4.Кримінальна відповідальність за порушення податкового законодавства.

Кримінальну відповідальність слід розглядати як вищий ступінь відповідальності платника податків. Кримінальна відповідальність передбачена за навмисне здійснення податкових правопорушень, через що бюджет зазнав збитків у значних розмірах.

Законодавством України встановлено певні умови, за яких платник податків може бути притягнутий до кримінальної відповідальності. Так, підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить встановлений склад злочину. При цьому, особа вважається невинуватою у скоєні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

При притягненні платника податків до кримінальної відповідальності необхідно довести, що правопорушення було зроблене навмисно.

Суб’єктом кримінальної відповідальності можуть бути тільки фізичні особи. При здійсненні податкових правопорушень в якості суб’єкта виступають службові особи підприємств, установ та організацій, а також громадяни України (іноземці та особи без громадянства), що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи.

Як правило, першопричиною для порушення кримінальної справи є акт документальної (чи фактичної) перевірки та додана до нього податкова звітність (декларації, розрахунки, звіти тощо), яка свідчить про несплату податків і зборів. Такі матеріали у встановленому порядку передаються підрозділам податкової міліції.

З метою притягнення до відповідальності посадової особи підприємства або фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності необхідно встановити склад злочину.

У складі злочину виділяють чотири елементи:

-об’єкт (те, чему злочин причинив шкоду або нанес збитки);

-об’єктивна сторона (те, в чому проявляє себе злочин у зовнішньому світі, тобто діяння особи, наслідки та причинний зв’язок між діянням та суспільно небезпечним наслідком) ;

-суб’єкт (особа, що здійснила злочин. Вона повинна віддавати звіт власним злочинним діянням та керувати ними, а також бути особою, якій досягнуто 16 років);

-суб’єктивна сторона (її обов’язкова ознака – вина, форма якої – умисел або злочинна необережність, самонадіянність, а необов’язкові - мотив та мета злочину).

Таким чином, об’єктивна сторона основного складу злочину у сфері оподаткування характеризується наявністю трьох обов’язкових ознак:

-діяннями у вигляді ухилення від сплати обов’язкових платежів;

-наслідками у вигляді збитку державі в значних розмірах;

-причинним зв’язком між діянням і наслідками.

Крім того, важливим елементом для притягнення до кримінальної відповідальності є предмет злочину. Якщо об’єктом злочину виступає встановлений законодавством порядок оподаткування фізичних або юридичних осіб, то предметом – податки і збори (обов’язкові платежі), які входять до системи оподаткування відповідно до ПКУ.

Усі способи ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) можна об’єднати в такі основні групи:

-неподання документів, пов’язаних з розрахунком і сплатою податків (податкових декларацій, розрахунків, звітів тощо);

-заниження сум податків;

-приховування або заниження об’єктів оподаткування;

-неотримання або неперерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, яким виплачувалися доходи;

-неповідомлення (приховування) про втрату права на одержання пільг по податках.

Відповідно до статі 212 Кримінального кодексу України діяння щодо умисного ухилення від сплати податків розглядаються такими, якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів або державних цільових фондів коштів у значних розмірах.

Встановлено, що під значним розміром слід вважати суму податків, зборів (обов’язкових платежів), яка у 1000 та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під крупним – у 3000 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо крупним – у 5000 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Кримінальним законодавством передбачено такі види покарань, які можуть застосовуватися до платників податків, визнаних винними у вчиненні злочину, пов’язаного з ухиленням від сплати податків:

-штраф;

-позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;

-виправні роботи;

-конфіскація майна;

-арешт;

-обмеження волі;

-позбавлення волі на певний строк.

При визначенні конкретної міри покарання важливим є з’ясування обставин здійснення платником податків протиправних дій. Серед них найсуттєвішими є такі:

-чи були такі дії здійснено вперше;

-чи мала місце попередня змова групи осіб;

-чи притягалася особа раніше до кримінальної відповідальності за подібні злочини;

-чи мали місце будь-які пом’якшуючі або обтяжуючі обставини;

-чи мали місце будь-який тиск, вплив або примус до особи, яка вичинила злочин.