
- •Лабораторна робота №1
- •Лабораторна робота №2
- •2.1 Мета роботи
- •2.2 Завдання
- •Лабораторна робота № 3 Вивчення апаратури сгсл і підготовка її до проведення вимірювань.
- •3.1 Мета роботи
- •3.2 Завдання
- •Лабораторна робота № 4 Визначення ефективності застосування нейтронних методів дослідження свердловин шляхом розрахунку нейтронних характеристик пластів.
- •4.1 Мета роботи
- •4.2 Завдання
- •Лабораторна робота № 5 Розрахунок позірного декременту затухання поля теплових нейтронів, часу їх життя в гірських породах та визначення літології пластів за даними іннк
- •5.1 Мета роботи
- •5.2 Завдання
- •Лабораторна робота n6 Вивчення роботи апаратури інг і підготовка її до проведення вимірювань
- •6.1 Мета роботи
- •6.2 Завдання
- •Лабораторна робота №7 Вивчення залежностей теплового опору і геотермічного градієнту від окремих властивостей гірських порід
- •7.1 Мета роботи
- •7.2 Завдання
- •Лабораторна робота №8 Визначення геотермічного градієнту і побудова термограми природного теплового поля по розрізу свердловини
- •8.1 Мета роботи
- •8.2 Завдання
- •Лабораторна робота № 9
- •9.1 Мета роботи
- •9.2 Завдання
- •Лабораторна робота №10 Вивчення впливу пористості на швидкість повздовжних акустичних хвиль в диференційно-пру жних системах
- •10.1 Мета роботи
- •10.2 Завдання
- •Лабораторна робота № 11
- •11.1 Мета роботи:
- •11.2 Завдання
- •Лабораторна робота №12 Вивчення технічного етану свердловин методами рк, ак і термометрії
- •12.1 Мета роботи
- •12.2 Завдання
Лабораторна робота № 11
Побудова палетки типу Δt=ƒ(Kn Kгл) і вивчення впливу пористості та глинистості різних типів на кінематичні характеристики пружних хвиль.
11.1 Мета роботи:
Вивчити вплив окремих геолого-петрофізичних факторів на швидкісні характеристики пружних хвиль, що розповсюджуються в гірських породах.
11.2 Завдання
Побудувати залежності інтервального часу від коефіцієнту загальної пористості і глинистості і зробити висновок.
11.3 Теоретичні відомості
Залежність швидкості повздовжніх хвиль в "чистих", неглинистих породах від швидкостей їх поширення в окремих фазах породи ікоефіцієнту пористості найбільш просто описується рівнянням середнього часу:
(11.1)
,
,
—
інтервальні часи (час проходження хвилею
відстані 1 м) відповідно в породі, і
твердій фазі і заповнювачі порового
простору, мкс/м;
kп — коефіцієнт пористості породи (в долях одиниці).
(10.2)
де Vр - швидкість поширення повздовжньої хвилі в середовищі, м/с.
Основні фактори, що впливають на швидкість розповсюдження пружних хвиль в гірських породах: геолого-мінералогічний склад, пористість, характер заповнювача порового простору, ступінь насичення пор рідиною або газом, ступінь цементації скелету породи, текстурні і структурні особливості, ефективний тиск та ін.
Швидкість поширення повздовжніх пружних хвиль Vр в гірській породі, що залягає на глибині H, визначається наступним чином:
(10.3)
ДеVpmin, Vрmax — відповідно швидкості повздовжніх хвиль вненавантаженій породі і породі, що знаходиться під дією максимально можливого тиску, м/с. Швидкість повздовжніх хвиль у воді залежить від її мінералізації, температури і тиску:
(10.4)
де t° — температура води, °С;
Сг/л — мінералізація води, г/л,
Рпл — пластовий тиск, МПа.
Якщо склад скелету гірської породи представлений n-ним числом компонентів, то інтервальний час в твердій частині породи:
(10.5)
де Аi — вміст (в долях одиниць) і-го компонента в породі;
Δti— інтервальний час в і-му компоненті, мкс/м.
При наявності в гірській породі розсіяного глинистого матеріалу рівняння середнього часу приймає вигляд:
(10.6)
де
— коефіцієнт об'ємної глинистості (в
долях одиниці);
— інтервальний час в глинистій фракції,
мкс/м. Для різних типів глинистого
матеріалу
в середньому становить: для каолініту
- 217 мкс/м, гідрослюди - 250 мкс/м, монтморилоніту
- 286 мкс/м.
Наявність
у водонасиченій гірській породі
глинистого матеріалу контактного або
шаруватого характеру враховується при
визначенні дійсної величини
наступним чином:
(11.7)
де
- коефіцієнт
пористості "чистої" породи (в долях
одиниці), визначений за рівнянням
інтервального часу;
—
коефіцієнт пористості глинистого
матеріалу (в долях одиниць), визначений
за даними АК.
(11.8)
де
— інтервальний час упластовій воді,
мкс/м;
— інтервальний час у твердій частині
глинистого матеріалу, мкс/м. Приймається
середнє значення
= 172 мкс/м.
11.4 Порядок виконання роботи
Використовуючи дані про склад скелету породи (табл. 11.1) і додаткові дані [2] про інтервал зміни значень пружних характеристик кожного компоненту породи, за формулою (11.3), визначають VР і у всіх складних частинах твердої фази породи при заданій глибині Н. Для гірської породи в цілому розраховують за формулою (11.5).
Кінематичні характеристики заповнювача порового простору (води) визначають з виразу (11.4). Приймається, що пластовий тиск дорівнює гідростатичному, а геотермічний градієнт — 0.03 °С.
По рівнянню (11.6) визначають при зміні значень в інтервалі 0-0.4 з кроком 0.1 і зміні значень в інтервалі 0.2-0.8 з кроком 0.2. Будують графік залежності Δt=ƒ(Kn,Kгл)використовуючи в якості шифру кривих.
Аналогічно
будують графік залежності
,
вираженої рівнянням (11.7), попередньо
визначивши
з виразу (11.8) і середньозважену
величину
для
глинистого матеріалу заданого складу.
Аналіз побудованих кривих викладають у висновку.
Таблиця 11.1
Вихідні дані для розрахунку кінематичних характеристик гірських
№ вар. |
Склад скелету породи |
Склад глинистого матеріалу |
Н, м |
Сгл, г/п |
1 |
Пісковик – 70% Алевроліт – 30% |
Каолініт-80% Монтморилоніт - 20 % |
3500 |
100 |
2 |
Вапняк - 90 % Доломіт - 10% |
Каолініт-70% Гідрослюда - 30 % |
4000 |
100 |
3 |
Пісковик – 60% Аргіліт - 20 % Сланець глинист.-20% |
Монтморилоніт |
5300 |
150 |
4 |
Вапняк-80% Гіпс -10% Ангідрит - 10 % |
Каолініт |
4500 |
150 |
5 |
Вапняк 70 % Мергель - 30 % |
Монтморилоніт - 60 % Гідрослюда - 40 % |
3200 |
100 |
6 |
Вапняк - 80 % Крейда - 20 % |
Гідрослюда |
3000 |
100 |
7 |
Пісковик - 80 % Сланець піщан. - 20 % |
Каолініт-50% Монтморилоніт-30% Гідрослюда - 20 % |
4800 |
100 |
8 |
Пісковик-50% Алевроліт - 30 % Аргіліт - 20 % |
Каолініт |
4200 |
150 |
9 |
Пісковик - 80 % Кварцит - 20 % |
Гідрослюда |
5600 |
200 |
10 |
Вапняк – 80% Гіпс – 10% Мергель – 10% |
Гідрослюда
|
3700 |
100 |
11 |
Вапняк - 60 % Доломіт - 30 % Крейда - 10% |
Каолініт |
2900 |
50 |
12 |
Вапняк-50% Доломіт - 10% Мергель - 30 % |
Каолініт-60% Монтморилоніт - 40 % |
4300 |
150 |
13 |
Пісковик-50% Алевроліт - 50 % |
Монтморилонгг |
2500 |
50 |
14 |
Пісковик-50% Алевроліт - 50 % |
Каолініт |
2000 |
50 |
15 |
Вапняк - 70 % Ангілоит - 30 % |
Гідрослюда-80 % Каолініт-20% |
3600 |
100 |
11.5 Контрольні запитання
1. Кінематичні характеристики пружних хвили, їх зміна з глибиною.
2. Вплив глинистості різних типів на пружні властивості гірських порід.
3. Фактори, що впливають на швидкість поширення пружних хвиль в гірських породах.
4. Оцінка результатів розрахунків.
11.6 Література
1. Резванов Р. А. Радиоактивные и другие неэлектрические методы исследования скважин. — М., Недра, 1982.
2. Кобранова В. Н. Петрофизика. — М., Недра, 1986.