23.5. Бізнес-планування

Розвиток підприємництва, його ефективність та успіх неможливі без планування виробничої діяльності. Саме у процесі планування визначається мета діяльності, стратегія, засоби та умови її досягнення. У світовій практиці плани реалізації підприємницьких задумів, проектів отримали назву бізнес-планів. Бізнес-планування – це комплекс маркетингових, науково-технічних, технологічних, економічних, організаційних, фінансових та інших обґрунтовань ефективності реалізації визначеного підприємницького проекту: створення нового або розширення діючого підприємства, освоєння виробництва нової продукції, освоєння нового ринку тощо.

Бізнес-план – це активний робочий інструмент управління, відправний пункт усієї планової та виконавчої діяльності підприємства. Це − документ, який визначає оптимальні за часом і найменш ризиковані шляхи реалізації підприємницького проекту.

Специфіка бізнес-плану полягає у тому, що це − комплексний документ, який відображає усі основні аспекти підприємницького проекту. У ньому висвітлюється широке коло проблем, на які може натрапити підприємець, та визначаються способи їх розв’язання.

Конкретними цілями розробки бізнес-плану як комплексного багатофункціонального документу можна вважати такі:

• створення надійного, реального підґрунтя для побудови ділових, конструктивних взаємин між потенційними інвесторами і підприємцем;

• налагодження комунікацій між підприємцем і майбутніми постачальниками, продавцями та найманими працівниками;

• проектування системи управління реалізацією підприємницького проекту;

• своєчасне передбачення перешкод та запобігання проблем на шляху до успіху;

• формування та розвиток управлінських якостей підприємця;

• можливість перевірки реалістичності підприємницької ідеї ще до її практичної реалізації.

Впровадження будь-якого підприємницького проекту потребує ретельної підготовчої роботи. У її рамках потрібно обґрунтувати реальність та економічну доцільність підприємницького проекту, опрацювати зважену програму його реалізації, переконати потенційних інвесторів, кредиторів і інших ділових партнерів у доцільності вкладання коштів в реалізацію даного проекту. Сам бізнес-план як комплексний і багатофункціональний документ стає обов’язковим елементом ефективного управління виробничою діяльністю підприємства.

Процес розробки високоякісного бізнес-плану необхідно розпочинати з формування інформаційного поля, тобто зі збирання інформації щодо запровадження підприємницького проекту. Інформаційне поле бізнес-плану – це сукупність документів чи даних політичного, науково-технічного, зовнішньоекономічного та соціального характеру, які забезпечують інформаційні потреби підприємця у процесі опрацювання бізнес-плану.

Для розробки бізнес-плану необхідна наступна інформація: маркетингова (конкуренти, споживачі, ціни, особливості просування на ринок); виробнича (технологія, устаткування, виробничі площі, сировина і матеріали, персонал); фінансова (дохідність і рентабельність, податки, кредити, страхування); загальноекономічна і галузева (економічна ситуація в країні, політичні і соціальні умови, законодавство, перспективи розвитку галузі).

Цінність бізнес-плану залежить від корисності інформації, яку він містить. Тому в процесі формування інформаційного поля бізнес-плану необхідно використовувати якісну інформацію. Основними показниками якості інформації вважають: актуальність, об’єктивність (зрозумілість), очевидність.

Можливі такі джерела отримання інформації для розробки бізнес-плану: власний досвід виробничої діяльності; контакти безпосередньо з діловими партнерами; статистичні дані про стан і тенденції розвитку галузі, діяльність конкурентів, реклама, матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, виставок, публікації з питань підприємницької діяльності.

Загальна методологія розробки бізнес-плану, зазвичай, охоплює три стадії: початкову, підготовчу та основну.

Початкова стадія: формується основна підприємницька ідея; здійснюється вибір сфери діяльності; обґрунтовується доцільна форма організації підприємницького проекту; приймаються рішення щодо способу започаткування бізнесу.

Підготовча стадія: формується інформаційне поле стосовно розробки та запровадження підприємницького проекту; виявляються сприятливі фактори та загрози з боку зовнішнього середовища підприємства; оцінюються його сильні і слабкі сторони; формується його місія (головна мета) та конкретні цілі; вибирається стратегія та можливі стратегічні альтернативи і способи їх реалізації.

Основна стадія - це безпосереднє опрацювання конкретного бізнес-плану. Головна мета цієї стадії – довести економічну доцільність розробки і реалізації підприємницького проекту. Ця стадія повинна переконати потенційних інвесторів чи кредиторів в ефективності вкладання грошей у запропонований проект.

Якщо бізнес-план розробляється для змін у вже існуючому підприємстві, то необхідність у перших двох стадіях відпадає. Обґрунтовуючи проект удосконалення діяльності підприємства, можна обмежитися лише основною стадією.

Логіка розробки бізнес-плану передбачає послідовне здійснення таких етапів: вибір продукції для ринку, дослідження ринкового середовища майбутнього бізнесу, вибір місцезнаходження підприємства, прогнозування обсягів продажу продукції, визначення виробничих параметрів діяльності підприємства, розробка цінової та збутової політики стосовно нової продукції, обґрунтування вибору організаційної структури підприємства, опис потенційних ризиків майбутнього бізнесу і пошук дій для їх мінімізації, оцінка очікуваних прибутків і збитків, написання резюме (стислих висновків) щодо основних положень бізнес-плану.

Можна окремо виділити етап презентації бізнес-плану. Його сутність полягає у доведенні основних положень документу до потенційних інвесторів, кредиторів, ділових партнерів і працівників підприємства. Насьогодні не існує строго регламентованої форми подання та структури бізнес-плану.

До основних чинників, що визначають зміст і обсяг бізнес-плану можна віднести: аудиторія, на яку розраховано бізнес-план, цілі його розробки, конкретно-функціональна спрямованість бізнес-плану, масштаби діяльності підприємства та обсяги початкового фінансування, найважливіші техніко-економічні характеристики майбутньої продукції.

Бізнес-план, орієнтований на залучення інвестицій у виробничу діяльність, зазвичай, включає такі логічно взаємопов’язані розділи:

1. Титульний лист: повна назва підприємства, адреса, телефон, факс, прізвище керівника, назва документу.

2. Резюме (1-2 сторінки тексту) включає найважливіші висновки з усього бізнес-плану і викладається так, щоб зацікавити читача докладніше вивчити цей план. В резюме вказують: сутність та ефективність підприємницького проекту, загальні відомості про підприємство, команду управління, план дій з реалізації проекту, джерела фінансування, план та гарантії повернення інвестицій.

3. Галузь, підприємство. Характеризує поточний стан та перспективи розвитку галузі; організаційну структуру, досягнення підприємства на ринку; найсуттєвіші конкурентні переваги підприємства, які мають місце або будуть створені внаслідок реалізації прийнятої стратегії.

4. Продукція. У цьому розділі бізнес-плану наводиться детальна характеристика продукту, який пропонується споживачам. Опис продукції підприємства включає її техніко-економічні, експлуатаційні та споживчі параметри, рівень готовності до виходу на ринок і привабливість для покупця. Характеризуючи продукцію підприємства, доцільно привернути увагу зацікавлених осіб до наявності патентів (авторських свідоцтв), “ноу-хау”, товарних знаків, умов продажу тощо. При розробці цього розділу постійно повинна підкреслюватися винятковість Вашого товару. Дуже важливим є розробка наочного зображення продукції: фотографій, малюнків, схем.

5. Дослідження ринку. У цьому розділі наводиться загальна характеристика ринку продукту підприємства; досліджуються основні споживачі продукту, а також, де треба шукати основну масу споживачів (сегментування ринку). Розділ завершується дослідженням конкурентів, що допомагає з’ясувати власні переваги і недоліки. У результаті підготовки цього розділу формуються вихідні данні для розробки стратегічного плану маркетингу.

6. План маркетингу. У цьому розділі складається план виходу продукту на ринок. Задаються основні параметри у сфері цінової політики і просування продукції: вимоги до споживчих властивостей товару, конкуренція, ціна продукції, канали збуту, стратегія просування на ринок, цінова політика. Більшість розділів плану маркетингу (конкуренція, цінова політика, розподіл і просування продукції) можуть бути також самостійними розділами бізнес-плану. План маркетингу має практичне значення не тільки для потенційних інвесторів чи кредиторів. Він є для самого підприємця інструментом контролю за усіма показниками, пов’язаними зі збутом (обсяги продажу, ціни, канали збуту, параметри рекламної компанії).

7. Виробничий план. Цей розділ плану розробляється тими підприємцями, які будуть займатися виробництвом. Головне завдання розділу – довести партнерам, що є всі можливості реально виробляти певний обсяг продукції високої якості у визначений термін. При розробці цього розділу усі операції виробничого процесу поділяються на ті, які будуть виконуватися власними силами і ті, що будуть передаватися субпідряднику. Для умов власного виробництва складають схеми виробничих потоків, а для тих, що виконуються субпідрядниками – на схемах вказують зв’язок з основним виробником.

При розробці виробничого плану рекомендується дотримуватися висвітлення таких питань: характеристика виробничого процесу у цілому та основних виробничих операцій, зокрема, перелік операцій, які передаються субпідряднику, потреба у виробничих будівлях та організаційно-технічні вимоги до них, потреба у виробничому обладнанні, його техніко-економічні характеристики і, перш за все - продуктивність, потреба у сировині, матеріалах, енергії, джерела забезпечення матеріальними ресурсами, організація контролю якості продукції, характеристика засобів правового захисту нової продукції (патенти, ліцензії, товарні знаки), утилізація відходів та охорона навколишнього середовища.

Ці дані доцільно приводити на 2-3-річну перспективу, а для великих підприємств – на 4-5 років. Завершується даний розділ оцінкою можливих витрат виробництва та динамікою їх змін на перспективу.

8. Організаційний план. Відображає правове та кадрове забезпечення проекту, наявність державної підтримки та пільг, визначає порядок реалізації підприємницького проекту. Складається план організаційних заходів з залучення партнерів, найму персоналу, встановлюються управлінська структура. В організаційному плані висвітлюється наступні питання: команда управління та провідні спеціалісти підприємства, кадрове забезпечення, правове забезпечення, партнери з реалізації проекту, організаційна структура реалізації проекту, характеристика активів підприємства, графік реалізації проекту.

9. Фінансовий план. Основне завдання цього розділу – узагальнити дані попередніх розділів і представити їх у вартісній формі і, таким чином, дати відповідь на головне питання – наскільки доцільно реалізувати дану підприємницьку ідею. Рекомендується наступний типовий склад цього розділу: план прибутків та збитків, план руху грошових коштів, аналіз беззбитковості, плановий бухгалтерський баланс, оцінка ефективності інвестицій. Фінансове планування діяльності підприємства рекомендується проводити помісячно на перший рік діяльності підприємства; поквартально – на другий рік, а на більш віддалений період – по рокам.

Відповідно обґрунтований фінансовий план може бути використаний не тільки для залучення інвесторів і кредиторів, а й для оцінки результатів діяльності підприємства. Фінансовий план є керівним документом, у якому треба чітко визначити звідки, коли та як залучатиметься та вибиратиметься необхідний капітал.

10. Оцінка ризиків і гарантії. Основне завдання цього розділу продемонструвати здатність заздалегідь передбачити основні ризики, визначити джерела їх виникнення та розробити конкретні заходи з мінімізації їх негативного впливу. У цьому розділі повинні бути відображені гарантії інвесторам і партнерам.

11. Додатки. У додатки виносяться документи та розрахунки, які мають другорядне значення і не були наведені раніше.