
- •1. Класичні методи кількісного аналізу
- •1.1. Гравіметричний аналіз
- •Приклади гравіметричного визначення елементів
- •Лабораторна робота 1 Визначення вмісту Феруму в солях
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 3 Визначення вмісту сульфат-іонів у воді
- •Якісна проба з наближеною кількісною оцінкою
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 4 Визначення вмісту Магнію в розчині (контрольне завдання)
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання та завдання
- •2. Титриметричний аналіз
- •Загальні рекомендації проведення титриметричних визначень
- •2.1. Метод кислотно-основного титрування
- •Лабораторна робота 5
- •100 Г концентрованого розчину містить w г hCl
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 6 Приготування розчину бури для стандартизації одержаного розчину хлоридної кислоти (0,1 м)
- •Лабораторна робота 8 Визначення кількості амоніаку у водному розчині
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 10 Стандартизація розчину натрію гідроксиду за хлоридною кислотою
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 11 Стандартизація розчину лугу за щавлевою кислотою методом окремих наважок
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 12 Аналіз суміші натрію гідроксиду та натрію карбонату
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 13 Аналіз технічних тартратної і лимонної кислот
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 14 Аналіз суміші хлоридної і борної кислот (контрольне завдання)
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.2. Титрування за методом осадження
- •Лабораторна робота 15 Визначення вмісту хлоридів у природних водах за методом Мору
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.3. Метод окисно-відновного титрування
- •Перманганатометрія
- •Лабораторна робота 16 Приготування розчину калію перманганату
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 17 Стандартизація розчину калію перманганату за оксалатом натрію
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 18 Визначення вмісту Феруму в розчинах його солей (контрольне завдання)
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 19 Визначення вмісту Мангану в рудах (контрольне завдання)
- •Лабораторна робота 20
- •Визначення здатності води до окиснення
- •Хід роботи
- •Дихроматометрія
- •Лабораторна робота 21 Приготування стандартного розчину калію дихромату
- •Хід роботи
- •Йодометрія
- •Лабораторна робота 23 Стандартизація розчину натрію тіосульфату за дихроматом калію
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 24 Визначення розчиненого кисню у воді (контрольне завдання)
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання та завдання
- •2.4. Метод комплексонометричного титрування
- •Лабораторна робота 25 Приготування розчину трилону б
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 26
- •Лабораторна робота 27 Визначення загальної твердості води комплексонометричним методом
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота 28 Визначення вмісту Кальцію та Магнію в разі їх спільної присутності (контрольне завдання)
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання та завдання
- •3. Кількісний аналіз газів
- •3.1. Принципи газового аналізу
- •3.2. Газометричний аналіз
- •3.3. Газогенний аналіз
- •Лабораторна робота 29 Визначення вмісту Карбону в карбонатних породах та мінералах
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання та завдання
- •4. Застосування методів математичної статистики в аналітичній хімії
- •4.1. Класифікація похибок кількісного аналізу
- •4.2. Основні поняття математичної статистики та їх застосування в кількісному аналізі
- •4.3. Статистична обробка результатів кількісного аналізу
- •4.4. Подання результатів кількісного аналізу
- •Список рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота 28. Визначення вмісту Кальцію та Магнію в разі їх спільної присутності (контрольне завдання) 46
Лабораторна робота 4 Визначення вмісту Магнію в розчині (контрольне завдання)
Магній осаджується з кислого розчину фосфатом натрію або амонію з подальшим додаванням надлишку амоніаку.
Осадженню Магнію амоніаком у вигляді гідроксиду заважає наявність у розчині значної кількості йонів амонію, які зміщують рівновагу вліво й таким чином зменшують концентрацію гідроксид - іонів
NH3 + H2O ↔ NH4+ + OH-
Із метою одержання великокристалічних осадів осадження проводять відразу за наявності в розчині хлоридної кислоти. Осад MgNH4PO4·6H2O, який утворився, має велику розчинність, тому його осадження проводять на холоді з невеликих об`ємів розчину.
Із цієї ж причини промивання осаду проводять не чистою водою, а розбавленим 1%-м розчином NH3. Завдяки цьому попереджується гідроліз солі MgNH4PO4, який призводить до утворення ще більш розчинної солі MgHPO4.
У результаті прожарювання магній фосфату або амонію за температури 1000°С одержують магній пірофосфат.
У процесі спалювання осаду слід дотримуватися деяких правил, пов`язаних із тим, що осад перетворюється на розтоп та сорбується неспаленими частинками вугілля. У разі недотримання умов спалювання осадів останні стають чорними та дають занадто високі результати.
Реактиви, обладнання: HClконц., 25%-й розчин NH4НPO4, 0,5%-й розчин AgNO3, водний розчин NH3 (1 : 20), NH3конц., розчин метилоранжу, склянки ємністю 250–300 см3, мірні циліндри ємністю 10–20 см3, лійка, скляна паличка, фільтр беззольний “синя стрічка”, тигель, муфельна піч, ексикатор, ваги аналітичні АДВ-200.
Хід роботи
До розчину, в якому наявна сіль Магнію, додамо 5 см3 концентрованої HCl, розведемо до 100 см3 водою, додамо декілька крапель індикатора метилоранжу (рожеве забарвлення) та 10 см3 25%-го розчину NH4НPO4. Поступово, постійно перемішуючи, додамо концентрований розчин NH3 до переходу забарвлення розчину в жовтий колір та перемішуватимо протягом 5–10 хв, не торкаючись скляною паличкою до дна та стінок склянки. Потім додамо надлишок концентрованого розчину NH3 (приблизно 20 см3), перемішаємо ще 2 хв та залишимо відстоюватися на 12 год, після чого зробимо пробу на повноту осадження. Осад продекантуємо та профільтруємо через щільний фільтр (“синя стрічка”), а потім промиємо на фільтрі розведеним розчином NH3 (1 : 20).
Повноту промивання від хлорид-іонів (проба з AgNO3) визначимо після чотирьох промивань.
Для одержання білих осадів пірофосфату магнію необхідно дуже обережно проводити спалювання та прожарювання осаду. Найкраще тиглі з осадами поміщати в холодний муфель, а потім поступово нагрівати його до необхідної температури (1000°С). Осад охолодимо в ексикаторі, зважимо, знову прожаримо до постійної маси й обчислимо кількість магнію в аналізованому розчині у грамах.
Контрольні запитання та завдання
1. Як, знаючи ДР малорозчинної сполуки, обчислити її розчинність?
2. Назвіть умови випадання осаду.
3. Чи зміниться розчинність AgBr у разі додавання в розчин: а) 0,1 М KBr;
б) 0,1 М AgNO3? Чи однакова розчинність Mg2F2 і BaCO3, якщо відомо, що їх ДР близькі за величиною?
4. У якому випадку розчинність Mg(OH)2 більша: якщо рН 7,0 або рН 10,0?
5. Чому СаСО3 легко розчиняється в оцтовій кислоті, а СаС2O4 не розчиняється в ній, хоча ДР обох солей близькі за величиною?
6. Що таке осаджувана та гравіметрична форми? Наведіть приклади.
7. У вигляді якої сполуки – ВаСО3, ВаС2O4 або ВаSO4 – більш доцільно осаджувати Ва2+-іони в процесі їх гравіметричного визначення?
8. Які процеси відбуваються під час дозрівання кристалічного осаду?
9. Які вимоги повинні задовольняти реакції, застосовувані в гравіметричному аналізі?
10. Охарактеризуйте умови осадження кристалічного осаду.
11. Що таке коагуляція, пептизація?
12. Що таке адсорбція? Назвіть її причини.
13. Як проводиться очищення осаду від адсорбційних домішок?
14. Поясніть вибір промивної рідини для промивання осадів у граві-метричному аналізі.
15. Назвіть і обґрунтуйте причини втрати визначуваного компонента в разі довготривалого промивання водою кристалічних і аморфних осадів.
16. У разі використання якої гравіметричної форми похибка визначення магнію мінімальна: MgO, Mg2P2O7 або Mg(Ox)2? Відповідь обґрунтуйте.
17. Чим відрізняється співосадження від сумісного осадження? Чому в гравіметрії необхідно уникати сумісного осадження? Як це можна зробити? Наведіть приклади.
18. Скільки грамів NaBr необхідно додати до 50,0 см3 0,0100 М AgNO3 в 0,5 М розчині амоніаку, щоб випав осад AgBr?
19. Розрахуйте рН початку осадження та рН повного осадження гідроксиду магнію із 0,1000 М розчину хлориду магнію.
20. Яка повинна бути загальна та молекулярна розчинності нікельдиметилгліоксимату при рН 5,00 у присутності 3,0·10-3 М надлишку реагенту? Іонну силу розчину взяти такою, що дорівнює нулю.
21. Напишіть рівняння реакцій із урахуванням хімічних перетворень у процесі визначення кількості речовини (лабораторна робота 4).