Семінарсько-практичне заняття №4. Тема: Склад і структура особистості

Мета: закріпити, поглибити, систематизувати теоретичні знання з зазначеної теми.

План

1. Поняття про особистість та її суспільної сутності .

2. Індивід, особистість, індивідуальність, людина: що в особистості зумовлене її біологічною природою? Які чинники зумовлюють психічний розвиток особистості? Основні ознаки особистості. Співвідношення поняття "особистість" та "індивідуальність". Відмінності між поняттями "особистість" та "індивідуальність".

Письмове практичне завдання

За допомогою структурної схеми, малюнока, графічно зобразіть співвідношення понять людина, особистість, індивід, індивідуальність. Дайте грунтовну відповідь: Чи кожну людину можна назвати особистістю?

1. Компоненти структури особистості.

Усне практичне завдання

1.Схарактеризувати загальну схему індивідних властивостей за Б. Г. Ананьєвим (індивідуально-типові властивості і віково-статєві властивості.

2. Яка структура особистості за психодинамічною теорією особистості 3. Фрейда.

4. Характристика структури особистості за Л.Столяренко та за К.К.Платоновим

Дайте порівнільну характеристику структур особистості за К.Платоновим та Л.Столяренко.

Практичні письмові завдання

Дайте визначення понять в словник: людина, індивід, особистість, індивідуальність, спрямованість, світогляд, ідеали, переконання, інтереси, переконання, інтереси, потяги, установка, самосвідомість, самоконтроль, саморегуляція, само актуалізація, самореалізація, самоповага, афект неадекватності.

Задачі для роботи в аудиторії:

Прокоментуйте наступні вислови.З якими ви згодні (не згодні). Відповідь обгрунтуйте. Які з цих висловів можна використовувати в якості визначення поняття «особистість»

1. Людина в тій мірі суб'єкт, в якій вона — особистість; організм — не суб'єкт.

2. Особистістю є лише тот, хто має яскраву індивідуальніс­ть.

3. Особистість – це людина, яка змогла виділити в процесі суспільних відносин своє «Я» із «не-Я»..., яка активно впливає на «не-Я» в процесі своєї свідомої цілеспрямованої діяльності.

4. Людина стає особистістю завдячуючи самосвідомості, яка дозволяє їй вільно підкорювати своє «Я» законам моралі.

5. Особистість — суб'єт і об'єкт суспільних відносин.

6. Людина з її соціальними якостями є особистість.

Питання для самоконтролю (самостійна робота)

• Чи достатньо, характеризуючи особистість, вказати на такі ознаки: "свідомий індивід", "включений в суспільне корисну діяльність"?

• Чи завжди у психічному житті людини біологічне виявляється як соціальне?

• Чи можна розуміти спрямованість людини як прояв усіх притаманних їй спонукань?

• Чи достатньо вказати, що інтерес це "стійке", вибіркове ставлення людини до явищ та об'єктів дійсності?

• Чи можна вважати достатнім твердження, що "переконання — це знання, істинність яких для людини є незаперечною і які постають для неї як керівництво до дії"?

• Чи є достатнім твердження, що джерелом і рушійною силою розвитку особистості є різноманітні суперечності, які породжуються її діяльністю та умовами життя?

• Чи можна прискорити психічний розвиток особистості?