Контрольні запитання та завдання

1. У чому сутність титриметричного методу аналізу

2. Які титранти використовуються в кислотно-основному титруванні, що визначаються за допомогою цього методу

3. Як вибрати індикатор Що таке індикаторна похибка титрування

4. Що таке показник титрування кислотно-основного індикатора

5. Чому як титрант не можна використовувати слабкі кислоти та основи

6. Що таке точка еквівалентності та кінцева точка титрування; як вони фіксуються

7. Яким вимогам повинні відповідати реакції, що застосовуються в титриметрії

8. Назвіть типи хімічних реакцій.

9. Як здійснюється титрування способом піпетування та способом окремих наважок

10. Наведіть причини похибок, що мають місце в титриметричному методі аналізу.

11. Назвіть способи вираження концентрації титрантів.

12. Як пояснює іонно-хромофорна теорія дію рН-індикаторів

13. Як вибирають рН-індикатори за кривими титрування та за величиною рН у точці еквівалентності Відповіді проілюструйте прикладами із раніше виконаних робіт.

14. Титрують 0,1000 М розчин натрію метаборату 0,0500 М розчином HCl. Який індикатор слід використати: алізариновий червоний (рТ 4,5) або фенолфталеїн (рТ 9,0) Відповідь обґрунтуйте.

15. Титрують 0,1000 М розчин мурашиної кислоти 0,1000 М розчином NaOH. Розрахуйте: а) величину стрибка титрування в разі відносної похибки вимірювання об’єму ± 0,1%; б) індикаторну похибку з фенолфталеїном (рТ 9,0).

16. За яких умов можливе роздільне титрування суміші кислот  Чи можливо відтитрувати за ступінями щавлеву, вугільну, сульфатну, етилендіамінтетраоцтову кислоти

17. Чи можна визначити вміст HCl та СН₃СООН у суміші титруванням розчином сильної основи у водному середовищі Що відбудеться, якщо до розчину, у якому наявні HCl та СН₃СООН, додати ацетон

2.2. Титрування за методом осадження

В основу даного методу покладене утворення осаду за умови, що існує зручний спосіб визначення моменту, коли додана стехіометрична кількість титранту. Класичні методи з візуальною індикацією ґрунтуються на утворенні забарвленого осаду, забарвленні розчину або зміні кольору продукту реакції осадження в ході використання адсорбційних індикаторів, таких як еозин або флуоресцин. У реакціях осадження рівновага встановлюється не завжди швидко. Розроблена велика кількість титриметричних методів, заснованих на осадженні. Найбільш важливими з них є методи титрування галогенідів аргентумом(I) та сульфатів барієм(II). У процесі визначення галогенідів, наприклад хлоридів, за методом Мору (даний метод ми розглянемо пізніше) можна застосовувати індикацію, що ґрунтується на утворенні забарвленого осаду аргентум(I) хромату. У процесі визначення аргентуму(I) за Фольгардом розчин, у якому наявні дані йони, титрують розчином роданід-іонів, а кінцеву точку титрування визначають за утворенням розчинного роданідного комплексу Fe(III), забарвленого в інтенсивний червоний колір:

Ag⁺ + SCN^- ↔ AgSCN

Fe³⁺ + 3SCN^- ↔ Fe(SCN)₃

Утворення роданіду заліза відбувається в момент, коли весь аргентум(I) від- титрований.