7. Розкажіть про особливості розподілення функцій між людиною та машиною

Погодження властивостей людини і характеристик техніки як еле­ментів єдиної системи пов’язане з необхідністю вирішення питань розпо­ділу функцій між людиною і машиною. При вирішенні цих питань встано­влюється, які функції доцільно залишити людині, а які повинні виконува­тися автоматичними пристроями. Отже, і трудова діяльність людини за своєю формою і змістом, і політика автоматизації по відношенню до різ­них видів технічних систем будуть істотно залежати від розподілу функ­цій. Розподіл функцій між людиною і технікою здійснюється зазвичай за прин­ципом переважних можливостей.

Основними перевагами техніки можна вважати такі:

- стабільність виконання одноманітних дій;

- швидкість виконання обчислювальних операцій, прорахунку бага­тьох варіантів з метою знаходження найкращого за заданими параметрами;

- великий об’єм пам’яті та швидкість здобування необхідних да­них;

- швидкість і точність класифікації відносно простих сигналів при малих рівнях завад;

- використання для передачі інформації форм енергії, до яких рецеп­тори людини не мають специфічної чутливості (наприклад, електро­магнітних коливань у діапазоні радіохвиль);

- виконання операцій чітко за заданими програмами і алгоритмами;

- нечутливість до впливу соціального середовища;

- відносна простота створення залежних (від зовнішнього середо­вища) пристроїв.

Основними перевагами людини можна вважати:

- здатність до виявлення і розпізнавання сигналів в умовах високих рівнів завад, при наявності спеціальних заходів маскування тощо;

- можливість приймати рішення на основі узагальнення даних і знань, що відносяться до різних областей науки, техніки, виробництва;

- здатність виробляти індивідуальний стиль діяльності як ефектив­ний адаптаційний захід;

- здатність знаходити нові рішення, нові способи виконання робо­чих (технологічних) операцій;

- здатність приймати інформацію з різних сенсорних каналів, легко переходити від однієї модальності сигналів до іншої;

- здатність накопичувати інформацію і використовувати попере­дній досвід для удосконалення способів роботи;

- можливість використовувати для взаємодії з технічними пристро- ями різні індикатори і органи управління;

- можливість підсилювати зацікавленість до роботи за рахунок наяв­ності в трудовому процесі творчого, пошукового компоненту;

- здатність зберігати готовність до дій у нестандартних ситуаціях;

- здатність знаходити нові шляхи вирішення непередбачених інструк­ціями задач і ситуацій.

Звичайно, людина може підтримувати відносно високий і стабіль­ний рівень працездатності тільки у межах деякого обмеженого часу. У процесі роботи людина може відволікатися, вона стомлюється, і, отже, швидкість і точність її дій можуть значно знизитися. З точки зору тривалої стабільної одноманітної роботи машина перевершує людину. Вона здатна при цьому виконувати десятки тисяч розрахункових операцій. Проте лю­дина має безперечні переваги при роботі у складних умовах, вона має ко­лосальні можливості компенсації, може протягом короткого часу не тільки відновити працездатність, а і виконувати роботу на більш високому рівні.

Очевидно, що у будь-якій системі управління функції між людиною і автоматичними пристроями повинні розподілятися так, щоб забезпечити можливість вияву всіх тих якостей, які акумульовані у сучасній людині як результат трудової діяльності попередніх поколінь. У цьому відношенні автоматичні пристрої, від найпростіших до найскладніших покликані в пе­ршу чергу забезпечити високопродуктивну і надійну роботу систем, при цьому звільнити людину від тих функцій, до яких вона найменше прилаш­тована і максимально представити в робочому процесі функції, які найбі­льше відповідають якостям людини як особистості, як суб’єкта діяльності.