Протокол лікування

Шифр МКХ К 04.4 Гострий апікальний періодонтит постійного зуба

Клінічна форма - гострий серозний періодонтит

Критерії діагностики:

Клінічні:

• різкий біль при накушуванні на зуб;

• постійний пульсуючий, наростаючий біль в зубі;

• загальний стан може бути не порушений

• уражений зуб може бути інтактним, запломбованим або може бути глибока каріозна порожнина, яка сполучається з порожниною зуба;

• зондування стінок, дна каріозної порожнини, місця сполучення з порожниною зуба та устя кореневих каналів безболісне;

• відсутня реакція на термічні подразники;

• болісна реакція на перкусію зуба, патологічна рухомість зуба

• слизова оболонка ясен та перехідної складки у ділянці верхівки ураженого зуба, набрякла, болісна при пальпації;

• регіонарні лімфатичні вузли на стороні ураження збільшені та болісні при пальпації;

Допоміжні критерії діагностики

• знижена (більше 100 мкА) або відсутня реакція на електричний струм при електроодонтодіагностиці;

• відсутні зміни кісткової тканини пері апікальної ділянки при рентгенологічному досліджені.

Лікування:

Консервативний метод лікування проводять при відсутності:

• ситуації, коли хворий зуб є причиною гострого септичного стану, хронічної інфекції та інтоксикації організму;

• повного руйнування коронки;

• перфорації дна порожнини зуба;

Місцеве лікування:

І відвідання хворого

• антисептична обробка порожнини рота (полоскання)

• знеболювання: анестетики (місцево) при різкій болісності – провідникове знеболювання

• препарування каріозної порожнини зуба з урахуванням топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба

• розкриття порожнини зуба (із застосуванням високошвидкісного турбінного наконечника) та кореневих каналів для відтоку ексудату

• інструментальна обробка кореневого каналу (каналів) на всю робочу довжину із застосуванням відповідного розміру ендодонтичних інструментів

• розкриття верхівкового отвору

• медикаментозна обробка кореневих каналів антисептичними препаратами;

• у каналі залишають турунду, рясно зволожену обраним медикаментозним препаратом

• закриття каріозної порожнини напівгерметичною або герметичною пов’язкою при наявності незначної кількості серозного ексудату в каналі;

ІІ відвідання хворого

• антисептична обробка порожнини рота (полоскання антисептиками)

• у разі відсутності болю – видалення герметичної (напівгерметичної) пов’язки

• інструментальна обробка кореневого каналу (каналів) на всю робочу довжину із застосуванням ендодонтичних файлів відповідного розміру

• медикаментозна обробка кореневих каналів антисептичними та протизапальними препаратами. Застосовують не подразнюючі періодонт та швидкодіючі медикаментозні препарати: розчини антисептиків: галогени та окислювачі (1% р-н хлоргексидину, 1% р-н йодинолу, 3% р-н перекису водню тощо); четвертинні амонієві сполуки (0,5%-1% розчин етонію, 1% розчин бензалконію хлориду, 0,15% розчин декаметоксину); фенольні сполуки (5% розчин фенолу, 1% розчин камфоро-парамонохлорфенолу та їх комплексні препарати); нітрофурани, антибактеріальні препарати; іммобілізовані лікарські препарати та сорбенти, протизапальні препарати тощо

• пломбування кореневого каналу (каналів) в межах отвору верхівки кореня матеріалами для кореневих пломб;

• пломбування каріозної порожнини, а при необхідності відновлення коронки зуба цементами, компомерами, композиційними матеріалами, срібною амальгамою тощо залежно від топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба. Можливе відстрочене пломбування, тоді каріозну порожнину закривають тимчасовою пломбою з тимчасового пломбувального матеріалу.

Загальне лікування:

• у залежності від загального стану хворого призначають аналгетики, антибактеріальні та гіпосенсибілізуючі препарати

Рекомендації пацієнтам:

• по раціональній гігієні порожнини рота і методиці чищення зубів

• по призначенню індивідуальних засобів гігієни (зубні щітки середньої жорсткості, флоси);

• по призначенню лікувально-профілактичних паст, що містять фториди, солі кальцію та мінеральні солі

Профілактика рецидивів:

• диспансерний нагляд у стоматолога (не рідше одного разу на рік), у разі декомпенсованого перебігу карієсу - частіше

Можливі результати:

1).У разі ефективності проведеного лікування - відсутність скарг на больові відчуття при накушуванні на зуб, безболісна реакція на перкусію, відсутність патологічних змін на слизовій оболонці в проекції коренів ураженого зуба; рентгенологічно – пломбувальна маса у на всьому протязі кореневих каналів, відсутність патологічних змін у періодонті.

2). У разі неефективності проведеного лікування – виникнення вторинного карієсу, прогресування запального процесу у періодонті і перехід у хронічну форму, загострення патологічного процесу у періодонті з виникнення одонтогенних запальних процесів щелепно-лицевої ділянки (періостит, абсцес тощо)

Критерії ефективності лікування:

Стабілізація процесу: повна відсутність патологічних змін у періодонті, збереження пломби протягом тривалого часу, відновлення форми, функції та косметичних якостей зуба.

ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ

Шифр МКХ К 04.4 Гострий апікальний періодонтит постійного зуба

Клінічна форма - гострий гнійний періодонтит

Критерії діагностики:

Клінічні:

• різкий біль при накушуванні на зуб;

• постійний пульсуючий, наростаючий біль в зубі;

• відчуття “вирослого зуба” (він вищий за сусідні зуби) і перший вступає у контакт з антагоністами

• асиметрія обличчя за рахунок набряку м’яких тканин на стороні ураження;

• підвищення температури тіла, млявість, поганий сон

можливе підвищення температури до 38-39⁰С.

• уражений зуб може бути інтактним, запломбованим або може бути глибока каріозна порожнина, яка сполучається з порожниною зуба;

• зондування стінок, дна каріозної порожнини, місця сполучення з порожниною зуба та устя кореневих каналів безболісне;

• відсутня реакція на термічні подразники;

• болісна реакція на перкусію зуба (вертикальну і горизонтальну), патологічна рухомість зуба

• слизова оболонка ясен та перехідної складки у ділянці верхівки ураженого зуба, набрякла, гіперемована, згладжена, болісна при пальпації;

• регіонарні лімфатичні вузли на стороні ураження збільшені та болісні при пальпації;

Допоміжні критерії діагностики

• знижена (більше 100 мкА) або відсутня реакція на електричний струм при електроодонтодіагностиці;

• відсутні зміни кісткової тканини пері апікальної ділянки при рентгенологічному досліджені.

Лікування:

Консервативний метод лікування проводять при відсутності:

• ситуації, коли хворий зуб є причиною гострого септичного стану, хронічної інфекції та інтоксикації організму;

• повного руйнування коронки;

• перфорації дна порожнини зуба;

Місцеве лікування:

І відвідання хворого

• антисептична обробка порожнини рота (полоскання)

• знеболювання: анестетики (місцево) при різкій болісності – провідникове знеболювання

• препарування каріозної порожнини зуба з урахуванням топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба

• розкриття порожнини зуба (із застосуванням високошвидкісного турбінного наконечника) та кореневих каналів для відтоку ексудату

• інструментальна обробка кореневого каналу (каналів) на всю робочу довжину із застосуванням відповідного розміру ендодонтичних інструментів

• розкриття верхівкового отвору

• медикаментозна обробка кореневих каналів антисептичними препаратами;

• закриття каріозної порожнини пухкою пов’язкою (ватяною кулькою)

• призначення частих полоскань порожнини рота і ураженого зуба розчинами антисептиків

ІІ відвідання хворого

• антисептична обробка порожнини рота (полоскання антисептиками)

• у разі відсутності болю: інструментальна обробка кореневого каналу (каналів) на всю робочу довжину із застосуванням відповідного розміру ендодонтичних інструментів

• розкриття верхівкового отвору

• медикаментозна обробка кореневих каналів антисептичними та протизапальними препаратами. Застосовують не подразнюючі періодонт та швидкодіючі медикаментозні препарати: розчини антисептиків: галогени та окислювачі (1% р-н хлоргексидину, 1% р-н йодинолу, 3% р-н перекису водню тощо); четвертинні амонієві сполуки (0,5%-1% розчин етонію, 1% розчин бензалконію хлориду, 0,15% розчин декаметоксину); фенольні сполуки (5% розчин фенолу, 1% розчин камфоро-парамонохлорфенолу та їх комплексні препарати); нітрофурани, антибактеріальні препарати; іммобілізовані лікарські препарати та сорбенти, протизапальні препарати тощо

• у каналі залишають турунду, рясно зволожену обраним медикаментозним препаратом

• закриття каріозної порожнини напівгерметичною або герметичною пов’язкою (залежно від наявності або відсутності незначної кількості серозного ексудату в каналі)

ІІІ відвідання хворого

• антисептична обробка порожнини рота (полоскання антисептиками)

• у разі відсутності болю – видалення герметичної (напівгерметичної) пов’язки

• пломбування кореневого каналу (каналів) в межах отвору верхівки кореня матеріалами для кореневих пломб;

• пломбування каріозної порожнини, а при необхідності відновлення коронки зуба цементами, компомерами, композиційними матеріалами, срібною амальгамою тощо залежно від топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба. Можливе відстрочене пломбування, тоді каріозну порожнину закривають тимчасовою пломбою з тимчасового пломбувального матеріалу.

Загальне лікування:

• у залежності від загального стану хворого призначають аналгетики, антибактеріальні та гіпосенсибілізуючі препарати

Рекомендації пацієнтам:

• по раціональній гігієні порожнини рота і методиці чищення зубів

• по призначенню індивідуальних засобів гігієни (зубні щітки середньої жорсткості, флоси);

• по призначенню лікувально-профілактичних паст, що містять фториди, солі кальцію та мінеральні солі

Профілактика рецидивів:

• диспансерний нагляд у стоматолога (не рідше одного разу на рік), у разі декомпенсованого перебігу карієсу - частіше

Можливі результати:

1).У разі ефективності проведеного лікування - відсутність скарг на больові відчуття при накушуванні на зуб, безболісна реакція на перкусію, відсутність патологічних змін на слизовій оболонці в проекції коренів ураженого зуба; рентгенологічно – пломбувальна маса у на всьому протязі кореневих каналів, відсутність патологічних змін у періодонті.

2). У разі неефективності проведеного лікування – виникнення вторинного карієсу, прогресування запального процесу у періодонті і перехід у хронічну форму, загострення патологічного процесу у періодонті з виникнення одонтогенних запальних процесів щелепно-лицевої ділянки (періостит, абсцес тощо)

Критерії ефективності лікування:

Стабілізація процесу: повна відсутність патологічних змін у періодонті, збереження пломби протягом тривалого часу, відновлення форми, функції та косметичних якостей зуба.

ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ

Шифр МКХ К 04.5 Хронічний апікальний періодонтит постійного зуба

Клінічна форма - хронічний фіброзний періодонтит, хронічний гранулюючий періодонтит, хронічний гранульоматозний періодонтит

Критерії діагностики:

Клінічні:

• глибока каріозна порожнина в зубі, яка сполучається з порожниною зуба;

• зуб може бути запломбований або інтактний,

• зуб змінений у кольорі: сіруватого відтінку, тьмяний

• зондування стінок, дна каріозної порожнини і місця сполучення з порожниною зуба та входу до кореневих каналів безболісне;

• відсутня реакція при дії термічних подразників;

• реакція на вертикальну і горизонтальну перкусію – безболісна;

• при хронічному гранулюючому періодонтиті слизова оболонка ясен в проекції верхівки кореня ураженого зуба незначно застійно гіперемована, набрякла;

• при хронічному гранулюючому періодонтиті, можливі свищі на яснах в проекції верхівки кореня або рубці на їх місці;

Допоміжні діагностичні критерії

• знижена (більше 100 мкА) або відсутня реакція на електричний струм при електроодонтодіагностиці;

• розрідження кісткової тканини біля верхівки коренів та в ділянці біфуркації при рентгенологічному дослідженні.

Клініка:

Хронічний фіброзний періодонтит

• скарги хворих можуть бути відсутні, можливий незначний біль при жуванні грубої їжі

• в анамнезі можливе пломбування або ендодонтичне лікування

• зуб може бути запломбований або інтактний, але змінений у кольорі: сіруватого відтінку, тьмяний

• зондування стінок, дна каріозної порожнини і місця сполучення з порожниною зуба та входу до кореневих каналів безболісне;

• відсутня реакція при дії термічних подразників;

• реакція на вертикальну і горизонтальну перкусію – безболісна;

• слизова оболонка ясен в проекції верхівки кореня може бути практично незміненою, безболісна при пальпації

• рентгенологічно – нерівномірне розширення періодонтальної щілини у ділянці верхівки кореня

• ЕОД – більше 100 мкА

Хронічний гранулюючий періодонтит

• скарги хворих можуть бути відсутні, можливий незначний біль при жуванні грубої їжі, на заніміння зуба, деяку болісність під час їжі та чутливість при натисканні. В ділянці кореня хворий відчуває тяжкість та деяке розпирання

• в анамнезі можливе пломбування або ендодонтичне лікування

• зуб може бути запломбований або інтактний, але змінений у кольорі: сіруватого відтінку, тьмяний

• зондування стінок, дна каріозної порожнини і місця сполучення з порожниною зуба та входу до кореневих каналів безболісне;

• відсутня реакція при дії термічних подразників;

• реакція на вертикальну і горизонтальну перкусію – безболісна;

• слизова оболонка ясен в проекції верхівки кореня ураженого зуба незначно застійно гіперемована, набрякла;

• можливі свищі на яснах в проекції верхівки кореня або рубці на їх місці;

• характерний симптом вазопорезу, який спостерігається при натисканні на набряклі ясна

• рентгенологічно – у періапальних тканинах вогнище розрідження неправильної форми з нечіткими краями, контури вогнища нагадують язики полум’я

• ЕОД – більше 100 мкА

Хронічний гранульоматозний періодонтит

• скарги хворих можуть бути відсутні, можливий незначний біль при жуванні грубої їжі, на заніміння зуба, деяку болісність під час їжі та чутливість при натисканні. В ділянці кореня хворий відчуває тяжкість та деяке розпирання

• в анамнезі можливе пломбування або ендодонтичне лікування

• зуб може бути запломбований або інтактний, але змінений у кольорі: сіруватого відтінку, тьмяний

• зондування стінок, дна каріозної порожнини і місця сполучення з порожниною зуба та входу до кореневих каналів безболісне;

• відсутня реакція при дії термічних подразників;

• реакція на вертикальну і горизонтальну перкусію – безболісна;

• слизова оболонка ясен в проекції верхівки кореня може бути практично незміненою, безболісна при пальпації

• рентгенологічно – у періапікальних тканинах обмежене просвітлення в ділянці апексу, яке має овальну чи круглу форму, діаметром до 5 мм. Контури гранульоми чітко обмежують її від здорової кістки

• ЕОД – більше 100 мкА

Лікування:

Консервативний метод лікування проводять при відсутності:

• ситуації, коли хворий зуб є причиною гострого септичного стану, хронічної інфекції та інтоксикації організму;

• повного руйнування коронки;

• перфорації дна порожнини зуба;

Місцеве лікування:

І відвідання хворого

• антисептична обробка порожнини рота (полоскання)

• препарування каріозної порожнини зуба з урахуванням топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба

• розкриття порожнини зуба та кореневих каналів

• інструментальна обробка кореневого каналу (каналів) на всю робочу довжину із застосуванням відповідного розміру ендодонтичних інструментів відповідного розміру

• розкриття верхівкового отвору

• медикаментозна обробка кореневих каналів антисептичними та протизапальними препаратами. Застосовують не подразнюючі періодонт та швидкодіючі медикаментозні препарати: розчини антисептиків: галогени та окислювачі (1% р-н хлоргексидину, 1% р-н йодинолу, 3% р-н перекису водню тощо); четвертинні амонієві сполуки (0,5%-1% розчин етонію, 1% розчин бензалконію хлориду, 0,15% розчин декаметоксину); фенольні сполуки (5% розчин фенолу, 1% розчин камфоро-парамонохлорфенолу та їх комплексні препарати); нітрофурани, антибактеріальні препарати; іммобілізовані лікарські препарати та сорбенти, протизапальні препарати тощо

• у каналі залишають турунду, рясно зволожену обраним медикаментозним препаратом

• закриття каріозної порожнини напівгерметичною або герметичною пов’язкою (залежно від наявності або відсутності незначної кількості серозного ексудату в каналі)

ІІ відвідання хворого

• антисептична обробка порожнини рота (полоскання антисептиками)

• у разі відсутності болю – видалення герметичної (напівгерметичної) пов’язки

• пломбування кореневого каналу (каналів) в межах отвору верхівки кореня матеріалами для кореневих пломб;

• пломбування каріозної порожнини, а при необхідності відновлення коронки зуба цементами, компомерами, композиційними матеріалами, срібною амальгамою тощо залежно від топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба. Можливе відстрочене пломбування, тоді каріозну порожнину закривають тимчасовою пломбою з тимчасового пломбувального матеріалу.

Рекомендації пацієнтам:

• по раціональній гігієні порожнини рота і методиці чищення зубів

• по призначенню індивідуальних засобів гігієни (зубні щітки середньої жорсткості, флоси);

• по призначенню лікувально-профілактичних паст, що містять фториди, солі кальцію та мінеральні солі

Профілактика рецидивів:

• диспансерний нагляд у стоматолога (не рідше одного разу на рік), у разі декомпенсованого перебігу карієсу - частіше

Можливі результати:

1).У разі ефективності проведеного лікування - відсутність скарг на больові відчуття при накушуванні на зуб, безболісна реакція на перкусію, відсутність патологічних змін на слизовій оболонці в проекції коренів ураженого зуба; рентгенологічно – пломбувальна маса у на всьому протязі кореневих каналів, відсутність патологічних змін у періодонті.

2). У разі неефективності проведеного лікування – виникнення вторинного карієсу, прогресування запального процесу у періодонті, загострення патологічного процесу у періодонті з виникненням одонтогенних запальних процесів щелепно-лицевої ділянки (періостит, абсцес тощо)

Критерії ефективності лікування:

Стабілізація процесу: зменшення вогнища ураження у періодонті, збереження пломби протягом тривалого часу, відновлення форми, функції та косметичних якостей зуба.

ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ

Шифр МКХ К 04.5 Хронічний апікальний періодонтит постійного зуба

Клінічна форма – загострений хронічний періодонтит

Критерії діагностики:

Клінічні:

• різкий біль при накушуванні на зуб;

• постійний пульсуючий, наростаючий біль в зубі;

• відчуття “вирослого зуба” (він вищий за сусідні зуби) і перший вступає у контакт з антагоністами

• асиметрія обличчя за рахунок набряку м’яких тканин на стороні ураження;

• підвищення температури тіла, млявість, поганий сон

можливе підвищення температури до 38-39⁰С.

• уражений зуб може бути інтактним, запломбованим або може бути глибока каріозна порожнина, яка сполучається з порожниною зуба;

• зондування стінок, дна каріозної порожнини, місця сполучення з порожниною зуба та устя кореневих каналів безболісне;

• відсутня реакція на термічні подразники;

• болісна реакція на перкусію зуба (вертикальну і горизонтальну), патологічна рухомість зуба

• слизова оболонка ясен та перехідної складки у ділянці верхівки ураженого зуба, набрякла, гіперемована, згладжена, болісна при пальпації;

• регіонарні лімфатичні вузли на стороні ураження збільшені та болісні при пальпації;

Допоміжні критерії діагностики

• знижена (більше 100 мкА) або відсутня реакція на електричний струм при електроодонтодіагностиці;

• наявні зміни кісткової тканини періапікальної ділянки при рентгенологічному досліджені, а саме: розрідження кісткової тканини біля верхівки коренів та в ділянці біфуркації при рентгенологічному дослідженні. Залежно від клінічної форми хронічного періодонтиту:

• при хронічному фіброзному періодонтиті: нерівномірне розширення періодонтальної щілини у ділянці верхівки кореня

• при хронічному гранулюючому періодонтиті: у періапальних тканинах вогнище розрідження неправильної форми з нечіткими краями, контури вогнища нагадують язики полум’я

• при хронічному гранульоматозному періодонтиті: у періапікальних тканинах обмежене просвітлення в ділянці апексу, яке має овальну чи круглу форму, діаметром до 5 мм. Контури гранульоми чітко обмежують її від здорової кістки

Лікування:

Консервативний метод лікування проводять при відсутності:

• ситуації, коли хворий зуб є причиною гострого септичного стану, хронічної інфекції та інтоксикації організму;

• повного руйнування коронки;

• перфорації дна порожнини зуба;

Місцеве лікування:

І відвідання хворого

• антисептична обробка порожнини рота (полоскання)

• знеболювання: анестетики (місцево) при різкій болісності – провідникове знеболювання

• препарування каріозної порожнини зуба з урахуванням топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба

• розкриття порожнини зуба (із застосуванням високошвидкісного турбінного наконечника) та кореневих каналів для відтоку ексудату

• інструментальна обробка кореневого каналу (каналів) на всю робочу довжину із застосуванням відповідного розміру ендодонтичних інструментів

• розкриття верхівкового отвору

• медикаментозна обробка кореневих каналів антисептичними препаратами;

• закриття каріозної порожнини пухкою пов’язкою (ватяною кулькою)

• призначення частих полоскань порожнини рота і ураженого зуба розчинами антисептиків

ІІ відвідання хворого

• антисептична обробка порожнини рота (полоскання антисептиками)

• у разі відсутності болю: інструментальна обробка кореневого каналу (каналів) на всю робочу довжину із застосуванням відповідного розміру ендодонтичних інструментів

• розкриття верхівкового отвору

• медикаментозна обробка кореневих каналів антисептичними та протизапальними препаратами. Застосовують не подразнюючі періодонт та швидкодіючі медикаментозні препарати: розчини антисептиків: галогени та окислювачі (1% р-н хлоргексидину, 1% р-н йодинолу, 3% р-н перекису водню тощо); четвертинні амонієві сполуки (0,5%-1% розчин етонію, 1% розчин бензалконію хлориду, 0,15% розчин декаметоксину); фенольні сполуки (5% розчин фенолу, 1% розчин камфоро-парамонохлорфенолу та їх комплексні препарати); нітрофурани, антибактеріальні препарати; іммобілізовані лікарські препарати та сорбенти, протизапальні препарати тощо

• у каналі залишають турунду, рясно зволожену обраним медикаментозним препаратом

• закриття каріозної порожнини напівгерметичною або герметичною пов’язкою (залежно від наявності або відсутності незначної кількості серозного ексудату в каналі)

ІІІ відвідання хворого

• антисептична обробка порожнини рота (полоскання антисептиками)

• у разі відсутності болю – видалення герметичної (напівгерметичної) пов’язки

• пломбування кореневого каналу (каналів) в межах отвору верхівки кореня матеріалами для кореневих пломб;

• пломбування каріозної порожнини, а при необхідності відновлення коронки зуба цементами, компомерами, композиційними матеріалами, срібною амальгамою тощо залежно від топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба. Можливе відстрочене пломбування, тоді каріозну порожнину закривають тимчасовою пломбою з тимчасового пломбувального матеріалу.

Загальне лікування:

• у залежності від загального стану хворого призначають аналгетики, антибактеріальні та гіпосенсибілізуючі препарати

Рекомендації пацієнтам:

• по раціональній гігієні порожнини рота і методиці чищення зубів

• по призначенню індивідуальних засобів гігієни (зубні щітки середньої жорсткості, флоси);

• по призначенню лікувально-профілактичних паст, що містять фториди, солі кальцію та мінеральні солі

Профілактика рецидивів:

• диспансерний нагляд у стоматолога (не рідше одного разу на рік), у разі декомпенсованого перебігу карієсу - частіше

Можливі результати:

1).У разі ефективності проведеного лікування - відсутність скарг на больові відчуття при накушуванні на зуб, безболісна реакція на перкусію, відсутність патологічних змін на слизовій оболонці в проекції коренів ураженого зуба; рентгенологічно – пломбувальна маса у на всьому протязі кореневих каналів, зменшення вогнищ патологічних змін у періодонті.

2). У разі неефективності проведеного лікування – виникнення вторинного карієсу, прогресування запального процесу у періодонті, загострення патологічного процесу у періодонті з виникнення одонтогенних запальних процесів щелепно-лицевої ділянки (періостит, абсцес тощо)

Критерії ефективності лікування:

Стабілізація процесу: зменшення патологічних змін у періодонті, збереження пломби протягом тривалого часу, відновлення форми, функції та косметичних якостей зуба.

ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ

Шифр МКХ К. 05.0 Гінгівіт катаральний

Клінічна форма – катаральний гінгівіт, хронічний перебіг

Перебіг захворювання – хронічний

Розповсюдженість процесу – обмежений, дифузний

Критерії діагностики:

Клінічні:

• можливі скарги на періодичну кровоточивість ясен під час чищення зубів

• незначно виражена гіперемія слизової оболонки ясен (сосочків, маргінальних або альвеолярних ясен)

• ціаноз слизової оболонки ясен

• помірний набряк слизової оболонки ясен

• підвищене відкладення м’якого зубного нальоту на зубах, інколи він забарвлюється пігментами їжі, крові, тютюнового диму тощо

• внаслідок набряку маргінальних ясен утворюються ясенні кишені при збереженні цілісності зубоясенного з’єднання

• можливе утворення вогнищ десквамації, поодинокі ерозії, переважно в ділянці вершин міжзубних сосочків

Рентгенологічні:

• нечіткі обриси кортикальної пластинки на верхівках міжальвеолярних перегородок

• можливий остеопороз губчатої речовини на верхівках міжальвеолярних перегородок