22. Наведіть класифікацію показників якості слм.

Будь-яка СЛМ призначена для задоволення тих чи інших потреб людини і суспільства. Для цього вона повинна мати певні властивості, які закладаються при проектуванні і реалізуються в процесі експлуатації. Кі­лькісна характеристика деякої властивості системи, що розглядається від­повідно до певних умов її створення чи експлуатації, носить назву показ­ника якості СЛМ.

Розглянемо більш детально показники, які впливають на діяльність людини в СЛМ чи залежать від результатів її діяльності.

Швидкодія (час циклу регулювання Тц) визначається часом прохо­дження інформації по замкнутому контуру “людина-машина”:

Тц = ,

де Тц – час затримки (обробки) інформації СЛМ;

к – число послідовно з’єднаних ланок СЛМ, в якості яких можуть виступати як технічні ланки, так і оператори.

Надійність характеризує безпомилковість вирішення задач, що стоять перед СЛМ. Оцінюється вона ймовірністю правильного вирішення задачі і за статистичними даними, визначається виразом: Р_пр= 1 – ,

де m_пом і N – відповідно число помилково розв’язаних і загальне чи­сло розв’язуваних задач.

Точність – ступінь відхилення деякого параметра, вимірюваного, встановлюваного чи регульованого оператором, від свого дійсного, зада­ного чи номінального значення. Це одна з найважливіших характеристик діяльності оператора. Кількісно точність роботи оператора оцінюється ве­личиною похибки, з якою оператор вимірює, встановлює чи регулює даний параметр:

,

де І_п – дійсне чи номінальне значення параметра;

І_оп – фактично виміряне чи регульоване оператором значення цього параметра.

Своєчасність розв’язання задачі СЛМ оцінюється ймовірністю того, що поставлена перед СЛМ задача буде розв’язана за час, який не пе­ревищує допустимого:

Р_св=Р{Т_ц Т_доп}= ,

де φ(Т) – функція щільності часу розв’язання задачі системою “лю­дина-машина”.

Ця ж ймовірність за статистичними даними оцінюється за виразом:

Р_св=1- ,

де m_нв – число невчасно розв’язаних СЛМ задач.

Оскільки більшість СЛМ працюють у рамках певних часових об­межень, то невчасне розв’язання задачі приводить до недосягнення мети, що поставлена перед системою “людина-машина”. Тому у цих випадках в якості загального показника використовується ймовірність правильного (Р_пр) і вчасного (Р_св) розв’язання задачі:

.

Безпека праці людини в СЛМ оцінюється ймовірністю безпечної роботи:

Р_бп = 1 – ,

де Р_вим – ймовірність виникнення небезпечної чи шкідливої для лю­дини виробничої ситуації і-го типу;

Р_заг – ймовірність неправильних дій оператора в і-й ситуації;

n – число можливих небезпечних ситуацій.

Небезпечні та шкідливі ситуації можуть створюватися як тех-ніч­ними засобами (несправність машини, аварійна ситуація, несправність споруд), так і порушенням правил і заходів безпеки з боку людей.

Ступінь автоматизації СЛМ характеризує відносна кількість ін­формації, яка обробляється автоматично. Ця величина визначається коефі­цієнтом автоматизації

К_а = 1 – ,

де Н_оп – кількість інформації перероблюваної оператором;

Н_слм – загальна кількість інформації, що циркулює в системі “лю­дина-машина”.

Економічний показник характеризує повні затрати на систему “лю­дина-машина”. В загальному випадку ці затрати складаються з трьох скла­дових: затрат на створення (виготовлення) системи С_с, затрат на підгото­вку операторів С_оп і експлуатаційних затрат С_е. За відношенням до процесу експлуатації затрати С_в і С_оп є, як правило, капітальними. Тоді повні при­ведені затрати в СЛМ визначаються виразом:

W_cлм = C_e + E_н(С_оп+С_в),

де Е_н – нормативний коефіцієнт економічної ефективності капіталь­них затрат. Таким чином, задана ефективність СЛМ може бути забезпечена за допомогою різних затрат в залежності від розподілу їх між окремими складовими.

Велике значення під час аналізу і оцінювання СЛМ мають ергоно­мічні показники. Вони враховують сукупність специфічних властивостей системи “людина-машина”, що забезпечують можливість здійснення в ній діяльності людини. Ергономічні показники являють собою ієрархічну структуру, що включає в себе цілісну ергономічну характеристику (ерго­номічність СЛМ), комплексні (керованість, обслу-говуваність, освоюва­ність СЛМ), групові (соціально-психологічні, психо-логічні, фізіологічні, антропометричні, гігієнічні) та одиничні показники.

Для вирішення інженерно-психологічних задач (наприклад, при ви­борі одного з декількох конкурентоздатних варіантів СЛМ) використову­ється поняття ефективності СЛМ, під яким розуміють якість виконання покладених на неї функцій. При визначенні ефективності СЛМ необхідно врахувати таке:

• для отримання повної інтегрованої оцінки слід врахувати всю суку­пність окремих показників якості СЛМ;

• окремі показники повинні входити в загальну оцінку з деякою “ва­гою”, що характеризує їх важливість у даній системі;

• оскільки окремі показники мають різний фізичний зміст і вимірю­ються у різних величинах, вони повинні бути приведені до безрозмірного і нормованого відносно певного еталону виду.

Ефективність системи визначається як сума часткових показників:

Е_слм= Е_і,

де a_і – вагові коефіцієнти, сума яких повинна дорівнювати одиниці;

Еі – абсолютне значення і-го часткового показника ефективності;

n – число врахованих показників.