
- •Інфузійно-трансфузійна терапія в діяльності медичної сестри
- •Методика визначення групи крові
- •Варіанти груп крові
- •Варіанти груп крові за стандартними еритроцитами та цоліклонами
- •Методики визначення резус-фактора і резус-антитіл
- •Показання та протипоказання до переливання крові
- •Вибір трансфузійного середовища
- •Кровозамінники, їх класифікація.
- •Підготовка хворого до переливання: проба на індивідуальну сумісність, резус-сумісність, біологічна проба.
- •Техніка переливання
- •Ускладнення механічного характеру
- •Ускладнення, пов'язані зі зміною реактивності організму
- •Документація, пов'язана з переливанням гемотрансфузійних рідин
Кровозамінники, їх класифікація.
Кровозамінники - це препарати, які при введенні в організм хворого здійснюють лікувальний ефект, схожий до донорської крові. Кровозамінники в основному використовують з метою корекції змін в організмі: підвищення артеріального тиску, дезінтоксикації, відновлення ОЦК, синтезу білкових фракцій крові та ін. В основному це плазмозамінні засоби .
Залежно від дії, всі кровозамінники поділяють на шість груп:
Кровозамінники гемодинамічної дії, їх ще називають протишоковими. Механізм їх дії спрямований на нормалізацію гемодинаміки, збільшення ОЦК. Крім цього, вони зменшують стаз і агрегацію еритроцитів, покращують реологічні властивості крові. До цієї групи кровозамінників відносять: а) по- ліглюкін; б) поліфер; в) перфторан; г) реополіглюкін; д) реоглюман; е) желатиноль й ін.
Розчини дезінтоксикаційної дії: а) неогемодез; б) полідез, в) ентеродез і ін. Лікувальний ефект цих розчинів зумовлений тим, що вони зв'язують токсини і виводять їх через нирковий бар'єр. Крім цього, ці препарати поліпшують реологічні властивості крові, мікроциркуляцію і створюють умови для переходу внутрішньоклітинної рідини у судинне русло, що, в свою чергу, призводить до збільшення ОЦК і покращення гемодинаміки.
Засоби для парентерального харчування. Вливання цих розчинів показано в тих випадках, коли хворий з тих чи інших причин не може приймати їжу або вона не всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Препарати для парентерального живлення можна розділити на три групи: білкові, жирові і препарати для забезпечення вуглеводного обміну. До білкових препаратів відносять: а) гідролізин; б) амінопептид; в) інфузамін; г) поліамін і ін. Це в основному гідролізати, які виготовляють із сироваткових білків крові тварин і людини шляхом гідролізу ферментами, основами, кислотами. Вони являють собою суміш амінокислот і простих пептидів. Випускають ці препарати у флаконах по 200-400 мл.
Для корекції жирового обміну використовують жирові емульсії - це білого кольору молокоподібні рідини, для виготовлення яких використовують в основному жири рослинного походження. Випускають жирові емульсії у флаконах по 400 мл. До них відносять: інфузолінол, ліпофундин, ліпомайз, інтраліпід, ліпофізан і ін. За допомогою жирових емульсій організм забезпечується необхідними жирними кислотами і жиророзчинними вітамінами.
Для корекції вуглеводного обміну широко використовують у різних концентраціях глюкозу. Кращими за глюкозу є фруктоза та інвертний цукор (суміш глюкози з фруктозою). Кориснішим, ніж вуглеводи, джерелом енергії є спирти (етиловий спирт, сорбіт, ксиліт).
Регулятори водно-сольового і кислотно-лужного стану. З цією метою використовують сольові кристалоїдні розчини: 0,85 % розчин хлориду натрію, розчин Рінгера-Локка (хлорид натрію 9 г, хлорид калію 0,25 г, хлорид кальцію 0,23 г, сода 0,2 г, глюкоза 1 г, вода 1000 мл) і ін. Сольові розчини застосовують в основному для корекції водно-електролітного обміну при зневодненні організму, інтоксикації, великих крововтратах. Вони швидко всмоктуються і виводяться з кров'яного русла і організму в цілому.
Кровозамінники-гемокоректори моделюють дихальні функції крові - це переносники газів крові (розчин гемоглобіну, емульсії фторвуглецевої сполуки). Ці препарати знаходяться в стадії розробки і мають обмежене застосування в клініці.
Кровозамінники комплексної дії. Це комбіновані поліфункціональні розчини гемодинамічної і дезінтоксикаційної дії; дезінтоксикаційної дії в комплексі з амінокислотами та ін.
2. Розчини дезінтоксикаційної дії |
||
Неогемодез |
5 років |
Ендо- та екзоінтоксикація |
Полідез |
до 5 років |
Ендо- та екзоінтоксикація |
Ентеродез |
до 5 років |
Ендо- та екзоінтоксикація |
Розчин маніту |
1 рік |
Ендо- та екзоінтоксикація |
Сорбіт для ін'єкцій |
1 рік |
Ендо- та екзоінтоксикація |
3. Засоби для парентерального живлення |
||
Гідролізин |
5 років |
Парентеральне живлення (гідролізат білків) |
Амінопептид |
5 років |
Парентеральне живлення (гідролізат білків) |
Інфузамін |
на етикетці |
Парентеральне живлення (гідролізат білків) |
Поліамін |
2 роки |
Парентеральне живлення (комплекс амінокислот) |
Інфузоліпол 10 % |
на етикетці |
Парентеральне живлення (жирова емульсія) |
Глюкоза 5, 10, 20,40% |
різний |
Парентеральне живлення |
4. Регулятори водно-сольового і кислотно-лужного стану |
||
Сольові розчини |
на етикетці |
Корекція водно-елекгролітного обміну і |
Глюкоза 5 % |
|
кислотно-лужної рівноваги |
Дисіль |
|
|
Трисіль і ін. |
|
|
5. Кровозамінники-гемокоректори |
||
Емульсія фторвуглецевої |
на етикетці |
Крововтрата, інтоксикація, отруєння |
сполуки Розчин гемоглобіну |
на етикетці |
Крововтрата, отруєння |
6. Кровозамінники комплексної дії |
||
Декстрани + альбумін |
на етикетці |
Шок, крововтрата, парентеральне живлення |
Гідроксіетилкрохмал + |
на етикетці |
Шок, крововтрата, інтоксикація. |
гемодез |
|
|
Назва засобу |
Термін зберігання |
Основні показання |
1. Кровозамінники гемо динамічної дії (протишокові) |
||
Поліглюкін Поліфер Перфторан
Реополіглюкін
Реоглюман
Желатиноль |
4 роки 4 роки -5-18 °С-2 р. +4˚С-2 тижні 5 років
до 5 років
на етикетці |
Шок, крововтрата Шок, крововтрата Шок, крововтрата, для покращення мікроциркуляції Шок, крововтрата, для покращення м ікроциркуляції Шок, крововтрата, для покращення мікроциркуляції Шок, для покращення мікроциркуляції |