15. Методи визначення рівня якості та конкурентоспроможності товарів

Саме якість є одним із найважливіших чинників успішної діяльності підприємства чи організації за умов ринкової економіки. Сучасна концепція якості передбачає наявність і високий рівень післяпродажного обслуговування покупців.

Рівень якості товару — це відносна характеристика, що ґрунтується на порівнянні значень показників якості товару, оцінюваних порівняно з базовими показниками. Сукупність операцій, які охоплюють вибір номенклатури показників якості оцінюваного товару, знаходження значень цих показників і порівняння їх із базовими називають оцінюванням рівня якості товарів.

Базовим зразком вважають реально досягнуту сукупність значень показників якості товару, взятих для порівняння, що має характеризувати оптимальний рівень якості визначеного виробу на певний час.

Для оцінювання рівня якості товару використовують два основні методи.

1. Диференційний метод, що ґрунтується на використанні одиничних показників якості товару. Формула: q = Pi / Piб, де Pi, Pіб — значення і-го показника якості оцінюваного товару та базового зразка.

2. Комплексний метод оцінювання рівня якості товару ґрунтується на використанні узагальненого показника якості товару, який є функцією від одиничних (групових, комплексних) показників якості та може бути: — основним показником, який відображає основне призначення товару; — інтегральним показником якості товару; — середньозваженим показником.

Конкурентоспроможність товару — це комплекс споживчих і вартісних характеристик товару, які визначають його успіх на ринку, тобто перевагу саме цього товару над іншими наявними на ринку. Процес оцінювання конкурентоспроможності товару проходить три основні етапи: вивчення ринку, визначення сукупності параметрів, що підлягають оцінці, розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності.

Параметри, що характеризують товар, поділяються на три групи: нормативні; споживчі (технічні); економічні.

Нормативні параметри оцінювання конкурентоспроможності розраховують альтернативним методом. Для цього використовують показник, який має лише два значення: 1 або 0. Якщо товар відповідає нормі, цей показник дорівнює одиниці, а якщо не відповідає — нулю.

Визначаючи сукупність порівнюваних параметрів конкурентоспроможності товару, виходять із того, що одні показники характеризують споживчі властивості товару, а інші оцінюють його економічні (вартісні) показники. Споживчі властивості товару, які формують його корисний ефект, мають здебільшого суто технічні характеристики, що випливають із конструктивних особливостей виробу, а також із його дизайну.

Чинники, які впливають на якість вироблених товарів

Технічні: Компоненти- конструкція; технологія виготовлення; засоби технічного обслуговування та ремонту; технічний рівень бази проектування, виготовлення та експлуатації тощо

Організаційні: поділ праці та спеціалізація; форма організації виробничих процесів; форми та методи контролю; порядок презентації продукції; форми та способи транспортування, зберігання, експлуатації, технічного обслуговування, ремонту тощо

Економічні: ціна; собівартість; рівень витрат на технічне обслуговування та ремонт; ступінь підвищення продуктивності праці тощо

Суб'єктивні: професійна підготовка фахівців; фізіологічні та емоційні особливості керівництва та підлеглих.