
- •Тема 12. Структуризація великих мереж Тема 12. Структуризація великих мереж
- •При розбудові великих мереж виникають певні проблеми:
- •Структуризація локальної мережі
- •Фізична структуризація локальної мережі
- •Логічна структуризація мережі у роздільному середовищі
- •Приклад
- •Комутатор (switch)
- •Функції комутатора локальної мережі:
- •Маршрутизатор (router)
- •На тепер між маршрутизатором і комутатором існують принципові відмінності:
- •Шлюзи (gateway)
- •Контрольні запитання
Тема 12. Структуризація великих мереж Тема 12. Структуризація великих мереж
В невеликих мережах (10-30 комп’ютерів) найчастіше використовується певна типова топологія:
Загальна шина (Ethernet).
Зірка (Ethernet).
Кільце (TokenRing, FDDI).
Всі ці топології мають властивості однорідності – тобто всі комп’ютери у мережі мають однакові права на доступ до інших комп’ютерів. Однорідність структури спрощує нарощення числа комп’ютерів, полегшує обслуговування та експлуатацію мережі.
При розбудові великих мереж виникають певні проблеми:
Обмеження на довжину ліній між вузлами.
Обмеження на кількість вузлів.
Обмеження на інтенсивність трафіку.
Для вирішення цих проблем використовують спеціальні методи структуризації мереж та спеціальне обладнання:
Повторювачі (repeater).
Концентратори (concentrator, hub).
Мости (bridge).
Комутатори (switch).
Маршрутизатори (router).
Шлюзи (gateway).
Таке обладнання називається комунікаційним, бо воно призначено для об’єднання окремих сегментів мережі до єдиного цілого.
Структуризація локальної мережі
Тут слід розрізняти:
Топологію фізичних зв’язків, тобто фізичну структуру мережі.
Топологію логічних зв’язків, тобто логічну структуру мережі.
Конфігурація фізичних зв’язків визначається електричними з’єднаннями комп’ютерів, і може бути представлена у вигляді графу, де вузлами є комп’ютери та комунікаційне обладнання, а ребрами є відрізки кабелю, що з’єднують ці вузли (рис. 12.1).
Рис. 12.1. Конфігурація фізичних зв’язків.
Логічні зв’язки – це шляхи просування інформаційних потоків по мережі. Вони утворюються за рахунок відповідного налаштування комунікаційного обладнання.
В певних випадках фізична і логічна топології мережі можуть збігатися (рис. 12.2), а в деяких випадках – не збігатися (рис. 12.3).
Рис. 12.2. Фізичне «кільце» та логічне «кільце».
Рис. 12.3. Фізична «загальна шина» та логічне «кільце».
Фізична структуризація локальної мережі
Основними засобами фізичної структуризації локальної мережі є повторювачі (repeator) та концентратори (concentrator) чи хаби (hub).
Повторювач є найпростішим комунікаційним пристроєм, що використовується для фізичного з’єднання різних сегментів кабелю локальної мережі, з метою збільшення загальної довжини мережі. В повторювачі є лише два порти, і сигнал з одного порту перескеровується на інший.
Концентратором називається повторювач, який спроможний з’єднати кілька сегментів. Пристрій має більшу кількість портів, а сигнали, що надійшли на один порт скеровуються на всі інші порти.
Концентратори є необхідними пристроями практично у всіх базових мережних технологіях.
Логічна структуризація мережі у роздільному середовищі
Фізична структуризація мережі не дозволяє вирішувати певні проблеми, такі як:
Дефіцит пропускної здатності.
Неможливість використання в різних частинах мережі ліній зв’язку з різною пропускною здатністю.
Типові фізичні топології («загальна шина», «кільце», «зірка») для обміну даними мають лише одне роздільне середовище, що об’єднує всі мережні пристрої. Наприклад, в мережі «загальна шина» взаємодія двох комп’ютерів займає шину на весь час обміну, тому при збільшенні кількості комп’ютерів зменшується продуктивність та швидкодія мережі.
Часто типові топології виявляються неадекватними до структури інформаційних потоків великої мережі.
Ці проблеми спроможна вирішити логічна структуризація мережі.