9

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ Університет ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Кафедра ЕІТ

лекція № 2:

«туристський ринок та

туристська індустрія»

З ДИСЦИПЛІНИ

«ЕКОНОМІКА ТУРИЗМУ»

для студентів ІІІ курсу факультету фізичної реабілітації і оздоровчої фізичної культури спеціальності «Туризм»

ПРОГРАМУ РОЗРОБИЛА:

ПРОГРАМУ РОЗРОБИЛА:

викладач Бедрій-Ферцак Л.А.

“ЗАТВЕРДЖЕНО”

на засіданні кафедри

від «___» ___________ 2007 р.

протокол № ______

Зав. кафедри_________

проф.. За невський І.П.

ЛЬВІВ – 2007

План

1. Туристський ринок.

2. Учасники туристського ринку.

3. Поняття та склад туристської індустрії.

4. Матеріально-технічна база туризму, класифікація її об’єктів.

Література:

1. Туристський ринок.

Туристський ринок – це самостійна частина більш широкого поняття «ринок товарів і послуг», де реалізуються послуги і товари для туристів.

Специфікою туристського ринку є набагато більша кількість послуг. Туристські товари і послуги можуть бути спожиті лише у випадку, якщо споживач доставлений в місце їх виробництва, а звичайні товари і послуги готові до споживання коли виготовлена продукція закінчить переміщення від місця виробництва до місця споживання.

Іншою специфікою є нерівномірність попиту на них протягом року, тобто сезонність попиту. Оскільки туристи споживають товари і послуги в місці тимчасового проживання, то структура їх споживання розглядається як сукупність обов’язкових, специфічних і додаткових потреб.

Попит на туристський продукт забезпечений грошовими засобами, в першу чергу відображає рівень економічного і соціального рівня країни. На споживчий попит впливають наступні чинники:

• демографічний – чисельність, статево-вікова структура, культурний рівень потенційних споживачів туристського продукту, нац. склад.

• географічні і кліматичні умови;

• політична і економічна стабільність країни;

• безпечність країни перебування;

• психологічні фактори (етноцентризм, сімейні обставини, інтелектуальні інтереси);

• різноманітні випадкові впливи (погода, конфлікти і ін.)

Зміна попиту на туристський продукт називається еластичністю.

Вона залежить від виду туристського продукту і соц. групи, до якої відносяться споживачі.

Попит на елітний відпочинок, екзотичні індивідуальні тури характеризуються нееластичністю. Споживачі таких послуг не надають великого значення на склад і якість.

Аналогічна реакція на ціну характерна для «фанатичних» релігійних культів.

Попит на послуги високої якості характеризуються помірною еластичністю. Дохід споживача 1-2 тис. доларів в місяць.

Попит на стандартні тур послуги масового характеру (Туреччина, Кіпр, Греція) характеризуються високою еластичністю.

Для населення з низьким рівнем прибутків характерний соціальний туризм – пільговий. Іншими видами туризму вони не користуються.

Пропозиція тур послуг – формується на основі результатів вивчення ринку та споживання.

Сезонні коливання – мають великий вплив на попит.

Особливості:

• на півночі – найінтенсивніший попит у ІІІ кварталі календарного року, та протягом різдвяних і пасхальних канікул.

• Сезонність попиту розрізняється за видами туризму та територіям.

• Різні райони перебування мають специфічні форми сезонної нерівномірності.

Нерівномірність попиту на тур послуги мають негативний вплив на економіку туризму.

Пропозиція тур послуг характеризуються нееластичністю на зміни цін через те, що виробництво і споживання тур послуг пов’язані з певною територією і часом.

Тур послуги не можуть накопичуватись і зберігатись на складі, і не можуть бути реалізовані в іншому місці, чи бути привезеними з інших місць.

При зменшенні попиту на тур послуги зменшується потужність використання робочої сили.

Підвищення попиту на тур послуги викликає реакцію пропозиції з значною затримкою в часі, тому що структура фондів тур підприємств характеризується вищою вагою основних засобів виробництва послуг, порівняно з оборотними фондами та довгим терміном амортизації, та через обмеженість місцевих можливостей.

Як і будь якому ринку на ньому мусить бути конкурентна боротьба.

Конкурентна боротьба ведеться в наступних напрямках:

- зниження собівартості тур послуг при підтримці високого рівня сервісу;

• встановлення пільгового курсу на користь іноземних туристів, що характерно рис країн, економіка яких в великій мірі залежить від іноземного туризму (міжнародного);

• розробка оригінальних тур послуг, збереження надійної клієнтури, чи контролю над територією прийому туристів, що характерно для малих тур агентств в їх боротьбі за виживання;

• створення об’єднань на основі включення незалежних агентств в сателітну сітку великих гуртовиків на взаємовигідних умовах;

• створення власних консорціумів групами тур агентств;

• підпорядкування діяльності турагентства іншим, вже укладеним фірмам (транспортним компаніям, готельним сіткам), що складають важливу частину туристської сітки.