Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
608.26 Кб
Скачать

Тема 5. Особистість в діяльності та спілкуванні.

Мета: охарактеризувати розвиток особистості в процесі діяльності та спілкування.

Провідна ідея: особистість – це цілісний суб'єкт соціальної діяльності, який активно розвивається в процесі спілкування та діяльності .

Основна проблема: людиною народжуються, але ос особистістю стають під впливом цілої низки соціально- психологічних факторів.

Основні поняття: Активність. Діяльність. Дії. Операції. Потреби. Мотиви. Цілі. Завдання. План (програма) діяльності. Інтеріоризація. Екстеріоризація. Уміння. Навички. Звички. Гра. Навчання. Праця. Педагогічна діяльність. Комунікація. Вплив. Автентична комунікація. Соціальна перцепція. Ефективність комунікації. Маніпуляція.

Зміст:

Поняття про діяльність. Особливості діяльності: суспільний характер, цілеспрямованість, урегульованість свідомою метою, плановість, спрямованість на перетворення життєвого середовища, систематичність або тривалість діяльності. Структура діяльності: мета - мотив - дія - результат - контроль. Дії та операції як складові діяльності. Основні види діяльності. Засоби діяльності та процес їх засвоєння. Уміння та навички як засоби діяльності. Різновиди вмінь і навичок (вміння і навички самообслуговування, виробничі, мовні, розумові, мистецькі, спортивні тощо). Виробничі уміння (конструктивні, організаційно-технолопчні, операційні).

Поняття активності та спрямованості особистості. Потреба як рушійна сила розвитку особистості. Класифікація потреб (базові, похідні та вищі потреби), мотиви та інтереси, переконання, світогляд, установки та ідеал як регулятори поведінки особистості. Спрямованість особистості як система домінуючих цілей та мотивів її діяльності.

Поняття спілкування у психології. Структура спілкування. Спілкування як комунікація і засіб сприймання людьми один одного. Психологічні способи впливу в процесі спілкування: зараження, паніка, навіювання, наслідування, мода, чутки.

Література:

  1. Корнєв М. Н., Коваленко А. Б. Соціальна психологія: Підручник. – К.: АПН України, 1995. – С. 57-123.

  2. Куницына В. Н., Казаринова Н. В., Погольша В. М. Межличностное общение: Учеб. для вузов. – СПб.: Питер, 2002. – 384 с.

  3. Льюис Д. Тренинг эффективного общения. – М.: ЭКСМО-Пресс, 2002. – 224 с.

  4. Майерс Д. Социальная психология. – СПб.: Питер, 1999. – 688 с.

  5. Немов Р. С. Психология. Кн. 1. – М.: ВЛАДОС, 1997. – С. 511-622.

  6. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: Посібник. – К.: Академвидав, 2003. – С. 165-277.

  7. Психологія: Підручник / Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалка, П. А. Гончарук та ін.; за ред. Ю. Л. Трофімова. – 2-ге вид. – К.: Либідь, 2000. – С. 445-510.

Столяренко Л. Д. Основы психологии. – 3-е изд. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. – С. 412-495.

Семінарсько-практичне заняття №5 Тема: Особистість в діяльності та спілкуванні.

Мета: Поглибити знання студентів про сутність поняття комунікація як багатоаспектного соціального явища.

План

Теоретична частина:

  1. Активність та спрямованість особистості