Умовний спосіб

Частка б, би в умовного способі пишеться окремо: б пишеться після слів, що закінчуються на голосний: я хотіла б; вона б сказала; рада б узяти; я б про це розповів; би – після слів, що закінчуються на приголосний: я хотів би; він би сказав; я міг би взяти; він би це давно був зробив.

Неозначена форма дієслова (інфінітив)

Неозначена форма дієслова закінчується на -ти: глибшати, годувати, годуватися (годуватись), жити, кинути, лізти, нести, пекти, пектися (пектись), ревти, ходити, хотіти.

Примітка. В усному мовленні, а відповідно й у художній літературі іноді вживаються також скорочені форми інфінітива на -ть, коли перед ним немає приголосного: брать, казать, кинуть, терпіть, ходить.

Розбір дієслова як частини мови

1. Слово. Частина мови.

2. Неозначена форма (інфінітив).

3. Вид.

4. Перехідне чи неперехідне.

5. Спосіб.

6. Час.

7. Число.

8. Особа (якщо є), рід (якщо є).

9. Дієвідміна.

10. Особливості правопису.

11. Спосіб створення.

12. Синтаксична роль.

Зразки розбору дієслова

Соняшники горять на подвір'ях, за огорожами, вони повиходили до самої дороги, тут ростуть на вільному місці, й, дивлячись на них, хочеш усміхнутись, ловиш себе на тому, що зласкавів й здобрів безпричинно (Є. Гуцало).

Горять - дієслово; неозн. ф. - горіти; недоконаний вид; неперехідне, дійсний спосіб, теперішній час, множина, 3-я особа; II дієвідміна; пишеться з о та ь; непохідне; у реченні простий дієслівний присудок; повиходили - дієслово; неозн. ф. - повиходити; докона­ний вид,'неперехідне, дійсний спосіб, минулий час, мно­жина; II дієвідміна; пишеться з и (вихід); слово утворене префіксальним способом від слова виходити; у реченні виступає присудком;

ростуть - дієслово; неозн. ф. - рости; недоконаний вид, неперехідне, дійсний спосіб, теперішній час, множина, 3-я особа; І дієвідміна; непохідне; у реченні виступає присудком;

хочеш - дієслово; неозн. ф. - хотіти; недоконаний вид, неперехідне, дійсний спосіб, теперішній час, однина, 2-а особа; І дієвідміна; пишеться з є без ь; непохідне; у реченні виступає присудком;

усміхнутись - дієслово; стоїть у неозначеній формі; докона­ного виду, неперехідне, зворотне; утворене суфіксальним способом від слова усміх; у реченні виступає присудком;

ловиш - дієслово; неозн. ф. - ловити; недоконаний вид, перехідне, дійсний спосіб, теперішній час, однина, 2-а особа; II дієвідміна; пишеться з и; непохідне; у речен­ні виступає присудком;

зласкавів - дієслово; неозн. ф. - зласкавіти; доконаний вид, неперехідне, дійсний спосіб, минулий час, однина, чо­ловічий рід; І дієвідміна; пишеться з префіксом з-; утворе­не суфіксально-префіксальним способом; у реченні висту­пає присудком;

здобрів - дієслово; неозн. ф. - здобріти; доконаний вид, неперехідне, дійсний спосіб, минулий час, однина, чо­ловічий рід; І дієвідміна; пишеться з префіксом з-; ут­ворене суфіксально-префіксальним способом; у реченні виступає присудком.

Тренувальні вправи:

Вправа 1. Поставте подані дієслова в різних формах майбутнього часу і, іі, ііі особи однини.

Зробити, носити, слати.

Вправа 2. Випишіть дієслова, що належать:

а) до І дієвідміни: 1. Мазати. 2. Кидати. 3. Кричати. 4. Просити. 5. Поїти. 6. Боятися. 7. Віяти. 8. Вести. 9. Бігти. 10. Радити.

б) до ІІ дієвідміни: 1. Писати. 2. Кричати. 3. Лягати. 4. Чекати. 5. Зробити. 6. Везти. 7. Вирощувати. 8. Доїти. 9. Жити. 10. Радити.

Вправа 3. Запишіть словосполучення: 1) дієслово + прислівник; 2) іменник + + прислівник; 3) прикметник + прислівник; 4) прислівник + прислівник.