- •Числівник
- •Кількісні числівники Відмінювання кількісних числівників
- •Порядкові числівники Відмінювання порядкових числівників
- •Дробові числівники Відмінювання дробових числівників
- •Заняття № 2
- •Особові займенники Відмінювання особових займенників
- •Вказівні займенники Відмінювання вказівних займенників
- •Питальні займенники Відмінювання питальних займенників
- •Означальні займенники Відмінювання означальних займенників
- •Складні займенники (неозначені й заперечні) Відмінювання складних займенників
- •Дієслово
- •Дійсний спосіб Теперішній час
- •Поділ дієслів за дієвідмінами
- •Друга дієвідміна
- •Перша дієвідміна
- •Зміни приголосних у дієсловах, дієприкметниках і віддієслівних іменниках
- •Відмінювання дієслів дати, їсти, вісти (відповісти бути)
- •Майбутній час
- •Минулий і давноминулий час
- •Наказовий спосіб
- •Умовний спосіб
- •Неозначена форма дієслова (інфінітив)
- •Зразки розбору дієслова
- •Вправа 1. Поставте подані дієслова в різних формах майбутнього часу і, іі, ііі особи однини.
- •Вправа 2. Випишіть дієслова, що належать:
- •Вправа 4. Перекладіть подані словосполучення українською мовою. Поставте дієслова у формі 2-ї особи множини наказового способу.
- •Дієприкметник
- •Дієприкметники активного стану
- •Дієприкметники пасивного стану
- •Не з дієприкметниками
- •Дієприкметниковий зворот
- •Дієприслівник
- •Не з дієприслівниками
- •Дієприслівниковий зворот
- •Вправа 5. Перекладіть подані дієприкметники українською мовою.
Друга дієвідміна
а) Дієслова, які мають в інфінітиві основу на -и, -і (-ї-) або на -а (після ж, ч, ш) і в першій особі однини та в третій особі множини теперішнього часу (або майбутнього дієслів доконаного виду) ці голосні втрачають, належать до другої дієвідміни:
бачи-ти |
бач-у |
бач-ать |
вари-ти |
вар-ю |
вар-ять |
дої-ти |
до-ю |
до-ять |
леті-ти |
леч-у |
лет-ять |
сиді-ти |
сидж-у |
сид-ять |
крича-ти |
крич-у |
крич-ать |
До цієї дієвідміни належать усі дієслова на -отіти: булькотіти, бурмотіти, муркотіти, цокотіти, а також такі дієслова, як боя-тися, стоя-ти (з основою на -я), спа-ти (з основою на -а не після шиплячого), біг-ти (з основою на приголосний).
Перша дієвідміна
б) Усі інші дієслова належать до першої дієвідміни, а саме:
1) дієслова з односкладовою інфінітивною основою на голосні -и-, -у-, які зберігаються при дієвідмінюванні, а також похідні від них:
ви-ти (док. завити) |
ви-ю |
ви-ють |
жи-ти |
жив-у |
жив-уть |
кри-ти |
кри-ю |
кри-ють |
ми-ти |
ми-ю |
ми-ють |
ни-ти |
ни-ю |
ни-ють |
ши-ти |
ши-ю |
ши-ють |
чу-ти |
чу-ю |
чу-ють |
В особових формах дієслів бити, вити (док. звити), лити, пити кореневий голосний и не зберігається: б’ю — б’ють, в’ю — в’ють, ллю — ллють, п’ю — п’ють.
2) Дієслова з основою інфінітива на -і-, що зберігається при дієвідмінюванні:
білі-ти |
білі-ю |
білі-ють |
жовті-ти |
жовті-ю |
жовті-ють |
сині-ти |
сині-ю |
сині-ють |
3) Дієслова з основою інфінітива на -а- не після шиплячого приголосного або після шиплячого, коли це -а- при дієвідмінюванні зберігається; також на -я-:
гна-ти |
жен-у |
жен-уть |
закиса-ти |
закиса-ю |
закиса-ють |
міша-ти |
міша-ю |
міша-ють |
писа-ти |
пиш-у |
пиш-уть |
сія-ти |
сі-ю |
сі-ють |
4) Дієслова з основою інфінітива на -ува- (-юва-), які при дієвідмінюванні у фо
та майбутнього часу дієслів доконаного виду втрачають компонент -ва-:
буд-ува-ти |
буд-у-ю |
буд-у-ють |
гор-юва-ти |
гор-ю-ю |
гор-ю-ють |
намал-юва-ти |
намал-ю-ю |
намал-ю-ють |
Примітка. Від суфікса -ува- (-юва-) слід відрізняти суфікс -ва-, що зберігається в особових формах: бу-ва-ти — бу-ва-ю, бу-ва-ють; відчу-ва-ти — відчу-ва-ю, відчу-ва-ють. Але: ку-ва-ти — ку-ю, пізна-ва-ти — пізна-ю, ста-ва-ти — ста-ю;
5) Дієслова з основою інфінітива на -оло-, -оро-:
поло-ти |
пол-ю |
пол-ють |
поборо-ти |
побор-ю |
побор-ють |
Дієслова з основою інфінітива на -ну-:
гляну-ти |
глян-у |
глян-уть |
кину-ти |
кин-у |
кин-уть |
7) Дієслова з основою інфінітива на приголосний:
нес-ти |
нес-у |
нес-уть |
пас-ти |
пас-у |
пас-уть |
тер-ти |
тр-у |
тр-уть |
8) Дієслова з основою на -ота-:
бульк-ота-ти |
булькоч-у |
булькоч-уть |
мурк-ота-ти |
муркоч-у |
муркоч-уть |
9) Окремі дієслова:
жа-ти |
жн-у |
жн-уть |
іржа-ти |
ірж-у |
ірж-уть |
реві-ти (й ревти) |
рев-у |
рев-уть |
сла-ти (= посилати) |
шл-ю |
шл-ють |
сла-ти (= стелити) |
стел-ю |
стел-ють |
хоті-ти |
хоч-у |
хоч-уть |
Примітка. Дієслова, у яких в інфінітиві перед кінцевим р основи виступає е, втрачають його як в особових формах, так і у формах наказового способу: завмер-ти — замр-у, замр-уть, замр-и; тер-ти — тр-у, тр-уть, тр-и; упер-ти — упр-у, упр-уть, упр-и. Але: дер-ти — дер-у, дер-уть, дер-и; жер-ти — жер-у, жер-уть, жер-и.
