Порядкові числівники Відмінювання порядкових числівників

1. Числівники, що мають закінчення -ий, відмінюємо як прикметники твердої групи: перший (перша, перше), другий, четвертий, п’ятий, шостий, сьомий, восьмий, дев’ятий, десятий, одинадцятий, дванадцятий..., двадцятий, тридцятий, сороковий, п’ятдесятий, шістдесятий, сімдесятий, вісімдесятий, дев’яностий, сотий, двохсотий, трьохсотий, чотирьохсотий, п’ятисотий..., тисячний, двохтисячний, трьохтисячний (і тритисячний), чотирьохтисячний (і чотиритисячний), п’ятитисячний..., мільйонний, двохмільйонний, трьохмільйонний (і тримільйонний), чотирьохмільйонний (і чотиримільйонний), п’ятимільйонний...; числівник третій (третя, третє) відмінюється як прикметник м’якої групи.

2. У складених порядкових числівниках відмінюється остання складова частина: вісімдесят восьмий, вісімдесят восьмого, тисяча дев’ятсот дев’яносто першого (року), у тисяча дев’ятсот тридцять дев’ятому (році).

Дробові числівники Відмінювання дробових числівників

1. Дробові числівники читаються так: 1/2 - одна друга, 1/3 - одна третя, 1/4 - одна четверта, 5/2 - п’ять других, 2/3 - дві треті, 3/4 - три четверті, 4/3 - чотири треті, 3/5 - три п’яті, 2/7 - дві сьомі, 9/10 - дев’ять десятих.

Відмінюються вони як звичайні числівники: двом третім, трьома п’ятими; ділити на одну двадцяту.

Половина (1/2), третина (1/3), чверть (1/4) відмінюються як звичайні іменники.

1. Числівники півтора (карбованця, відра), півтори (тисячі), півтораста не відмінюються.

Розбір числівника як частини мови.

1. Слово. Частина мови.

2. Початкова форма (Н. в. для кількісних, Н: в., ч. р., одни­на - для-порядкових).

3. Розряд (кількісний чи порядковий). Розряд_ кількісних (ціле число, дробове, збірне).

4. Форма за будовою (проста, складна, складена).

5. Рід, число, "відмінок (для порядкових), відмінок (для кількісних).

6. Особливості написання.;

7. Спосіб творення.

8. Синтаксична роль.

Зразки розбору Кошовий Сірко провів п'ятдесят п’ять битв, і тіль­ки в трьох із них йому не всміхнулася перемога (М. Слабошпицький).

П'ятдесят п'ять — числівник, поч. ф. — п'ятдесят п'ять, кількісний, ціле число, складений, у називному відмінку.

Пишеться окремо, в обох словах уживається апостроф, п'ятдесят — з є (десять), пишеться без м'якого знака; п'ять — із м'яким знаком у кінці слова. Спосіб творення — п'ятдесят — п'ять + десять — скла­дання основ; п'ять — непохідне слово.

Заняття № 2

Займенник. Відмінювання займенників. (2 год.)

ЗАЙМЕННИК

Займенник - це самостійна змінна частина мови, яка вказує на предмети, їх ознаки й кількість, але не називає їх. Займенники, які вказують на те, що • називає іменник, відповідають на питання хто? що?; які вказують на те, що називає прикметник, відповідають на питання який? чий?'; а ті, що вка­зують на кількість, як числівнцк, відповідають на питання скільки?

Отже, іменник, прикметник, чис­лівник у певній мовній ситуації можуть бути замі­нені займенником, який виконуватиме таку ж син­таксичну роль, матиме такі ж ознаки, як і частина мови, до якої він подібний Займенники поділяються на такі групи:

-займенники, що мають узагальнене предметне значен­ня і співвідносяться з іменниками (я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони, себе, хто, що, ніхто, ніщо, дехто, дещо, хтось, щось, хто-небудь, що-небудь, абихто, будь-хто);

-займенники, що мають узагальнено-якісне значення і співвідносяться з прикметниками (мій, твій, наш, ваш., який, котрий, чий, цей, той, увесь, усякий, кожний, ін­ший, ніякий, абиякий, якийсь, чийсь, будь-чий);

-займенники, що мають узагальнено-кількісне значення і співвідносяться з числівниками (скільки, стільки)

-За своїм значенням займенники поділяються на такі розря­ди:

-особові (я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони);

-зворотний (себе); ,

-присвійні (мій, твій, наш, ваш., його, ЇЇ, їх (їхній));

-питальні (хто? що? який? котрий? чий? скільки?);

-відносні (хто, що, який, котрий, чий, скільки);

-заперечні (ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки);

-неозначені (дехто, дещо, деякий, хтось, щось, хто-не­будь, що-небудь, абихто, будь-хто, будь-що та ін.);

-вказівні (цей, оцей, той, отой, такий);

-означальні (сам, увесь, усякий, кожний, інший).