
- •1. Класичні методи кількісного аналізу
- •1.1. Гравіметричний аналіз
- •Приклади гравіметричного визначення елементів
- •Лабораторна робота 1 Визначення вмісту Феруму в солях
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 3 Визначення вмісту сульфат-іонів у воді
- •Якісна проба з наближеною кількісною оцінкою
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 4 Визначення вмісту Магнію в розчині (контрольне завдання)
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання та завдання
- •2. Титриметричний аналіз
- •Загальні рекомендації проведення титриметричних визначень
- •2.1. Метод кислотно-основного титрування
- •Лабораторна робота 5
- •100 Г концентрованого розчину містить w г hCl
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 6 Приготування розчину бури для стандартизації одержаного розчину хлоридної кислоти (0,1 м)
- •Лабораторна робота 8 Визначення кількості амоніаку у водному розчині
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 10 Стандартизація розчину натрію гідроксиду за хлоридною кислотою
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 11 Стандартизація розчину лугу за щавлевою кислотою методом окремих наважок
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 12 Аналіз суміші натрію гідроксиду та натрію карбонату
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 13 Аналіз технічних тартратної і лимонної кислот
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 14 Аналіз суміші хлоридної і борної кислот (контрольне завдання)
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.2. Титрування за методом осадження
- •Лабораторна робота 15 Визначення вмісту хлоридів у природних водах за методом Мору
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.3. Метод окисно-відновного титрування
- •Перманганатометрія
- •Лабораторна робота 16 Приготування розчину калію перманганату
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 17 Стандартизація розчину калію перманганату за оксалатом натрію
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 18 Визначення вмісту Феруму в розчинах його солей (контрольне завдання)
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 19 Визначення вмісту Мангану в рудах (контрольне завдання)
- •Лабораторна робота 20
- •Визначення здатності води до окиснення
- •Хід роботи
- •Дихроматометрія
- •Лабораторна робота 21 Приготування стандартного розчину калію дихромату
- •Хід роботи
- •Йодометрія
- •Лабораторна робота 23 Стандартизація розчину натрію тіосульфату за дихроматом калію
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 24 Визначення розчиненого кисню у воді (контрольне завдання)
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.4. Метод комплексонометричного титрування
- •Лабораторна робота 25 Приготування розчину трилону б
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 26
- •Лабораторна робота 27 Визначення загальної твердості води комплексонометричним методом
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 28 Визначення вмісту Кальцію та Магнію в разі їх спільної присутності (контрольне завдання)
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання та завдання
- •3. Кількісний аналіз газів
- •3.1. Принципи газового аналізу
- •3.2. Газометричний аналіз
- •3.3. Газогенний аналіз
- •Лабораторна робота 29 Визначення вмісту Карбону в карбонатних породах та мінералах
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання та завдання
- •4. Застосування методів математичної статистики в аналітичній хімії
- •4.1. Класифікація похибок кількісного аналізу
- •4.2. Основні поняття математичної статистики та їх застосування в кількісному аналізі
- •4.3. Статистична обробка результатів кількісного аналізу
- •4.4. Подання результатів кількісного аналізу
- •Список рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота 28. Визначення вмісту Кальцію та Магнію в разі їх спільної присутності (контрольне завдання) 46
2. Титриметричний аналіз
Титриметричний аналіз ґрунтується на вимірюванні об’єму розчину реагенту (титранту) точно відомої концентрації, витраченого на реакцію з визначуваним іоном (речовиною).
За типом хімічної реакції методи титриметричного аналізу поділяються:
1) кислотно-основне титрування (протолітометрія);
2) окисно-відновне титрування (редоксиметрія);
3) осаджувальне титрування (седиметрія);
4) комплексометричне титрування (комплексометрія).
В основу розрахунків у титриметричному аналізі покладений закон еквівалентів.
Поняття еквівалентності реагуючих речовин у хімічних реакціях було і залишається одним з основних понять у хімії, у тому числі й в аналітичній.
Еквівалентом (fекв.(X) X) називається деяка реальна чи умовна частка, що може приєднувати, вивільняти або бути яким-небудь іншим чином еквівалентною одному іону Гідрогену в кислотно-основних реакціях або одному електрону в окисно-відновних реакціях.
Еквівалентність. Запишемо в загальному вигляді рівняння
a + b → продукти реакції
Припустимо, що а > b, тоді одна умовна частка речовини А буде еквівалентна b/а умовної частки речовини В у даній реакції.
Відношення b/a є фактор еквівалентності речовини та позначається fекв.(B).
Наприклад, у реакції
2NaOH + H2SO4 → Na2SO4 + 2H2O
fекв.(H2SO4) = 1/2, а еквівалент сульфатної кислоти fекв.(H2SO4) H2SO4 дорівнює 1/2 М (H2SO4).
У реакції
NaOH + H3PO4 → Na2PO4 + H2O
еквівалент фосфорної кислоти fекв.(H3PO4) H3PO4 дорівнює M (H3PO4), а в реакції
3NaOH + H3PO4 → Na3PO4 + H2O
– 1/3 M (H3PO4).
В окисно-відновній реакції фактор еквівалентності й еквівалент розраховують, виходячи із кількості прийнятих чи відданих електронів. Так, для K2Cr2O7 еквівалент дорівнюватиме 1/6 M (K2Cr2O7) відповідно до реакції
K2Cr2O7 +6ē + 14H+ → 2K+ + 2Cr3+ + 7H2O
З огляду на те, що кількість реагуючих речовин еквівалентна,
n(NаО) = n(1/2 H2SO4),
де n – число молів еквівалентів.
Маса моля еквівалента називається молярною масою еквівалента. Наприклад, маса одного моля 1/2 H2SO4 становить 49 г у реакції з лугом, а маса одного моля 1/5 KMnО4 – 31,6 г у процесі окисно-відновних реакцій у кислому середовищі.
Молярна концентрація еквівалента – відношення числа молів еквівалентів розчиненої речовини до об’єму розчина; одиницею виміру є моль-екв/дм3. Для позначення молярної концентрації еквівалента можна використовувати, наприклад, такі форми запису: С(1/2 H2SO4) = 0,1000 М, або 0,1000 М (1/2 H2SO4); С(1/5 KMnО4) = 0,0500 М, або 0,0500 М (1/5 KMnО4).
Відношення молярної концентрації до молярної концентрації еквівалента дорівнює фактору еквівалентності (fекв.(А)). Якщо фактор еквівалентності дорівнює 1, то використання молярної концентрації еквівалента втрачає смисл. У цьому випадку доцільніше використовувати молярну концентрацію.
Стандартний розчин – це розчин із точно відомою концентрацією хімічно активної речовини або з точно відомим титром.
Титр – Т(А) – показує, яка маса речовини А (у грамах) міститься в 1 см3 її розчину. Зв'язок титру з молярною концентрацією еквівалента можна виразити в такий спосіб:
.
(2)
Аналогічно для молярної концентрації
.
(3)
Для розрахунку маси обумовленої речовини в серійних аналізах застосовують такий спосіб вираження концентрації, як титр речовини А за визначуваною речовиною Х.
Титр за визначуваною речовиною Т(А/Х) (г/см3) – це відношення маси m(Х) визначуваної речовини до еквівалентного об’єму V(А) робочого розчину:
.
(4)
Таким чином, Т(А/Х) показує, яка маса аналізованої речовини реагує з 1см3 робочого розчину А (або еквівалентна йому). Знаючи Т(А/Х) (г/см3) та об’єм (см3) робочого розчину V(А), витраченого на титрування, розраховують масу (г) визначуваної речовини:
.
(5)
Для переходу від Т(А/Х) до молярної концентрації еквівалента або навпаки необхідно застосувати формулу
.
(6)
Розрахунки в титриметрії ґрунтуються на еквівалентності реагуючих речовин, отже,
, (7)
де СR, CX – молярні концентрації еквівалента титранту й аналізованого розчину; VR, VX – об’єми цих розчинів відповідно.
Під час знаходження маси визначуваної речовини за відомими нормальною концентрацією та об’ємом титранту зручніше застосовувати формулу
(8)
або аналогічне рівняння
(9)
у разі, коли доцільне застосування молярної концентрації (якщо fекв.(Х) = 1).