Вебера………………………………………………….. |
15 |
5.2. Капіталізм, як об’єкт аналізу В. Зомбарта та М. Вебера…………… |
16 |
Розділ 6. Соціальний напрям історичної школи…………………………. |
18 |
6.1. Посилення впливу етичного аспекту та права в нових умовах на державне регулювання суспільного життя………………………………. |
18 |
6.2. Філософські та методологічні принципи соціального напряму…… |
19 |
6.3. Дослідження причин появи соціальної напруги та методів її зняття в умовах монополізації виробництва……………………………………... |
21 |
Висновки ……………………………………………………….................... |
22 |
Список літератури………………………………………………………….. |
23 |
Додатки……………………………………………………………………... |
24 |
Додаток 3. Оформлення табличного матеріалу
Таблиця 1
Історична школа, основні етапи розвитку та досліджувані основні проблеми
|
Особливості напрямків розвитку |
||||
Стара історична школа |
Нова історична школа |
Новітня історична школа |
Соціальний напрям |
||
Період появи |
40-ві – 60 ті рр. ХІХ ст. |
70-ті – 90-ті рр. ХІХ ст. |
90-ті рр. ХІХ ст. перша третина ХХ ст. |
90-ті роки ХІХ ст. перша третина ХХ ст. |
|
Основні представники |
В. Рошер Б.Гільдебранд К. Кніс
|
Г. Шмоллер Л. Брентано К. Бюхер |
В.Зомбарт М. Вебер |
Р. Штольцман Р. Штаммлер О. Шпанн Ф.Оппенгеймер
|
|
Загальні риси |
|||||
Націоналізм |
|||||
Прискорена індустріалізація |
|||||
Етичний аспект |
|||||
Розбіжності |
|
||||
Особливості періоду виникнення |
Роздробленість Німеччини |
Економічне та політичне об єднання. |
Початок формування монополістичних об’єднань. |
Панування монополістичних об’єднань. |
|
Основний напрям підходу до проблем. |
Осмислення підходів здійснення об’єднання німців |
Здійснення промислового перевороту. |
Монополізація виробництва. |
Осмислення новий проблем в умовах монополізованого виробництва |
|
Основні проблеми дослідження. |
Розробка нового предмету та методу дослідження. Збір статистичних даних. |
Обробка статистики та реалізація етичного аспекту як в теорії так і в практиці господарювання. |
Розробка конкретного впливу на розвиток суспільства нації, релігії, «ідеальних типів». |
Розробка впливу моралі та права на розвиток суспільства. |
|
