Відкликання податкового повідомлення-рішення (ппр) і податкової вимоги

Підстави для відкликання ППР і податкових вимог	ППР або податкова вимога вважаються відкликаними
сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;	у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.
контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;	з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги.
контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;	з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.
рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;	у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.
рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.	з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Необхідно пам’ятати: Якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

3.Типи та статуси податкового боргу.

До складу випадку податкового боргу (недоїмки) входять несплачені у встановлені строки:

-податкові зобов’язання;

-пеня;

-фінансові (штрафні санкції);

-плата (проценти) за користування відстрочкою (розстрочкою).

Ці складові є типами випадку податкового боргу (типами податкового боргу).

Згідно Податкового кодексу України (далі – ПКУ):

• податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк)

• податок - це обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до Податкового кодексу Україн;

• збір (плата, внесок) - це обов’язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій;

• штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

• пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки;

• плата (проценти) за користування відстрочкою (розстрочкою) – сума, яка підлягає сплаті за користування розстрочкою або відстрочкою.

Податковий борг платника може перебувати у таких статусах:

• інертному;

• дієвому.

Інертний статус – це статус, в якому податковими органами не застосовуються ніякі заходи стягнення, крім вручення податкових вимог, реєстрації податкової застави в державному реєстрі застав нерухового майна, опису заставного майна та, у виключних випадках, арешту активів.

Розрізняють два види інертного статусу, до яких може бути віднесений податковий борг платника:

-до податкової вимоги;

- податкова вимога.

Дієвий статус – це статус податкового боргу боржника, в якому зменшення такого боргу відбувається в результаті певних дій податкового органу, наділеного повноваженнями відповідно до законодавства.

Розрізняють 5 видів дієвого статусу, до яких може бути віднесений податковий борг:

-активний;

-пасивний;

-при процедурі банкруства;

-розстрочка (відстрочка);

-безнадійний.

Активний вид дієвого статусу – це єдиний вид статусу, в якому працівник податкового органу застосовує до боржників всі заходи стягнення, передбачені чиним законодавством. Підставою для цього є закінчення граничного терміну погашення податкового боргу після направлення (вручення) другої податкової вимоги (30 календарних днів).

Пасивний вид дієвого статусу – це вид статусу, в якому працівник податкового органу не може застосовувати заходи стягнення до боржника. У цьому виді знаходяться всі випадки податкового боргу боржника, за яким:

-готються документи для ініціювання справи про банкрутство боржника до дня одержання ухвали суду про порушення справи про банкрутство;

-готуються документи для ініціювання справи в суді про звернення стягнення податкового боргу на майно боржника до дня прийняття наказу та відповідного рішення суду;

-здійснюється розшук.

Вид дієвого статусу при процедурі банкрутства – це вид статусу, в якому перебувають усі випадки податкового боргу боржника, в яких в суді розглядається справа про банкрутство до:

-одержання ухвали про ліквідацію боржника як юридичної особи або рішення про скасування дерєавної реєстрації фізичної особи- підприємця;

-прийняття податковим органом рішення про відстрочку (розстрочку) податкового боргу на підставі затвердженої судом мирової угоди, яка містить положення про розстрочку чи відстрочку боргів.

Вид статусу «Розстрочка (відстрочка)» -це вид дієвого статусу, в якому перебуває податковий борг, сплату якого перенесено на пізніший термін або на декілька термінів.

Безнадійний вид дієвого статусу - це вид статусу, в якому податковий борг боржника згідно із законом визначається безнадійним. До безнадійного виду дієвого статусу відносяться наступні випадки податкового боргу боржника:

-визнаного в установленному порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю активів банкрута;

-фізичної особи, визнаної у судовому порядку без вісті зниклою або померлою та у разі недостатності майна, на яке може бути направлено стягнення, понад 720 днів перебуває у розшуку;

-податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності (при відсутності сум податкового боргу, стосовно яких граничний термін стягнення ще не настав);

-податковий борг юридичних чи фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

-податковий борг юридичних осіб, визнаних фіктивними.

У безнадійному виді дієвого статусу випадок податкового боргу перебуває до дня прийняття рішення керівництвом податкового органу про списання суми податкового боргу та закриття такого випадку.