1. Загальні положення

Нівелювання поверхні по квадратах застосовують на відкритих ділянках місцевості з малими ухилами з метою одержання топографічних матеріалів крупних масштабів з висотою перерізу рельєфу 0,25 м або 0,5 м.

В залежності від конкретних умов, масштабу побудови, для нівелювання поверхні на місцевості розбивають сітку зі стороною квадрата 10, 20, 40, 100 і більше метрів. Для потреб меліорації частіше застосовують сітку зі стороною 20 м.

Вершини сітки квадратів, які закріплені, є знімальним обґрунтуванням, що повинно бути прив`язане до пунктів геодезичної мережі. Для висотної прив`язки прокладають нівелірний хід, який включає до себе деякі вибрані вершини квадратів.

2. Польові і камеральні роботи

1. Розбивка сітки квадратів на місцевості

Розбивку ділянки по квадратах виконують за допомогою теодоліта і мірної стрічки. Попередньо складають схему, яка буде польовим журналом нівелювання поверхні по квадратах.

Послідовність робіт при розбивці сітки квадратів така (рис.2.1):

• на місцевості вибирають базис, який приймають за початкове направлення;

• розташовують теодоліт у точці 1 і в створі даної лінії через кожні 20 м вимірюють відрізки у прямому та оберненому напрямках і закріплюють дерев`яними кілочками;

- з крайніх точок за допомогою теодоліта будують прямі кути і по знайдених напрямках також відкладають відрізки довжиною 20 м.

- вимірюють довжину лінії d – 6, яка не повинна відрізняться від довжини a – 6 не більше ніж 1/2000;

- коли дана умова виконується, то створюють розбивку внутрішніх вершин квадратів задаючи створи у взаємоперпендикулярних напрямках з кожної закріпленої точки.

Рис 2.1. Схема розбивки сітки квадратів.

Для визначення висот вершин квадратів у середині сітки квадратів прокладають нівелірний хід (найчастіше замкнутий), зв`язуючі точки якого проходять через вершини деяких квадратів (див. рис. 2.1).

Нівелювання починають від вихідного репера по вершинах квадратів, які включені в цій хід, записуючи відділки по нівелірних рейках в польовий журнал.

Обробивши польовий журнал, обчислюють відмітки вершин квадратів, які входять до нівелірного ходу (див. практ. роб. №4).

Останні вершини квадратів нівелюють як проміжні точки, записуючи на схему відділки тільки по чорних боках рейок, що встановлені на цих точках.

Місце встановлення нівеліра обирають з таким розрахунком, щоб вершина квадрату була пронівелірована два рази (з двох суміжних станцій).

Правильність запису відділків перевіряють виконанням польового контролю: суми відділків, що перетинаються, не повинні відрізняться більше, аніж як на 5 мм (т₁ + п) – (т + п₁) < ±5 мм. (2.1)

2. Камеральна обробка результатів

Камеральну обробку починають з замкнутого нівелірного ходу згідно методиці, яка викладена в практичній роботі № 4.

Висоти вершин квадратів, які нівелювали як проміжні точки, обчислюють через горизонт приладу на даній станції.

Наприклад:

ГП₁=Н_в2+а^к_в2, (2.2)

Н_г2=ГП₁-а^ч_г2. (2.3)

3. Побудова топографічного плану

Для побудови топографічного плану на аркуші паперу викреслюють сітку квадратів у заданому масштабі з такою точністю, з якою будують координатну сітку (див. практ. роб. № 3). Потім біля кожної вершини виписують обчислені висоти, наносять ситуацію та зображають рельєф за допомогою горизонталей, які проводять після графічного інтерполювання відміток вершин квадратів (див. практ. роб. № 5).

Завдання:

• обробити польовий журнал нівелювання поверхні по квадратах;

• побудувати топографічний план ділянки місцевості у масштабі 1: 500 з висотою перерізу рельєфу h_пер = 0,25 м.

Практична робота № 10

Камеральна обробка матеріалів технічного нівелювання траси.

Побудова поздовжнього профілю

Ціль роботи. Навчити студентів виконувати обробку матеріалів технічного нівелювання траси лінійних споруд, а також будувати профілі.