
- •Особливості конструювання одягу на фігури з відхиленнями від типової
- •Особливості конструювання виробів на фігури з відхиленнями від типових
- •Особливості конструювання одягу на фігури з різними типами постави
- •Особливості конструювання одягу на повні фігури
- •2.1. Типологія та варіанти повних фігур
- •2.2. Вимірювання повної фігури
- •Особливості вибору прибавок
- •Принципи конструювання одягу
- •Особливості конструювання одягу на фігури із надлишковим жировідкладенням на окремих ділянках тіла
Особливості конструювання одягу на фігури з відхиленнями від типової
Основні види відхилень від типової фігури
Сучасне промислове виробництво розраховане на виготовлення одягу тільки для фігур типової статури з помірним розвитком мускулатури, слабким, помірним або великим жировідкладенням, нормальною висотою плечей і середніми (нормальними) вигинами спинного контуру тулуба (поставою).
Статична відповідність (якість посадки) одягу визначається її відповідністю і балансом. До числа основних видів відхилень фігур від типової статури, що роблять істотний вплив на якість посадки одягу, слід віднести перш за все різну поставу. Невідповідність постави фігур споживачів поставі типових фігур, на які в даний час проектується весь одяг масового виробництва, приводить до порушення передньо-заднього і бічного балансу конструкції одягу, утворення дефектів і зниження якості посадки виробу на фігурі людини.
Важливе значення для забезпечення відповідності одягу масового виробництва розмірам і формі фігур споживачів є конструювання по повнотних групах, що характеризуються різним ступенем виступу живота у чоловіків і розвитку жировідкладень по стегнах у жінок. Ці зміни повинні знайти віддзеркалення в конструкції одягу: при визначенні положення лінії напівзаносу, побудові виточки на виступ живота, сумарного розхилу виточок.
Р
Особливості конструювання виробів на фігури з відхиленнями від типових
Одяг, що виготовляється за кресленнями на типові фігури чи на фігури близькі до типових, не підходить людям, які мають певні відхилення в розмірах та формі своєї фігури. Серед певного переліку відхилень фігури від типової тілобудови найбільш серйозними є: перегнутий та сутулий тип постави, а також велика кількість жировідкладень на верхніх та нижніх ділянках тіла і великий виступ живота.
Особливості конструювання одягу на фігури з різними типами постави
Вихідні дані для побудови креслень основи конструкції повинні включати дані обміру конкретної фігури, а також додаткові виміри, що характеризують особливості постави. До таких додаткових вимірів відносяться наступні:
ШгІ- ширина грудей перша,
ДтсІ - відстань від вищої точки плечового шва, що проектується від точки основи шиї до рівня талії ззаду паралельно до хребта,
Впкп - висота плеча коса переду.
При побудові креслення основи конструкції на сутулу фігуру сітку креслення бідують так само, як і при побудові креслення виробу на типову фігуру.
При побудові середньої лінії спинки відхилення в верхній частині збільшують до 1,0 см. 1і = 1,0см.
Під час побудови плечової лінії спинки розхил збільшується на 0,5-И,Осм у порівнянні з кресленням типової фігури.
Крім того, величину на спрасування в пройму спинки також збільшують на 0,5 см. В решті розхил виточки на плечовому шві для сутулої фігури складає 2,5*3,5 см. При розхилі виточки в 3,0*3,5 см, проектують дві виточки: одну розташовують в горловині спинки, другу по лінії плеча на відстані 4,0*5,0 см від першої.
Конфігурація пройми креслення основи конструкції виробу на сутулу фігуру інший вигляд (рис. 1, б).
Рис. 1- Форма пройми плечового виробу для фігур: а) з нормальною поставою, б) сутулою поставою, в) перегнутою поставою
Необхідну форму деталей виробу можна отримати і шляхом корегування типового креслення виробу. Корегування креслень спинки та пілочки призводить до змін конфігурації пройми. Тому необхідно уточнювати форму окату рукава при збереженні довжини окату. Уточнення креслення вшивного рукава для сутулої фігури полягає в повороті навколо точки вершини окату верхньої частини рукава в сторону передньої половинки. Розрізають голівку рукава по лініям, що з'єднують передню та ліктьову надсічки окату з точкою О1 (рис2,а). Середню частину окату повертають в напрямку передньої половинки на величину, що дорівнює величині зміщення вниз точки П1 на кресленні пілочки (рис2,б).
а; б)
Рис. 2- Корегування креслення основи вшивного рукава для сутулої фігури
Під час побудови креслення основи конструкції виробу на перегнуту фігуру, сітку креслення будують з невеликою зміною.
Під час розрахунку ширини пілочки ділянку розраховують через вимір Шп:
Шпіл = Шп + Пшг
Під час побудови середньої лінії спинки для перегнутих фігур середню лінію спинки зверху не відводять зовсім: АоАо' = О
Під час побудови плечової виточки на спинці величину розхилу виточки зменшують на 0,5 см у порівнянні з типовою фігурою, і він складає 1,0 - 2,0 см.
Під час побудови середньої лінії пілочки в виробах із застібкою доверху точку середини пілочки А переміщують вліво відносно вертикалі на величину
АА' = 1,0-1,5см.
Лінія середини переду, або лінія напівзаносу в такому випадку проходить через точки А' Г Т.
Під час розрахунку нагрудної виточки для перегнутих фігур використовують формулу: А4А5 = 2(ШгІ - Шг) + 2,0 см.
Конфігурація пройми креслення основи конструкції на перегнуту фігуру має вигляд, що представлений на рис. 1, в.
Рис. 3- Корегування креслення основи вшивного рукава для перегнутої фігури