Критерії проведення перевірок згідно пку

Критерій	Види перевірок
За часом здійснення (документальна)	планова
	позапланова
За місцем проведення (документальна)	виїзна
	невиїзна
За способом проведення	документальна
	камеральна
	фактична

Таблиця 2

Види і строки перевірок згідно пку

Класифікація перевірок			Максимальні строки
Камеральні			Не встановлено
Документальні	Планові (проводяться відповідно до плану-графіка перевірок)	Виїзні	30 роб. днів + продовження на 15 роб. днів – для великих платників податків; 10 роб. днів + продовження на 5 роб. днів – для СМП; 20 роб. днів + продовження на 10 роб. днів – для інших підприємств
		Невиїзні
	Позапланові (проводяться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених п.78.1 ПКУ)	Виїзні	15 роб. днів + продовження на 10 роб. днів – для великих платників податків; 5 роб. днів + продовження на 2 роб. днів – для СМП; 10 роб. днів + продовження на 5 роб. днів – для інших підприємств
		Невиїзні	Не встановлено
Фактичні			10 діб + продовження на 5 діб з виняткових обставин

5.Методи та спеціальні прийоми податкового аудиту.

Документальні методи аудиту – це методи ревізійної перевірки документів та неформальних записів платника податків для того, щоб підтвердити інформацію, яка є або повинна бути включена до податкової звітності або використовується у процесі аналізу стану надходжень платежів.

Документи - це форма доказу, що широко використовується при кожній перевірці, це єдиний об’єктивний вид доступних доказів.

Залежно від змісту, суті і правильності складення документи можуть бути доброякісними і недоброякісними.

Доброякісні документи – це такі документи, які після їх ревізійної перевірки виявилися правильно оформленими і обгрунтовано відображають сутність законної та економічно доцільної фінансово= господарської операції.

Недоброякісні документи можна розглянути наступним чином:

А) За формальними ознаками (за умови, що документи відображають закону й господарську доцільну операцію в неспотвореному вигляді й обсязі):

-документи, що складені не за встановленою формою;

-документи, в яких відсутні необхідні реквізити, а також резолюції, штампи й печатки;

-документи, які містять підчистки, помарки та інші подібні дефекти.

Б) За суттю відображення господарських операцій (незалежно від якості лфломлення документів):

-документи підроблені (фальсифіковані);

-документи безтоварні;

-документи безгрошові;

-документи, якими оформляють незаконні, недоцільні операції та інші порушення.

Розглянемо методи та способи перевірки документів.

Перевірка фінансово-господарських операцій за ознаками включає в себе способи суцільної, вибіркової і комбінованої перевірок операцій облікових документів.

При суцільному способі перевіряють зміст усіх проведений операцій, оформлених у первинних і зведених документах, правильність їх відображення в облікових реєстрах на відповідних рахунках бухгалтерського обліку.

При вибірковому способі із всієї сукупності операцій і документів перевіряють тільки їх частину ( у тому числі за декілька днів у кожному місяці). Вибірка під час податкового аудиту – це процесс вибору й аналізу частини всієї сукупності даних з метою одержання відповідної оцінки.

Комбінований метод поєднує прийоми суцільної і вибіркової перевірок облікової документації у взаємозв’язку і взаємообумовленості цих прийомів. Аудитор, виходячи з конкретних ситуацій, змісту документів і залишків цінностей в облікових реєстрах, визначає послідовність прийомів і способів контролю фінансово-господарських операцій.

За глибиною перевірка фінансово-господарських операцій може бути загальною і детальною. При цьому можуть використовуватись як суцільний, так і вибірковий або комбінований методи контролю.

За способами перевірка документів поділяється на такі способи і прийоми: зустрічна перевірка документів, перевірка суті і змісту первинних документів і порівняння їх з даними зведених документів, арифметична перевірка.

Способи перевірки достовірності документів є визначенням повноти і правильності відображення у документах фінансово-господарських операцій. Перевірка законності операцій, відображених у документах, полягає у тому, що вони досліджуються під час аудиту з точки зору нормативно-правового регулювання і виявлення порушень нормативно-правових актів.

Способи аналітичної та економічної перевірок полягають у тому, що під час податкового аудиту застосовують прийоми порівняння фактичних (облікових, звітних) даних з нормативними, плановими чи прогнозованими показниками.

Метод логічного дослідження операцій, пов’язаних з надходженням і вибуттям цінностей застосовується у випадках нестач та розкрадень за рахунок виписки безтоварних документів на відпуск цінностей, які в дійсності не відпускалися, або виписки одних цінностей, а видачі інших.

Сутність хронологічного і систематизованого способів перевірки обґрунтовує послідовність системи перевірки облікової інформації.

При хронологічному способі перевірки документи перевіряють у такому порядку, як вони згруповані при бухгалтерській обробці,тобто як їх зброшуровано.

Систематизований спосіб передбачає застосування прийомів контролю в систематизованому порядку і послідовності перевірки операцій. Наприклад, спочатку перевіряють касові операції, потім банківські, рахункові, виробничі та інші. Цей спосіб може бути прямим і зворотним, тобто починатися від початку періоду, що перевіряється (пряма послідовність), або з його кінця (зворотна послідовність).

Перевірка документів, що здійснюється одночасно з перевіркою записів в облікових реєстрах, може здійснюватись за двома варіантами: від первинного документа до балансу або, навпаки, від балансу до документу.

Документальні методи слід поєднувати з іншими, зокрема, з методом спостереження.

Спостереження – це метод отримання інформації стосовно платника податку з використанням податковим аудитором своїх органів сприйняття інформації, почуттів для оцінки певних дій у господарюванні платника податків (застосовується під час перевірки технологічного процесу, ефективності використання виробничого обладнання та робочого часу тощо).

Метод інвентаризації є одним із методів фактичного контролю. Інвентаризація – систематично здійснювана перевірка (наявності, стану, умов зберігання та ін.) матеріальних цінностей, які перебувають на балансі підприємства.

Поряд з цим у системі фактичного контролю важливе місце займають методи контрольно-вибіркового порівняння. Вони потребують спеціальних прийомів, необхідних для розкриття фактів завуальованих розкрадань та спотворень змісту і суті документів.

Контрольні обміри обсягу операцій (робіт, послуг) є одним з прийомів фактичного контролю, який застосовують під час податкового аудиту для перевірки діяльності виконаних будівельно-монтажних робіт, будівельних об’єктів або перевірки дійсності послуг автомобільного транспорту. Різновидністю цього методу є контрольні запуски.

У процесі інвентаризації або вивчення окремих об’єктів здійснюється їх огляд на предмет наявності властивостей, придатності, якості як носія потреби тощо. Тобто застосовується метод огляду фізичного стану об’єкта аудиту.

Для того, щоб встановити, чи дійсно документ відображає зміст операції, доцільно застосовувати прийоми та способи фактичної перевірки. Їх суть полягає в тому, що після перевірки суті і змісту операцій, згідно з тим чи іншим документом, проводиться ще фактичне контрольно-ревізійне дослідження її на місці проведення. Для цього можна застосовувати прийоми анкетування, тобто одержання від службових осіб первинних відповідей-пояснень. Одним із прийомів фактичної перевірки є система тестування. Тести такого контролю можуть здійснюватись як на відповідність, так і на спрямованість.

Запит про платника податку є одним із методів податкового аудиту, суть якого полягає в отриманні письмової або усної інформації від інформатора, клієнта платника податків або безпосередньо від посадових осіб чи працівників самого платника податків у вигляді відповідей на питання податкового аудитора.

Метод достовірних тверджень передбачає пошук способів одержання письмової або усної форми відповіді третьої незалежної сторони, яка підтверджує точною інформацією на запит податкового аудитора, надає об’єктивні докази (підтвердження).

Розрахунково-аналітичні методи призначені для виконання розрахунків щодо сум платежів до бюджету, встановлення факторів, що на них впливають, визначення бази оподаткування, аналізу фінансово-економічного стану платників податків, обґрунтування ризиків щодо діяльності платника податків. Податкові аудитори можуть застосовувати такі розрахунково-аналітичні методи: аналітичний огляд; методи економічного аналізу; статистичні розрахунки; економіко-математичні методи; кореляційні випробування; порівняння капіталу.

Розрахунково-аналітичні методи, як правило, складні, тому нерідко потребують здійснення трудомістких аналітичних процедур.