
- •Туристський ринок.
- •Учасники туристського ринку
- •Поняття та склад туристської індустрії.
- •Матеріально-технічна база туризму, класифікація її об’єктів засоби розміщення
- •Об’єкти громадського харчування
- •Транспортні підприємства
- •Підприємства страхування
- •Підприємства, що надають екскурсійні послуги та послуги гідів-перекладачів
- •Організації відтворення туристської діяльності:
Матеріально-технічна база туризму, класифікація її об’єктів засоби розміщення
Це б-я об’єкти, де туристам надають, одноразово чи регулярно, місце для ночівлі. Розрізняють індивідуальні і групові засоби розміщення.
До групових належать готелі, або аналогічні їм засоби розміщення, спеціалізовані засоби та ін. підприємства розміщення.
За міжнародними рекомендаціями ВТО, заклади розміщення поділяються на 4 групи:
готелі і аналогічні їм заклади розміщення;
комерційні і соціальні заклади розміщення;
спеціалізовані заклади розміщення;
приватні туристські заклади розміщення.
ОСНОВНІ ЗАСОБИ РОЗМІЩЕННЯ: готелі, мотелі, пансіонати та ін.
Готель – це заклад, що має наступні ознаки:
складається з номерів, число яких перевищує певний визначений мінімум;
має єдине керівництво;
надає готельні послуги, перерахунок яких не обмежується щоденним заправлянням постілі, прибиранням номеру і санвузла;
групуються в класи і категорії згідно з послугами, що надаються, наявним обладнанням і відповідають стандартам країни.
Відокремлюють такі види готелів:
Туристський готель – особливий тип готелю.
Ботокемпінг – рекреаційний заклад сезонного типу з спорудами та закладами для технічного обслуговування плавзасобів. Розташовуються у проміжних пунктах лінійних водних тур маршрутах. Місткість 50-200 чоловік.
Мотокемп – туристська установа комбінованого типу, як мотель, що діє упродовж року і кемпінг, що діє влітку.
СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ЗАСОБИ РОЗМІЩЕННЯ: ротелі, ботелі, флотелі, альпготелі, притулки, засоби розміщення на транспорті.
Це готельні заклади, в яких розміщують тих, хто займається кваліфікованими активними видами туризму, таких як водний, кінний, повітряний, автотуризм тощо.
Ротель – установа туризму, призначена для літнього відпочинку автотуристів, що подорожують автомобілями з трейлерами.
Ботель – рекреаційний заклад, призначений для цілорічного функціонування на зразок турбази, розташований на березі річки або іншої водойми зі спорудами для технічного обслуговування плавзасобів. У системі водних маршрутів – це початкові, кінцеві або проміжні пункти, з великою кількістю екскурсійних об’єктів, де необхідне тривале перебування туристів.
Взимку їх використовують як готелі, будинки рибалок, спортивні бази і т.п. Місткість 100-200 чоловік.
Флотель – плав готель, готель на воді – це рекреаційний заклад сезонного типу, що функціонує повністю на воді (плаву) з розташуванням спальних і громадських приміщень на дебаркадерах або застарілих теплоходах. Місткість 200-300 чоловік. Флотель призначений для пересування за маршрутом із зупинкою на 1-3 дні відпочинку у мальовничих місцях. Флотелі можуть швартуватись на березі озера чи водосховища на період навігації, та бути опорним пунктом радіальних водних маршрутів. На відміну від ботелів, у флотелях туристам надається широкий вибір послуг для відпочинку на воді: водні лижі, спорядження для рибальства тощо. Поширені в США. Іспанії, Швейцарії.
Притулки – заклади, що мають не менше 10 нічліжних місць, розташовані в проміжному пункті або кінцевому пункті туристських маршрутів і надають готельні послуги передусім, особам, які кваліфіковано займаються туризмом.
Приватні заклади розміщення – це будинки або кімнати в приватних приміщеннях, які надають власники під час туристичного сезону туристам для відпочинку.
У всіх туристських закладах розміщення передбачені наступні чотири основні групи послуг:
1. Розміщення.
2. Харчування.
3. Дозвілля.
4. Побутове обслуговування.
Готельні підприємства класифікуються за різними критеріями. Найпоширенішими є:
рівень комфорту;
місткість;
функціональне призначення;
місце розташування;
забезпечення харчуванням;
тривалість перебування клієнтів та ін.
Рівень комфорту – це комплексний критерій, складовими якого є:
склад і структура номерного фонду: площа номерів, кількість одномісних, багатомісних номерів, номерів-апартаментів, наявність комунальних зручностей та ін.;
стан меблів, інвентарю та ін.;
наявність, стан і режим роботи підприємств харчування: ресторанів, кафе, барів та ін.;
стан споруди, під’їзні шляхи, стан території, що прилягає до готелю;
інформаційне забезпечення і технічне оснащення, в тому числі наявність телефонного, супутникового зв’язку, телевізорів, холодильників, міні-барів та ін.;
забезпечення можливості надання ряду інших послуг.
Встановлення рівня комфорту лежить в системі більше 30 систем класифікації готелів, найпоширенішими з яких є:
система «ЗІРОК» або європейська система – поділ готелів на категорії від 1 до 5 зірок. Франція, Австрія, Єгипет та ін.;
система букв (А, В, С, Д) – використовується в Греції;
система «КОРОН» - використовується в Великобританії;
система категорій – Італія, Ізраїль.
Функціонування засобів розміщення регламентується законодавством і нормативними документами кожної країни.