Вправа 4. Перекладіть подані словосполучення українською мовою. Поставте дієслова у формі 2-ї особи множини наказового способу.

Наложить штраф, вызвать по служебным делам, обрисовать способы исследования, появиться вовремя, принять к сведению, объявить выговор, выплатить пособие, начать в 10,00, объяснить поступок, придти к началу, рассказать подробно.

Дієприкметник

Дієприкметником називається дієслівна форма, яка виражає ознаку предмета за дією, яку виконує пред­мет або яка на нього спрямована. Дієприкметник відповідає на питання який? яка? яке? які?

Наприклад:

Маленьке вогнище з сухого бур'яну, встромлена в зем­лю чимала вербова гілляка, щедро обвішана квітами, поміж якими блимають куценькі, з мізинець завбіль­шки, свічечки, зліплені з потай узятого в запічку воску (М. Олійник).

Сталеві гуркочучі потвори просуваються в степ, як уособлення самої війни, її сліпої, всепідминаючої під себе сили (0. Гончар). . У дієприкметнику поєднуються значення двох частин мови - дієслова (від нього дієприкметник має категорії часу, виду, стану й перехідності) та прикметника (як і він, дієприк­метник змінюється за родами, числами, відмінками).

Дієприкметник має тільки два часи - теперішній (сяючий сніг) і минулий (замерзла річка).

Дієприкметник має вид того дієслова, від якого утворений (виконувати - виконуючий; виконати - виконаний). Дієприкметники бувають активні і пасивні. Активні дієприкметники виражають ознаку особи (предме­та) за його дією (нападаюча команда - команда, що нападає), пасивні дієприкметники виражають ознаку того предмета, на який спрямована дія (випалена галявина, укритий ковдрою хлопчик, присипане цукром тістечко).

При пасивних дієприкметниках діюча особа або предмет стоїть (або може стояти) у формі орудного відмінка: написана журналістом стаття, виконана учнем, домашня робота.

Дієприкметники можуть мати при собі пояснювальні слова: намальований аквареллю, посивілий від смутку.

У реченні дієприкметник найчастіше буває узгодженим оз­наченням, але може виконувати і функцію підмета чи присуд­ка, додатка, якщо виступає у ролі іменника:

Пароплав став тим часом до берега бортом і виріс в очах кирилівців до небачених розмірів (Д. Міщенко); дієприкметник - означення.

І в тому шумі постає Усе, що чуте й перечуте, Усе, що серцем не забуте. (Ю. Петренко)

дієприкметники - присудки.

Управляючий обійшов садибу; дієприкметник - підмет. Керуючих багато, а працювати нікому; дієприкмет­ник - додаток.

Дієприкметники активного стану

1. Активного стану:

а) теперішнього часу на -чий (-а, -е) – зрідка: виконуючий, зростаючий, мобілізуючий, організуючий, перетворюючий, працюючий;

б) минулого часу на -лий (-а, -е): зжовклий, навислий, осілий, почорнілий.

Дієприкметники пасивного стану

2. Пасивного стану минулого часу:

а) на -ний, -а, -е (-аний, -яний, -ений, -єний, -ований, -йований, -ьований, -уваний, -юваний): (зі)гнаний, (по)сіяний, (с)творений, (за)гоєний, (з)будований, (с)копійований, (с)формульований, намічуваний, виготовлюваний;

б) на -тий (-а, -е): закритий, митий, початий, ужитий.

Примітка . а) Дієприкметники на -тий утворюються від односкладових дієслівних основ на -и, -і, -у, -я (після шиплячого -а), -ер: бити - битий, гріти - грітий, взути - взутий, взяти - взятий, м’яти - м’ятий, жати - жатий, терти - тертий.

б) Паралельні форми на -тий, -ний утворюються від дієслів із суфіксом -н- (-ну-): вернути – вернутий і вернений, замкнути – замкнутий і замкнений, кинути – кинутий і кинений, усунути – усунутий і усунений.

в) Паралельні форми на -тий, -ний утворюються й від дієслів з основою інфінітива на -оло-, -оро-: колоти - колотий і колений ; пороти - поротий і порений.

Від дієслова молоти паралельні форми – молотий і мелений.

г) Від інших дієслів утворюються дієприкметники на -ний: варити - варений; вертіти - верчений, вразити - вражений, громадити -громаджений, дарувати - дарований, копіювати - копійований, купити - куплений, малювати - мальований, пи­сати - писаний, погасити - погашений.

Дієприкметники від дієслів з основою інфінітива на приголосний, на -и, -і (-ї) перед -ний мають е (після голосних є): запрягти — запряжений, виїздити - виїжджений, засидіти - засиджений, вигоїти - вигоєний.