Основи культури української мови

Теоретична частина:

1. Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора.

2. Комунікативні ознаки культури мови.

3. Комунікативна професіограма фахівця.

Практична частина:

1. Розкрийте поняття „культура мовлення” (Зверніться до праці Сербенської О. А. Культура усного мовлення. Практикум : Навч. посіб. – К. : ЦНЛ, 2004. – С.180).

2. Поміркуйте, від чого залежить рівень мовленнєвої культури людини.

3. Що таке суржик, і чому він, на вашу думку, існує в Україні.

4. Відредагуйте словосполучення: У даний час; в минулому році; у випадку необхідності; через відсутність доказів; як можна швидше; коротше кажучи; обставини співпадають; по крайній мірі; по понеділках; запрошуються бажаючі; тим не менше; вільна вакансія; хворіє грипом; підписка на газети; не мішало б записати; по всіх правилах.

5. Послуговуючись словником, з’ясуйте різницю між значеннями запропонованих слів, складіть із ними словосполучення.

Змістовий – змістовний, особистий – особовий, ознайомити – познайомити, відкрити – відчинити, посмішка – усмішка.

6. Перекладіть українською мовою, з’ясуйте відмінності у значенні. Скористайтеся російсько-українським словником.

Крупным планом, крупный учёный, крупный вопрос, крупные достижения; гражданский кодекс, гражданский долг, гражданский брак, гражданское общество; дружеское отношение, международные отношения, внимательное отношение к людям; общими усилиями, общие вопросы биологии.

7. Прокоментуйте в контексті майбутньої професійної діяльності наведений епізод із життя Мікеланджело та проілюструйте прикладами.

Одного разу аматор спостерігав, як геніальний італійський художник Мікеланджело підправляв то одну, то іншу деталь на своїй картині. Насамкінець здивований глядач вигукнув: „Усе, що ти зараз змінив, - це дрібниці!” На це художник відповів: „Звичайно, це дрібниці. Але ці дрібниці завжди ведуть до вдосконалення, а досконалість, безумовно, не є дрібницею”.

8. Підготуйте короткий (2-3 хв) публічний виступ на одну із запропонованих тем:

Читаючи авторів, які гарно пишуть, звикаємо і гарно говорити (Вольтер);

Людське спілкування – це обмін цінностями, а вміння вести розмову – це талант (Стендаль);

Не завжди важливо – що говорять, але завжди важливо – як говорять (М. Горький);

Для інтелігентної людини погано говорити вважається такою ж непристойністю, як невміння читати і писати (А. Чехов).

9. Утворіть словосполучення, добираючи до слів об’єм та обсяг сполучувані з ними лексеми. Скористайтеся „Словником-довідником з українського літературного слововживання” С. І. Головащука (К., 2010). Кімнати, куба, брошури, бюджету, мозку, повітря, посудини, знань, інформації, книжки, серця, тіла, послуг, програми, роботи, рукопису, слова, великий, невеликий, значний.

10. З’ясуйте, котрі словосполучення не відповідають нормам українського слововживання. 1. Миючий засіб. 2. Охочий виступити. 3. Задоволений виступом. 4. Пожовкле листя. 5. Командувач армії. 6. Відпочиваючі в санаторії. 7. Захоплюючий фільм. 8. Зламаний сайт. 9. Навколишнє середовище. 10. Ведуча організація. 11. Існуюча криза. 12. Хвилюючий момент. 13. Початкуючий журналіст. 14. Прихована камера. 15. Побілілий зі страху. 16. Відстаючі студенти. 17. Координуючий центр. 18. Очікуючий режим. 19. Віруючі всіх конфесій. 20. Оточуючі люди.

Чи відомо Вам, що…

• звичайна людина використовує близько 3 тис. слів, добре освічена - 6-9 тис. слів, хоча розуміє в десять разів більше. Порів­няймо: словник мови Т. Шевченка - понад 20 тис. слів; а „Великий тлумачний словник сучасної української мови” (К., 2005) фіксує 250 тис. слів;

• ті, хто з дитинства спілкуються щодня двома мовами, набагато повільніше втрачають розумові здібності в похилому віці;

• діти-білінгви відрізняються високими творчими здібностями;

• знання другої (нерідної) мови, за новими експериментальними даними канадських учених, врятовує від старості, бо допомагає якнайдовше зберегти функції мозку.

Практичне заняття № 3