Завдання для самостійної роботи

1. Опрацювати науково-методичну літературу з питань основних прийомів та технік ведення групи.

2. Скласти базу даних («тренерський портфель») щодо використання різних прийомів ведення групи: правила роботи у групі; практичні завдання та вправи; постановка цілей; робота у підгрупах; висловлювання по колу; техніка приєднання; активне слухання та невербальні засоби управління дискусією; розрізнення думок, почуттів та поведінки; співпереживання; питання; обговорення; прийоми переривання; включення до роботи; управління увагою.

3. Продемонструвати у своїй навчальній групі один з прийомів.

Тема 8. Прийоми терапевтичної взаємодії

Основні поняття: угода, зворотній зв’язок, модель, моделювання, самомоделювання, відповідальність, «Я» - висловлювання

Зміст теми.

1. Укладання угод із учасниками групи.

2. Домашні завдання.

3. Зворотній зв’язок.

4. Моделювання бажаної поведінки: навчання на прикладах та самомоделювання.

5. Діаграма відповідальності.

6. “Я”- висловлювання.

 Вказівки до самостійного опрацювання теми

Ознайомлюючись із прийомами терапевтичної взаємодії, необхідно обґрунтувати доцільність прийому, розглянути його характеристику, різновиди, звернути увагу на практичні рекомендації щодо застосування того чи іншого прийому терапевтичної взаємодії.

Укладання угод із учасниками групи. Угода допомагає додержуватися чітких правил, в ній описуються наслідки будь-якої поведінки та визначається відповідальність за ті або інші вчинки. Наприклад, угода про зміну поведінки містить у собі: (а) опис стратегій поведінки; (б) очікувані результати; (в) зазначення часу, протягом якого діє угода (наприклад, кількість занять, днів або тижнів); (г) варіант згоди клієнта на основі його цілковитої інформованості.

Домашні завдання допоможуть учасникам навчитися використовувати досвід, який вони придбали у групі, у реальному життя. Зміст домашнього завдання обговорюється разом із ведучим та учасниками групи. Зазвичай така робота містить виконання деяких когнітивних, поведінкових і/або емоційних завдань та вправ.

Зворотній зв’язок - це свого роду дзеркало, що дозволяє членам групи зрозуміти, як їх бачать інші. У групі зворотний зв'язок означає надання учасникові групи оцінки його поведінки з боку інших учасників і одержання аналогічної інформації від нього. Зворотний зв'язок включає:

• Якість: позитивна чи негативна інформація.

• Зміст: поведінковий аспект (опис поведінки) і емоційний аспект (опис почуттів людини, що надає зворотний зв'язок).

• Джерело: відкритий чи анонімний.

• Спосіб передачі: усно або письмово.

• Час: "тут і тепер" чи "там і тоді".

Моделювання бажаної поведінки: навчання на прикладах та самомоделювання. Моделювання або навчання за допомогою аналізу бажаних варіантів поведінки - найпростіший, але ефективний спосіб одержання знань та перевірки результатів навчання, оскільки поведінка відпрацьовується у групі і учасник отримує миттєвий зворотній зв’язок від інших. На сьогодні досить добре розроблені три типи моделювання. Перший тип - навчання за моделлю, що припускає використання відео- чи аудиозаписів, слайдів або фільмів, що демонструють модель бажаної поведінки. Другий тип - самомоделювання - полягає в тому, що людина записує себе на аудио- чи відеокасету, щоб, переглянувши і проаналізувавши запис згодом, виробити більш коректні форми поведінки. Навчання на прикладах припускає, що особа спостерігає приклади поведінки безпосередньо в групі, а потім самостійно відпрацьовує по кроках необхідну поведінку.

Діаграма відповідальності – дозволяє наочно продемонструвати різноманітні аспекти, пов’язані із відповідальністю (наприклад, відповідальність за себе, за інших, моральна відповідальність або юридична відповідальність, тощо). Робота з діаграмою допомагає встановити зв’язок між власною поведінкою та її наслідками та уникнути при цьому ситуації звинувачення.

“Я”- висловлювання. Використання «Я» - висловлювань у груповій роботі сприяє прийняттю учасниками відповідальності за свої почуття й допомагає їм навчитися виражати свої емоції в коректній формі, щоб інші могли їх зрозуміти й погодитися зі справедливістю висунутих ними вимог. «Я» - висловлювання включає опис почуттів того, хто говорить, опис конкретної поведінки, що викликала ці почуття, і інформацію про те, що, на думку того, хто говорить, можна в цій ситуації зробити. Схема «Я»- висловлення може бути такою:

Я відчуваю _____ (емоція), коли ти _______ (поведінка), і я хочу______ (опис дії).

Література основна: 1, 3, 9; додаткова: 10, 12, 15.