Висновок до розділу 1

Отже, вперше думка про машинний переклад виникла у Чарльза Беббіджа , який розробив у 1836-1848 рр.. проект цифрової аналітичної машини -- механічного прототипу електронних цифрових обчислювальних машин, що з'явилися через 100 років.У наступні роки ідей щодо машинного перекладу з`являлося іще більше, але всі вони були не досконалими. Вчені зіткувалися з різними проблемами і їх потрібно було вирішувати. Занадто багато труднощів і неясностей було в тому, як треба формалізувати і будувати алгоритми для роботи з текстами, які словники треба вводити в машину, які лінгвістичні закономірності слід використовувати при машинному перекладі і які взагалі ці закономірності. Потреба в створення теоретичних основ машинного перекладу призвела до формування нового напряму в лінгвістиці, званого структурної, прикладної, математичної лінгвістикою. Формування цього напрямку в СРСР відноситься до другої половині 50-х років. Перші комерційні продукти машинного перекладу, що знайшли практичне використання, з'явилися в середині 80-х років. Вони були реалізовані на персональних комп'ютерах і були системами прямого перекладу, можливості яких базувалися на величезних (в порівнянні з першими системами) словниках, а не на вміння аналізувати і синтезувати тексти. Існували такі компанії які випускали програми машиного перекладу: "Віста Текнолоджіз "і" Адвентіс ", утворені в 1991 р. колективом розробників; ПРОМТ, заснована в 1991 р.; "Медіа Лінгва ".

Розділ 2. Минуле та сучасне

2.1Перспективи пошуку інформації

Історія машинного перекладу нараховує трохи більше 50 років. За цей час змінилося кілька поколінь систем машинного перекладу - від перших програм, використовували обмежені ресурси універсальних комп'ютерів першого покоління до сучасних комерційних продуктів, що використовують потужні ресурси серверів і персональних комп'ютерів, включаючи ПК, в яких можна розміщувати кишенькові словники, а також комп'ютерні мережі.

У міру зняття технічних обмежень, що накладаються можливостями комп'ютерів по продуктивності і пам'яті, ставало ясно, що проблема перекладу тексту з одного природної мови на іншій принципово не зводиться тільки до перекодуванні слів. Для подолання основних труднощів проблеми машинного перекладу повинні бути вирішені завдання автоматизованого представлення контексту, смислового змісту тексту, що перекладається, знань про поняття предметної області, до якої належить перекладається текст.

Разом з тим сучасні досягнення в галузі обчислювальної техніки, інформаційних технологій та технологій телекомунікацій дозволяють висувати на перспективу практичні завдання пошуку та вибору необхідної інформації, представленої на різними мовами, з різнорідних джерел, що знаходяться в корпоративних і глобальних інформаційно-телекомунікаційних мережах.

Як приклад такої перспективної задачі можна навести системи запросів до інформаційних ресурсів мереж, наприклад до баз даних, з можливістю формування відповідей по телефону у вигляді усного мовлення. Для цього потрібно поєднання систем машинного перекладу з системами розпізнавання та синтезу мови.