- •Міністерство аграрної політики україни сумський національний аграрний університет Кафедра біотехнології та фітофармакології фітофармакологія (хімічний захист рослин)
- •1. Мета і завдання курсової роботи
- •2. Організація курсової роботи
- •4. Зміст курсової роботи
- •5. Методичні рекомендації з виконання окремих розділів
- •5 Розрахунок потреби в пестицидах, персоналі та механізованих агрегатах для проведення комплексних робіт по захисту цукрових буряків від шкідливих організмів
- •4. Планування заходів по захисту від шкідливих організмів на цукрових
- •6. Оформлення і захист курсової роботи
- •3. Технологічне, економічне, токсикологічне та екологічне обгрунтування добору пестицидів, призначених для захисту цукрових буряків від шкідливих організмів
5 Розрахунок потреби в пестицидах, персоналі та механізованих агрегатах для проведення комплексних робіт по захисту цукрових буряків від шкідливих організмів
Потреба
в технічних засобах
Таблиця 5.1
|
|
|
|
|
|
Марка машин для |
|
Витрати |
|
|
Склад агрегату |
|
підвозу води та |
||
робочої |
|
|
|
|
|
пестицидів |
|
рідини на одиницю площі |
трактор j - 1 |
СГМ ' / |
Продуктивність, гаУгод. |
тривалість робочих змін |
кількість агрегатів, які потрібні |
Об'єм цистерн и, м |
Кількість машин, які потрібні |
'40 ' V і |
нррт ьоіві |
\ ПС -/0 |
Ю TJJM- |
4 |
У |
|
1 |
300 |
МТЗ-82 |
ОП-2000- 2-01 |
6-8 |
/ . \ ь, |
■ і |
4м3 АПЖ-12 |
1 |
300 |
МТЗ-82 |
ОП-2000- 2-01 |
6-8 |
4 |
7 |
4м3 АПЖ-12 |
2 |
Протруювання насіння проводиться на насіннєвих заводах, де це проводиться з максимальною якістю. Як правило протруювачі дуже токсичні, то протруювання насіння краще самостійно не проводити, щоб не втратити їх посівну придатність. В даному випадку не будемо протруювати насіння в господарстві, а для посіву цукрових буряків на площу 100 га придбаємо протравлене насіння. Три обробки будемо робити двома агрегатами, щоб провести їх в максимально короткі строки
Перший обробіток - це внесення гербіцидів, другий - обробіток проти сірого цукрового довгоносика і попелиці, третій - проти пероноспорозу.
системі захисту культури. Перемінною ланкою системи заходів є застосування хімічних і біологічних способів боротьби зі шкідниками, хімічних та деяких спеціальних заходів для захисту рослин від хвороб.
При виборі засобів хімічного захисту посівів культури від шкідників і хвороб необхідно враховувати характер живлення шкідників, цикл розвитку і джерела інфекції збудників хвороб.
Ефективність пестицидів у боротьбі зі шкідливими організмами залежить і від строків проведення захисних заходів. Обробка сільськогосподарських культур пестицидами має збігатися з періодом, коли шкідливі організми перебувають у стадії розвитку, найчутливіші до дії препарату.
З метою захисту культури від шкідників, личинки яких ведуть прихований спосіб життя, інсектициди слід застосовувати під час льоту імаго і відкладання яєць чи на початку відродження личинок.
Для захисту від ґрунтових шкідників ефективним є внесення гранульованих інсектицидів у грунт і протруювання насіння.
Для захисту від шкідників, які мають упродовж року декілька поколінь, необхідно передбачити хімічні обробки проти кожного покоління окремо.
Для захисту від шкідників, які мають розтягнутий період льоту і відкладання яєць, слід планувати повторні обприскування через 10-14 днів або використовувати препарати тривалої токсичної дії.
З метою знищення зимуючих стадій шкідників у плодово-ягідних насадженнях необхідно передбачити ранньовесняне обприскування препаратами викорінюючої дії.
Вибираючи фунгіцид, необхідно врахувати місце збереження та спосіб поширення інфекції.
З метою захисту проростків і сходів культури від збудників хвороб, які знаходяться на поверхні насіння, під насіннєвою оболонкою, а також у грунті, слід передбачити протруювання насіннєвого матеріалу. При цьому треба пам'ятати, що для знищення інфекції, що знаходиться всередині насінини, ефективними є препарати системної дії.
Для захисту рослин від ураження збудниками, які поширюються повітрям, необхідно проводити обприскування, в період вегетації. Терміни обробки визначаються за фенофазами розвитку рослин з урахуванням особливостей розвитку збудників хвороб (тривалість інкубаційного періоду, погодні умови).
Таблиця 3.1
Календарний план проведення заходів захисту культури від шкідників і хвороб
Заходи захисту рослин |
Засоби захисту Рослин (пестицидні препарати) |
Норма витрати, Л, кг/га; Л, кг/т |
Фенофаза культури |
Термін проведення |
Шкідливий об'єкт |
||
агротехні чний |
календар ний |
назва |
стадія розвитку |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Розділ 4. Розрахунки потреби у техніці і пестицидах для проведення заходів хімічного захисту культури від щкідливих організмів.
Обсяг розділу 2-3 сторінки рукописного або комп'ютерного набору.
Для виконання цього розділу необхідно заповнити та описати таблиці 4.1 та 4.2. У таблицях відповідно до розробленого календарного плану слід провести розрахунки потреби у техніці і пестицидах при проведенні заходів хімічного захисту культури від шкідників і хвороб. Необхідні для розрахунків вихідні дані площ культури наведено у завданні до курсової роботи.
Обираючи комплекс машин для механізації технологічного процесу хімічного захисту рослин, необхідно правильно визначити спосіб обробки і використати продуктивно техніку. Слід пам'ятати заходи захисту рослин від шкідників необхідно проводити в стислі терміни - 1-3 дні, від хвороб - 2-4 дні.
Залежно від призначення всі машини поділяють на такі групи: обприскувачі, обпилювачі, аерозольні генератори, фумігатори, машини для обробки насіння, приготування і розкидання отруйних принад, внесення гранульованих пестицидів у грунт, розселення ентомофагів, приготування робочих рідин. Технічна характеристика машин наведена в додатку В.
боротьбу з коренеїдом і як правило проводиться на насіннєвих заводах. Обробіток гербіцидами проводимо в період максимального розвитку бур'янистої рослинності в фазі сім'ядолей.
Обробіток проти попелиць і сірого бурякового довгоносика проводимо при необхідності і агротехнічні строки обробітку не повинні перевищувати 5 днів. Строки ж виконання робіт кожен рік не однакові і залежать від конкретних умов кожного року.
Дані табл. 4.1 можемо відобразити в нижче приведеному графічному плані хімічного захисту, (мал. 3)
Тут ми більш наглядно можемо побачити строки обробітку і період захисної дії пов'язаної з фазами розвитку основної культури.
На мал. З строки обробітку можуть також змінюватися в залежності від погодних умов конкретного року і відображені на малюнку відносно. Якщо якийсь шкідливий організм не отримав повинного розвитку то обробіток опустити і не проводити.
Технологічні комплекси машин для обприскування сільськогосподарських культур є основними засобами механізації захисту рослин від шкідників і хвороб.
Технологічний процес обприскування однаковий для всіх хімічних засобів захисту рослин ( інсектициди, гербіциди, фунгіциди ) незалежно від природно-кліматичної зони. Різниця може бути тільки у застосуванні різних способів обприскування і режимів роботи машин залежно від конкретних умов.
При дистанційному обприскуванні розпилена рідина наноситься на оброблюваний об'єкт повітряним потоком. Його використовують для нанесення інсектицидів, фунгіцидів проти шкідників і хвороб польових і овочевих культур, садових насаджень, виноградників, хмільників.
Основними машинами для дистанційного обприскування є універсальні обприскувачі ОВП-1200, ОВП-2000, OM-630, а на виноградниках ОУМ-4.
При штанговому обприскуванні забезпечується рівномірний розподіл робочої рідини на поверхні об'єкта, що обробляється, і мінімальне знесення її вітром. Таке обприскування застосовують у всіх зонах і при використанні усіх пестицидів, особливо гербіцидів. Здійснюють його за допомогою обприскувачів ОПШ-15, ПОМ-бЗО, ОП-2000-2, ПЖУ тощо.
Стрічкове обприскування дає змогу в 2-4 рази скоротити витрати препаратів. Застосовують його на просапних культурах із використанням обприскувача ПОМ - 630С ( буряковий і овочевий варіанти).
Перспективним способом обробки молодих садів є дискретне обприскування, яке здійснюють за допомогою спеціального пристрою ПОД-2.
З метою ультраоб'ємного обприскування розроблені монтовані обприскувачі OM-320 (дистанційного типу) для польових культур і багаторічних насаджень та ОМ -320-2(штангового типу).
Для всіх способів обприскування передбачаються однакові допоміжні операції (транспортування препаратів, води, робочої рідини), які виконуються загальними машинами. Для транспортування води використовують цистерни, перевезення робочої рідини - заправник ЗЖВ-3,2.
Робочі рідини готують за допомогою спеціальних агрегатів АПЖ-12, а в садах для цього використовують спеціальну станцію СЗС-10.
Для внесення гранул розроблено спеціальні пристрої аплікатори, які встановлюють на сівалках або культиваторах.
Щоб протруювати посівний матеріал, розроблені комплекси, що охоплюють усі основні сільськогосподарські культури. З метою обробки зернових використовують машини ПС-10А, ПСШ-5, «Мобітокс-С», ПС-30, КПС-20. Дві останні розраховані на застосування плівкоутворюючих речовин.
Таблиця 4.1
Потреба в техніці
Витрати робочої рідини |
Склад агрегату |
|||||||
Одиниці виміру |
Обсяг роботи |
Необхідна к-сть рідини |
Марка трактора |
Марка обприскувача |
Продуктивність, га/год |
Норма виробітку за зміну, га |
Тривалість обробки, дні |
К-сть агрегатів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Потребу в пестицидах згідно з рекомендованими нормами їх витрати на одиницю площі визначають відповідно до запланованого обсягу хімічних обробок (табл.4.2).
Розрахунок потреби у пестицидах за діючою речовиною проводять, використовуючи формулу:
QrWp=((HBn-Kn)/100).S, де QnMa р - необхідна кількість пестициду за діючою речовиною, кг, л;
Нвп. норма витрати пестициду, кг/га, л/га;
Кп - вміст діючої речовини в препараті, %;
S - площа, на якій проводитимуть обприскування даним пестицидом, га.
