30. Причини й умови індивідуальної злочинної поведінки.

Причини злочинності - сукупність взаємопов'язаних чинників, що обумов­люють її існування.

Причина конкретного злочину - результат взаємодії негативних особистісних факторів, що склалися під впливом несприятливих умов морального формування індивіда, і зовнішніх криміногенних обставин.

Механізм формування особи злочинця - спосіб взаємодії властивостей особи та елементів середовища, в результаті якого виникають негативні змі­ни особистості, що мають кримінально-правове значення.

Умови злочинності - сукупність явищ, які не породжують злочинність, але сприяють її виникненню та існуванню.

Установка кримінальна - зумовлена попереднім жииєвим досвідом го­товність людини, що має антисуспільну спрямованість, до вчинення злочинів.

Установка асоціальна - деформація свідомості особи, внаслідок чого вона не в змозі утриматися від протиправної поведінки,

ПРИЧИНИ КОНКРЕТНОГО ЗЛОЧИНУ ФОРМУЮТЬСЯ:

1) Сукупністю особистісних якостей індивіда:

- потреб;

- поглядів;

- відносин;

- ціннісних орієнтацій і мотивацій

2) Сукупністю зовнішніх обставин, що обумовили формування спонукань і намір вчинити злочин

УМОВИ, ЩО СПРИЯЮТЬ ВЧИНЕННЮ ЗЛОЧИНІВ

1. Супутні умови - це обставини місця і часу, в яких вчиняється зло­чин. Вони немов би утворюють загальний фон подій, практично не впливають на їх розвиток, хоча й можуть певною мірою визначити вид злочину.

2. Необхідні умови - це такі фактори зовнішнього середовища, які роблять можливим вчинення злочину. В кримінології їх називають об­ставинами, що сприяють досятенню злочинного результату В основ­ному це різного роду недоліки: поганий облік матеріальних ціннос­тей, слабка робота органів прокуратури, МВС, громадськості тощо

3. Достатні умови - це наявність всіх вище вказаних видів умов для вчи­нення злочину.

Процес детермінації злочинів

1) ПРИЧИНИ –> Дефекти соціалі­зації особи (Криміногенні влас­тивості особи + негативні життєві ситуації)

2) УМОВИ -> Свавілля (зла воля) + мотивація злочину і рішення його вчинити

31. Обставини, що впливають на формування особи злочинця.

Під впли­вом соціалізації має сфор­муватися соціально корисна, з точки зору інтересів суспі­льства, поведінка. Саме у процесі соціалізації індивід стає особистістю. Три етапи процесу соціалізації за Н. В.Андрієнковою: первин­на соціалізація (соціалізація дитини); проміжна соціалі­зація (соціалізація підлітка); цілісна соціалізація (перехід від юнацтва до зрілості -від 17-18 до 23-25 років).

Результатом неправильної або недостатньої соціалізації є фор­мування особи злочинця. Під формуванням особи злочинця розуміється закріп­лення в поведінці індивіда дій, що ВІДХИЛЯЮТЬСЯ ВІД вимог правових норм, правил моралі та інших приписів соціально-схвальної поведінки.

32. Поняття і види конкретних життєвих ситуацій, їх роль в індивідуальній зло­чинній поведінці.

Життєва ситуація криміногенна - сукупність обставин, які сприяють ви­никненню у конкретної людини рішучості скоїти злочин, спонукають її до цього.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЖИТТЄВИХ СИТУАЦІЙ:

-Складна ситуація в сім'ї (тривалий стан)

-Справедливе зауваження стороннього з приводу аморального поступку

-Погроза з боку іншої особи

-Підмова до вчинення злочину

-Короткочасна подія (конфлікт у сім'ї, на роботі)

-Протиправні дії інших людей

-Випадковий збіг несприятливих обставин (смерть близьких, стихійне лихо тощо)

-Інші