- •Лекція 1 тема:Виникнення та розвиток нотаріату
- •1. Виникнення нотаріату в Західній Європі.
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Лекция 2
- •2. Нотаріат латинської школи та законодавство України: порівняльний аспект
- •3 Нотаріат як інститут превентивного правосуддя
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Тема 3: нотаріат в системі юстиції
- •1. Поняття нотаріату та нотаріальної діяльності
- •2. Норми, що регулюють нотаріальне провадження, у системі права
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •1. Професія нотаріуса
- •2. Професійна етика нотаріуса
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Тема 5: Організаційні основи діяльності нотаріату
- •1. Система та компетенція нотаріальних органів
- •2. Порядок призначення на посаду та звільнення з посади нотаріуса
- •3. Приватна нотаріальна діяльність
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Лекция 6.
- •Тема 6: Нотаріальний процес
- •1. Поняття нотаріального продесу
- •2. Суб'єкти нотаріального процесу
- •3. Стадії нотаріального процесу
- •4. Нотаріальні провадження
- •Лекція VII
- •1. Поняття та система принципів нотаріального процесу
- •2. Зміст принципів нотаріального процесу
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Глава VIII
- •1. Місце та час вчинення нотаріальних дій
- •2. Оплата вчинюваних нотаріальних дій
- •3. Вимоги, що пред'являються до нотаріальних документів
- •4. Інші правила вчинення нотаріальних дій
- •Глава IX
- •1. Видача свідоцтва про право на спадщину
- •2. Видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя
- •3. Видача свідоцтва про придбання арештованого нерухомого майна, а також заставленого майна з публічних торгів (аукціонів).
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Глава X
- •1. Основні правила посвідчення правочинів
- •2. Посвідчення правочинів
- •3. Загальні правила посвідчення правочинів про відчуження нерухомого майна
- •4. Посвідчення договорів ренти
- •6. Посвідчення шлюбного договору
- •7. Посвідчення договорів застави (іпотеки)
- •8. Посвідчення заповітів
- •9. Посвідчення довіреностей
- •10. Засвідчення правильності копій (фотокопій) документів і витягів з них
- •11. Засвідчення справжності підпису на документах
- •12. Засвідчення правильності перекладу
- •13. Посвідчення фактів
- •14. Прийняття в депозит грошових сум і Цінних паперів
- •15. Вчинення морських протестів
- •Глава XI
- •1 Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
- •2. Накладання заборони відчуження нерухомого й рухомого майна
- •3. Прийняття документів на зберігання
11. Засвідчення справжності підпису на документах
При посвідченні справжності підпису на документах нотаріус встановлює такі обставини:
зміст документа не суперечить закону;
документ не містить відомостей, що порочать честь і гідність громадянина;
документ не має характеру правочину.
З останнього правила є одне виключення. На договорі може бути засвідчена справжність підпису особи, що підписалася за іншу особу, яка не могла це зробити власноручно внаслідок фізичної вади, хвороби або з інших поважних причин. У цьому разі нотаріус установлює особу, яка підписалася, і особу, за яку ця особа підписалася.
Нотаріус, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує факти, викладені в документі, а лише підтверджує, що підпис зроблений певною особою.
Якщо громадянин викладає в документі обставини, право посвідчення яких належить лише відповідному державному органу (час народження, шлюбу, смерті, наявність хвороби, інвалідності, права власності на майно тощо), нотаріус зобов'язаний відмовити у засвідченні підпису на такому документі (п. 262 Інструкції). Законодавство передбачає лише одне виключення з цього правила: справжність підпису на такому документі може бути засвідчена тоді, коли документ призначений для подання до компетентних органів іншої держави.
При засвідченні зразків підписів посадових осіб юридичних осіб на картках, що подаються до Національного банку України, комерційних банків (у тому числі Ощадного банку України, інших комерційних банків різних видів і форм власності) з метою відкриття рахунків, нотаріус перевіряє:
обсяг правоздатності юридичної особи;
справжність підписів посадових осіб;
повноваження посадових осіб на право підпису.
На підтвердження повноважень на право підпису
нотаріусу подається наказ про призначення на посаду, протокол про обрання посадової особи, довіреність на ім'я керівника, видана вищим органом управління юридичної особи тощо.
За наявності технічних можливостей роботи з електронними документами, нотаріус засвідчує справжність електронного цифрового підпису на таких документах і вчиняє посвідчувальний напис.
12. Засвідчення правильності перекладу
Нотаріус засвідчує правильність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути здійснений перекладачем, а нотаріус засвідчує фактично не правильність перекладу, а справжність підпису перекладача.
При вчиненні такої нотаріальної дії нотаріус встановлює особу як заявника, що надав документ для перекладу, так і перекладача. Крім того, обов'язково надається документ, що підтверджує кваліфікацію перекладача.
Якщо документ виданий державними органами інших країн, його переклад на засвідчення правильності перекладу здійснюється тільки за наявності на документі позначки про легалізацію, тобто відмітки консула або консульської установи про те, що даний документ відповідає законодавству країни, де він виданий, і що підписи посадових осіб на документі не породжують сумніву в їх достовірності. Позначки про легалізацію не вимагається, якщо існує відповідна угода між Україною та відповідною державою.
Оформлення перекладу тексту може здійснюватися двома способами. Якщо при здійсненні нотаріальної дії (посвідчення угоди, засвідчення правильності копії та ін.) одночасно вчиняється і переклад на іншу мову, то переклад вміщується поруч з оригіналом угоди, копією тощо на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою, щоб оригінальний текст розташовувався ліворуч, а переклад — праворуч. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під перекладом вміщується підпис перекладача. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього.
Переклад може бути оформлений на окремому від оригіналу або копії аркуші. Тоді переклад прикріплюється до оригіналу, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
Під час запису в реєстр зазначаються основні реквізити й короткий зміст перекладеного документа, а також відомості про його легалізацію (у необхідних випадках).