5. Види маркетингу залежно від сфери та об'єкта використання

Маркетинг – вид людської діяльності, спрямований на задоволення потреб через обмін.

Залежно від сфери і об'єкту застосування розрізняють наступні види маркетингу:

Внутрішній маркетинг пов'язаний з питаннями реалізації товарів і послуг в рамках однієї країни і обмежений її національними межами.

Експортний маркетинг пов'язаний з ускладненням функцій і задач в області маркетингової діяльності фірми, оскільки припускає додаткові дослідження нових закордонних ринків збуту, створення зарубіжних збутових служб і т.д.

Імпортний маркетинг не пов'язаний з технологією просування товарів на ринок, організацією успішних продажів, ефективного збуту, припускає особливу форму досліджень ринку для забезпечення високоефективних закупівель.

Науково-технічний маркетинг торкається специфіки продажів і закупівлі результатів науково-технічної діяльності: патентів і ліцензій, і пов'язаний з підготовкою ліцензійних і патентних матеріалів для продажу, із задачами вивчення напрямі НТП, патентного права відповідних країн і т.д.

Маркетинг прямих інвестицій включає питання вивчення умов зарубіжної інвестиційної діяльності, більш глибокий і всесторонній аналіз можливостей роботи нового підприємства і його збутової активності, а також специфіки організації продажів на зовнішньому ринку з підприємства. Міжнародний маркетинг відрізняється глобальністю виробничо-збутових задач і властивий головним чином транснаціональним компаніям, охоплюючи ринкові території великого числа країн.

Маркетинг по видах товарів і послуг, або потоварний маркетинг, досліджує найдрібніші деталі і особливості організації ефективних продажів і забезпечення прибутковості підприємницької діяльності різного профілю підприємств залежно від особливостей продукції, здійснюваних видів робіт або що надаються клієнтам послуг, що випускається.

Маркетинг в некомерційній сфері діяльності, або маркетинг некомерційних організацій, головним чином пов'язаний із задачами створення позитивної громадської думки відносно конкретної організації або окремої особи.

Внутрішній маркетинг покликаний управляти даними вимірюваннями якості через проектування горизонтальних організацій, реінжинирінг, особливі методи найму, мотивації, навчання персоналу.

Або

Залежно від сфери застосування: -   споживчий маркетинг орієнтований на покупців, які є кінцевими споживачами цих товарів; -   промисловий маркетинг орієнтований на фірми, підприємства і організації, які купують товари для використання у виробництві, перепродажу або здавання в оренду; -   маркетинг послуг спрямований на задоволення потреб споживачів у нематеріальних видах товарів або в корисному ефекті з метою отримання фірмою прибутку; -   банківський, інвестиційний, страховий, аграрний і ін. види маркетингу.

Некомерційний маркетинг залежно від об‘єкта поділяється на: 1. Маркетинг осіб. Маркетинг окремих осіб - діяльність, спрямована на створення, підтримку позицій і/або поведінки відносно конкретних осіб.Форми здійснення маркетингу осіб:• Маркетинг знаменитостей.• Маркетинг політичних кандидатів.• 2.Маркетинг організацій - діяльність, яка здійснюється для створення, підтримки або зміни позицій і/або поведінки цільових аудиторій відносно конкретних організацій. 3. Маркетинг місць.- діяльність, яка здійснюється для створення, підтримки або зміни відношення і/або поведінки, що стосується конкретних місць.

6. Концепція життєвого циклу товару. Види життєвих циклів.

Життєвий цикл товару (ЖЦТ) визначає послідовність періодів існування товару фірми на ринку та описує динаміку обсягу продажу виробів на ринку, розмір отриманого при цьому прибутку, характер дій споживачів і конкурентів, а також стратегію маркетингу виробника.

ЖЦТ може бути застосований до товарних категорій (меблі, газети), товарів (компакт-диски, йогурти), торгових марок ("Оболонь", "Велика кишеня"), до окремих моделей виробів (холодильників, автомобілів).

Згідно з концепцією життєвого циклу товару (ЖЦТ), розробленою у 1965 р. відомим американським ученим Теодором Левіттом, товар у процесі свого ринкового життя проходить декілька послідовних етапів, а потім його витісняють із ринку інші, досконаліші товари. Концепція ЖЦТ пов'язує обсяги збуту товару, прибутки, маркетингові стратегії з особливостями кожного окремого етапу ринкового життя товару.

Класичний маркетинг розглядає чотири етапи ЖЦТ: - етап впровадження на ринок, - етап зростання, - етап зрілості,

- етап спаду.

Етап впровадження на ринок. Період повільного зростання обсягів збуту продукції, оскільки, ринок ще мало знайомий з новим товаром. Це складний для фірми період, оскільки прибутків вона ще не отримує, адже необхідні великі витрати на формування попиту на товар і просування його на ринку (рекламу, стимулювання збуту). Споживачами товару на цьому етапі є новатори, які полюбляють усе нове і схильні до ризику. Етап зростання. Етап швидкого нарощування обсягів збуту і визнання покупцями нового товару. З'являються прибутки, які протягом етапу зростають унаслідок швидкого обороту капіталу і зменшення витрат на рекламу. У цей час на високоприбутковому ринку з'являється більше конкурентів, які прагнуть потіснити позиції виробника даного товару. Кількість споживачів збільшується, іде проникнення на нові сегменти ринку з модифікаціями товару, розширюються канали збуту. Етап зрілості. У певний період темпи зростання обсягів збуту уповільнюються, що свідчить про перехід до етапу зрілості. На цьому етапі перебуває більшість товарів на сучасному ринку. У збуті продукції відбувається певна стабілізація.

Етап спаду (занепаду). Завершує ринкове життя товару, яким би тривалим воно не було. Збут і прибуток падають, споживачами товару залишаються здебільшого консерватори, які не люблять змінювати звичок. Падіння обсягів збуту може бути стрімким або повільним, але незмінною залишається сутність цього етапу: товар морально старіє, з'являються нові, досконаліші товари. Види життєвих циклів товарів розрізняють за формою й тривалістю

Традиційна крива (A) має чіткі періоди впровадження, зростання, зрілості, спаду.

Класична крива (бум — B) дає графічний вираз життєвого циклу популярного продукту зі стабільним збутом протягом тривалого часу.

Крива захоплення (C) відтворює життєвий цикл товару, що мав швидкий злет і падіння популярності.

Довгострокове захоплення (D) має аналогічну криву, проте збут триває в невеликих розмірах достатньо довго.

Сезонна крива (E) або крива моди стосується товару, котрий добре реалізується протягом окремих періодів сезону.

Крива поновлення або ностальгії (F) стосується застарілого товару, що знову набув популярності.

Крива провалу (G) характеризує продукт, що взагалі не мав ринкового успіху.

Для типового товару найкоротшою є стадія впровадження, а найдовшою — стадія спаду обсягу продажу.