Організаційно-правові форми підприємства

В господарській практиці функціонування підприємницьких структур здійснюється в рамках певної організаційної форми. Організаційно-господарською одиницею бізнесу виступає підприємство (компанія, фірма, організація, установа тощо) - це загальна назва до будь-якого господарюючого суб’єкта. Вона віддзеркалює лише той факт, що підприємство або організація мають права юридичної особи, проте ці права не відображають організаціно-правового статусу підприємства. Тому, окрім назви підприємства, для будь-якого підприємця важливо обрати конкретну організаційно-правову форму своєї діяльності, тобто зафіксовану нормами права єдність організаційних та економічних засад діяльності господарюючого суб’єкта.

Організаційно-правова форма підприємства – це система норм, які визначають:

• відносини даного підприємства з державою, іншими фізичними та юридичними особами;

• відносини між партнерами (власниками) даного підприємства.

В процесі прийняття рішення про вибір організаційно-правової форми підприємства слід враховувати такі чинники:

• відповідальність (необмежена, обмежена, необмежена одних та обмежена решти засновників);

• оподаткування (податки фізичних, юридичних осіб, подвійне оподаткування);

• потреби у фінансових коштах (власних, позичкових);

• можливості зростання (передбачувана тривалість існування фірми);

• управлінські здібності підприємця (команди менеджерів фірми);

• можливість зміни власника (залучення до бізнесу третіх осіб);

• оперативність управління (швидкість реагування на зміни зовнішнього середовища компанії);

• труднощі при ліквідації (складність адміністративних процедур у випадку припинення бізнесу).

Світовий досвід дозволяє виділити три класичні форми організації та функціонування бізнесу:

• одноосібне володіння,

• партнерство (товариство),

• корпорація.

Організаційна форма, при якій власником бізнесу є фізична особа або сім’я називається одноосібним володінням. Одноосібне володіння пов’язане з індивідуальною підприємницькою діяльністю, яка здійснюється від свого імені, на власний ризик і спрямована на отримання певного прибутку. Тобто при виборі цієї організаційної форми підприємець несе повну, необмежену відповідальність за результати діяльності та водночас є власником всього прибутку від власного бізнесу.

Підприємство, що створене на засадах угоди про об’єднання майна та фінансових ресурсів двох або більше окремих фізичних або юридичних осіб за умови розподілу ризику, прибутків і збитків на основі рівності, спільного контролю результатів діяльності та безпосередньої участі у її здійсненні називають партнерством (товариством). За ступенем участі партнерів у діяльності, товариства поділяють на: повні, командитні, товариства з додатковою та обмеженою відповідальністю.

Корпорацією називають таку форму організації бізнесу, коли власниками компанії є акціонери, які відповідають за її зобов’язаннями лише в межах капіталу, інвестованого в акції корпорації. Корпорація є юридичною особою, яка самостійно, окремо від власників, здійснює певний вид бізнесу. Фінансова зацікавленість акціонерів від інвестування в корпорацію полягає в отриманні дивідендів із її прибутків. Особливістю корпорації є поділ функцій власності, контролю та управління між акціонерами та найманими менеджерами. Слід зауважити, що в Україні зазначеним вище характеристикам відповідає акціонерне товариство, а корпорацією називають вид об’єднання підприємств.

В Україні види та організаційні форми підприємств визначаються Господарським Кодексом. Вибір організаційно-правової форми ведення підприємницької діяльності здійснюється підприємцем самостійно.

Залежно від правового положення суб’єктів, підприємницька діяльність в Україні може здійснюватись як:

1. індивідуальне підприємництво фізичних осіб;

2. підприємництво юридичних осіб.

Найпростішою формою підприємництва є індивідуальна підприємницька діяльність фізичних осіб без створення юридичної особи. Вона здійснюється особою від свого імені, за власною ініціативою та на свій ризик. До суб’єктів індивідуального підприємництва відносяться фізичних осіб-підприємців, які пройшли державну реєстрацію підприємницької діяльності.

Підприємницька діяльність зі створенням юридичної особи може здійснюватись у різних організаційно-правових формах. Державна реєстрація нових суб’єктів господарювання в Україні згідно з Державним Класифікатором сьогодні здійснюється в основних організаційно-правових формах: приватне підприємство, державне підприємство, казенне підприємство, комунальне підприємство, дочірнє підприємство, іноземне підприємство, підприємство об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки), підприємство споживчої кооперації, а також акціонерне товариство, відкрите акціонерне товариство, закрите акціонерне товариство, державна акціонерна компанія, товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, повне товариство, командитне товариство, виробничий кооператив, обслуговуючий кооператив, споживчий кооператив.

Крім традиційних, у господарській практиці функціонують гібридні організаційні форми бізнесу, які поєднують переваги основних (класичних) форм. До них відносять, зокрема, франчайзинг.

Франчайзинг – угода, за якою виробник чи одноосібний розповсюджувач продукту чи послуги, захищених торговою маркою, дає ексклюзивні права на поширення на даній території своєї продукції незалежним роздрібним торговцям в обмін на одержання від них платежів роялті та отримання технології виробничих операцій.

Франчайзинг як гібридна форма господарської діяльності поєднує елементи ліцензійних угод на право володіння товарним знаком та дистриб’юторських угод, які пов’язані з виключним правом на реалізацію товарів та послуг на договірній основі.

Швидке зростання ролі інформаційних технологій, поширення Інтернету та зростаюча роль інформації зумовили появу такої сучасної організаційної форми ведення бізнесу, як віртуальне підприємство.

Віртуальне підприємство – це співтовариство територіально роз’єднаних фірм чи співробітників, що обмінюються продуктами праці і спілкуються винятково електронними засобами при мінімальному або цілком відсутньому особистому контакті. По суті віртуальне підприємство – це нова форма економічної організації суб’єктів господарювання, які об’єднують свої зусилля для надання певної послуги, що традиційно надавалась одним підприємством.