- •1.Зв'язок судового адміністративного процесу з адміністративним правом.
- •2.Процесуальна співучасть
- •1.Адміністративний процес і адміністративна процедура: правова природа а особливості співвідношення
- •2.Адміністративно-процесуально право суб’єктивність позивача і відповідача
- •1.Провадження та стадії адміністративного процесу
- •2.Поняття ознаки та види адміністративного процесуального представництва
- •2.Правонаступництво в адміністративному процесі
- •1. Поняття і предмет адміністративного спору. Співвідношення понять адміністративно-правовий спір і публічно-правовий спір
- •2. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
- •1 Підсудність справ адміністративними судами.
- •2.Участь прокурора в адміністративному процесі
- •1. Особлива природа і винятковість справ за зверненнями суб'єктів владних повноважень.
- •2. Органи державної влади та місцевого самоврядування в адміністративному процесі.
- •1. Принцип правосуддя в адміністративних судах.
- •2.Юридична природа та види процесуальних строків в адміністративному процесі.
- •1. Принципи стадій судового розгляду справи: усність судового розгляду, безпосередність судового розгляду (незмінність суддів), безперервність розгляду
- •2.Примирення сторін під час підготовчого провадження. Ст 113 кас
- •1. Компетенція адміністративних судів.
- •2.Забезпечення адміністративного позову
- •1.Поняття адміністративного суду та його склад
- •2. Підготовче провадження : поняття та стадії
- •1. Роль Верховного суду Укр. У забезпеченні правосуддя в адміністративних справах
- •2. Рішення суду касаційної інстанції
- •1. Сукупність та зміст доказування в адміністративному процесі. Предмет доказування.
- •2. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
- •2. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби
- •2. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами суб'єктів владних повноважень про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання
2.Правонаступництво в адміністративному процесі
У разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи можуть бути:
1) смерть фізичної особи або оголошення її померлою, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;
2) ліквідація органу чи посади - суб'єкта владних повноважень;
3) звільнення з посади чи інше припинення повноважень посадової особи - суб'єкта владних повноважень;
4) припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення (див. статті 104 - 108 ЦКУ). При ліквідації юридичної особи, яка не є суб'єктом владних повноважень, у неї немає правонаступників, тому процесуального правонаступництва не відбувається;
5) заміна кредитора чи боржника у зобов'язанні (див. статті 512 - 523 ЦКУ);
Білет №11
1. Поняття і предмет адміністративного спору. Співвідношення понять адміністративно-правовий спір і публічно-правовий спір
Юридичним фактом, який зумовлює появу первинних позитивних адміністративно-правових відносин між громадянином і суб’єктом владних повноважень є звернення громадянина щодо задоволення свого суб’єктивного права.
Адміністративно-правовий спір являє собою індивідуальну адміністративну справу, яка виникає у зв’язку з тим, що у одного з учасників управлінських відносин складається враження, що його права чи законні інтереси обмежуються діями іншого учасника відповідних суспільних відносин, або один із учасників вбачає в діях іншого ознаки порушення правил, діючих у сфері державного управління
Адміністративно-правовий спір є різновидом юридичного конфлікту. Його розуміють як прояв об’єктивних і суб’єктивних протиріч, які виражаються у протидії сторін, тобто спостерігається ситуація, коли суб’єкти взаємодії прагнуть досягнення таких, що взаємно виключають чи суперечать одна одній цілі Адміністративно-правовий конфлікт можна розглядати як різновид юридичного конфлікту, специфіка якого обумовлена характером правовідносин, які виникають у сфері функціонування виконавчої влади, наприклад, при порушенні органом виконавчої влади прав і свобод громадян (юридичних осіб). Така конфліктна ситуація нерозривно пов’язана зі спором про адміністративне право.
В п. 1 ст. 3 йдеться про публічно-правовий спір, яким вважають спір, де хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, котрий здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тім числі на виконання делегованих повноважень. Предметом адміністративного спору є суб’єктивні права і обов’язки, щодо яких у зв’язку з прийнятим адміністративним актом виникли розбіжності, а також питання про законність самого адміністративного акта. Крім того, в предмет адміністративного спору можуть входити питання про порушення адміністративним актом законних інтересів. Термін „публічно-правовий спір” свідчить про те, що до предмету судового розгляду за цими справами належатимуть не лише спірні адміністративно-правові, але й інші публічно-правові відносини, про які йдеться в шостій главі КАС. коли ситуація пов’язана зі спорами, що виникають із трудових, фінансових та цивільних правовідносин).