1. Мета і завдання курсової роботи

Метою курсової роботи з навчальної дисципліни «Фітофармакологія» (Хімічний захист рослин) є поглиблене вивчення теоретичного матеріалу, а також практична підготовка студентів до самостійного розв'язування виробничих ситуацій. Майбутні фахівці повинні вміти застосовувати теоретичні знання і навички на виробництві, а також на основі аналізу досягнень науки та передового досвіду самостійно впроваджувати екологічно безпечні та економічно вигідні системи захисту рослин в умовах конкретного господарства.

Завданням курсової роботи є обгрунтування вибору пестицидів для проведення заходів хімічного захисту культури від шкідливих організмів, розрахунки потеби у техніці і пестицидах для проведення заходів хімічного захисту культури від шкідливих організмів.

Вибір культури індивідуальний для кожного студента відповідно до завдання.

Виконуючи курсову роботу, необхідно пам'ятати, що на сьогодні хімічний метод захисту рослин розглядається не як засіб тотального знищення шкідливих організмів у посівах і посадках сільськогосподарських культур, а як інструмент регулювання їх чисельності на господарсько невідчутному рівні.

Оптимізація хімічного захисту рослин відбувається за рахунок використання нових високоефективних пестицидів, удосконалення технічних засобів їх застосування, а також надійного прогнозу розвитку небезпечних видів комах і збудників хвороб.

Основними вимогами до організації робіт із хімічного захисту рослин є визначення доцільності застосування пестицидів, проведення заходів в оптимальні технологічні строки, дотримання санітарних правил з охорони праці та гігієнічних параметрів застосування пестицидів.

Питання безпеки пестицидів вирішується нормуванням вмісту їх залишків у природних середовищах, продуктах харчування та відповідною регламентацією хімічних обробок сільськогосподарських культур. Перевага

надається засобам захисту рослин, що швидко розкладаються в об'єктах довкілля і селективним токсикантам у екологічно безпечних препаративних нормах.

Основними складовими сучасної системи захисту рослин є максимальне використання потенціальних можливостей стійких сортів; використання агротеехнічних прийомів; раціональний вибір засобів хімічного захисту рослин з урахуванням особливостей біології шкідливих видів організмів і рівня їх загрози врожаю; попереднє плпнування та правильне проведення захисних заходів.

2. Організація курсової роботи

Розпочинаючи вивчення дисципліни «Фітофармакологія» (Хімічний захист рослин), студент обирає тему курсової роботи, одержує знання та працює над роботою впродовж семестру.

Студент виконує курсову роботу самостійно за заданою темою, відповідно до індивідуального завдання (див. розділ 3). Студент може обрати варіант завдання (культуру) і за темою його дипломної роботи.

Тема курсової роботи: «Засоби захисту від шкідників і

хвороб». (назва культури)

Виконання курсової роботи слід розпочинати з підбору літератури і написання теоретичних розділів (розділ 1 і2). З цією метою студент може використовувати літературу, запропоновану йому в бібліографічному списку, або користуватися матеріалом, викладеним у наукових статтях спеціальних періодичних видань, а також реферативними журналами. Рекомендовано використовувати такі наукові джерела: міжвідомчі тематичні наукові збірники «Захист і карантин рослин», «Вісники ДАУ «Агрономія», «Вісник аграрної науки; науково-виробничі журнали «Карантин і захист рослин», «Пропозиція», а також офіційне видання Укрдержкомісії «Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні».

Розділ 3 і 4 курсової роботи передбачають складання студентом календарного плану проведення заходів захисту культури від шкідливих

Помилки при виборі пестицидів можуть бути пов'язані з відсутністю етикетки на тарі, порушеннями при зберіганні та безвідповідальністю фахівців при виконанні цієї роботи. Серед пестицидів є група препаратів, які необхідно зберігати тільки при плюсовій температурі. При замерзанні в них відбуваються фізико-хімічні зміни, що спричинюють втрату . песгицидної дії або появу фітотоксичності для культурних рослин. Використання соломи після застосування гербіцидів. Як субстрат і мульчу в закритому ґрунті широко використовують солому озимих культур. А оскільки овочеві культури дуже чутливі до ряду гербіцидів гормональної дії, необхідно використовувати солому з полів, де ці гербіциди не застосовувалися.

Забруднення пестицидами атмосферного повітря. Рух і переміщення частини пестициду з місця використання повітряними потоками називається знесенням. Основним джерелом надходження пестицидів у повітряне середовище є обробка сільськогосподарських культур, лісових насаджень і наступне випаровування з поверхні об'єктів. Розсіювання пестицидів, інтенсивність забруднення ними атмосферного повітря визначається особливостями і способом застосування препарату, його леткістю, кількістю обробок, метеорологічними факторами (температурою, швидкістю вітру тощо). Вивітрювання пестицидів з поверхні ґрунту проходить значно швидше, ніж при внесенні препаратів у ґрунт, де вони утримуються ґрунтовими колоїдами. Одна й та сама речовина з поверхні ґрунту вивітрюється з різною швидкістю залежно від температури і вологості, концентрації і швидкості вітру. Легкі частинки пилоподібних препаратів або змочуваних порошків легко переносяться повітрям. Гранули і брикети важчі, тому мають тенденцію швидше осіданні. Розпилювальний наконечник високого тиску та малий наконечник утворю­ють дуже маленькі краплини, які легко зносяться. Розпилювальний наконечник низького тиску та великий наконечник утворюють бшьпЁ краплини з меншою здатністю до знесення. Можливість знесення частини краплин пестициду залежить від способу його застосування. При нижчій

64	Цукрові буряки	200	Фомоз, церкоспороз	Підгризаючі совки, звичайний буряковий довгоносик
65	Картопля	100	Чорна ніжка, кільцева гниль	Колорадський жук
66	Горох	150	Аскохітоз, іржа	Гороховий зерноїд, горохова попелиця
67	Капуста білоголова	150	Кила капусти, чорна ніжка	Капустяна совка, капустяний білан
68	Жито	150	Летюча сажка, бура іржа жита	Злакова попелиця, житній трипс
69	Жито	100	Ріжки злаків, жовта іржа	Гессенська муха, хлібні жуки
70	Пшениця озима	350	Стеблова сажка, лінійна іржа	Пшеничний трипс, клоп-черепашка