Накопичувачі на гнучких маг дисках

Основними носіями інфи є тонкий пластмасовий диск, який з обох боків покритий тонкою магнітною плівкою. За структурою подібний до твердого диску, зовн діаметр стандартизовано, використ диски 3,5 дюйма,Стандартна ємність 1.44 мб, це 18 секторів і 80 доріжок.

Якщо оцінити тех.-екон характеристики НГМД то вони явно не витримають конкуренцію з НТМД. Накопичувач на гнучких магн дисках за останні роки не покращив свої характеристики.

Накопичувачі на магнітних стрічках

Носієм інфи є тонка магнітна стрічка, яка має пластмасову основу, довжина якої залежить від тех. Характеристик і конструкції накопич., а ширина від к-сті головок, ширина знаходиться в межах від 3.5 до 25.7, а к-сть доріжок від 1 до 18.

У накопичувачах використовують окремо головка чит та гол запису .Гол фактично не рух а мех. вузли переміщують магн стрічку відносно головки з певною стандартною швидкістю.

Конструктивно стрічки можуть формувати в касетах чи в бабінах.

Накопичувач може працювати в стоповому(??) або в потоковому режимі. Наа маг стрічках є елементи які визначають поч. та кін стрічки.

Використовується файлова структура, при чому файли об’єднані ві блоки і томи. Кожна одиниця інфи на магн стрічці має службове поле, для ідентифікації файлів, блоків , томів які використовуються для пошуку інфи на стрічці.

Накопичувачі на магн стрічках відносяться до класі пристроїв з послідовним доступом до інфи, як наслідок великий час доступу, пошуку.

Перевагою є високі показники надійності зберігання інфи.

Накопичувач на магнітних барабанах

Носієм інфи є циліндр з металу, бокова стінка якого покрита магн плівкою .Дотично до бокової поверхні встановлені головки, які зап/чит інфу на концентричних смужках. Накопичувачі мають багато спільного з накопич на тв. магн дисках. Однак корисне використання одиниці в НМБ значно нижче

Такі накопичувачі використовуються в спеціальних системах в яких необхідний процес запису/читання непаралельної, багаторозрядної інформації ( 64, 128 розр.).

Наведені типи накопичувачів використовують рухомі механічні вузли, що є суттєвим недоліком цих пристроїв, бо механічні вузли мають на 2, 3 порядки гірші показники надійності ніж електричні.

У проектувальників виникла ідея побудувати такі ЗЗП, де б не використовувались рухомі механічні вузли. Ця ідея реалізована при побудові накопичувачів на циліндричних магнітних доменах.

В цих накопичувачах носій інформації – це тонка магнітна плівка із твердого матеріалу, у якій реалізована поперечна орієнтація елементарних магнітів – так званих магнітних доменів, тобто орієнтовано перпендикулярно до поверхні носія.

Елементарні магнітні лементи (домени), можуть бути зорієнтовані у двох напрямках, з додатною чи від′ємною намагніченістю.

Якщо таку магнітну пліву перемагнітити в стан коли всі магнітні домени зорієнтовані в одному напрямку (н-ад, від’ємним напрямком намагніченості до верху) , то плівка буде знаходитись у початковому стані і підготовлена до запам’ятовування.

Якщо до невеликого участку поверхні плівки прикласти зовнішнє магнітне поле в поперечному напрямку протилежного значення, тоді цей участок доменів переорієнтується в протилежний напрямок і утвориться циліндричний участок із доменів протилежного напрямку намагніченості. Це утворення може переміщатись по поверхні плівки за допомогою ще одної магнітної плівки, яка діє у повздовжньому напрямку. В залежності від наявності чи відсутності на ній таких циліндричних утворень і забезпечується кодування інформації на поверхні носія.

Елементом запам’ятовування є циклічний регулятор зсуву, який працює з послідовним вхідним кодом певної розрядності. У залежності від записаного коду формуються, чи не формуються циліндричні домени, які можуть послідовно перемикатись в комірки циклічного регістру зсуву.

Це реалізується послідовним кодом із само генерацією інформації в комірках регістру.

Використовуючи певну сукупність циклічних регістрів зсуву можна побудувати запам’ятовуючу матрицю певної ємності ( ємність визначається як m*n, де m – кількість регістрів, n – розрядність регістра). Об’єднуючи такі матриці можна отримати запам’ятовуючий модуль в десятки мегабайт.

Такий ЗП фактично не споживає енергії в неробочому стані, має невеликий час доступу.

Недолік: технологічна складність, дороговизна пристрою, невеликий діапазон робочих температур(+10 - +50). Така ідея побудови накопичувачів є досить перспективною.