14.Інститути, суб'єкти та об'єкти системи місцевих фінансів

Институты системы-это с одной стороны совокупность норм права, обычаев, традиций, культурных ценностей, а сдругой-сов-ть организационных структур, к-е обеспечивают функционирование местных фин-х систем.

В системе МФ Укр появились и развиваются такие институты как:

-самостоятельный местный бюджет

-внебюджетные, валютные и целевые фонды

-комунальная собственность

-местные налоги и сборы

-комунальный кредит

-комунальный займ

-фин ресурсы комунальных пр-й

-комунальные платежи

-текущие расходы и расходы развития

-текущий бюджет и бюджет развития.

В отдельных странах к таким институтам относятся комунальное страхование, институт общественных услуг. В большинстве др институтов в системе МФ в Укр находится на начальном этапе развития или в зародышевом состоянии.

Становление МФ и МОВ в Укр явл процессом становления особой системы фин отношений-межправительственных фин отношений, к-е развиваются как в экон-х, так и в правовых и политических фомах. Утверждение таких отношений непосредственно связано с д-ю субьектов таких отношений. Главным субьектом таких отношений явл территор-я громада и ОМС, правовой статус к-х закреплен Конституцией Укр. Еще один субьект таких отношений-государство в лице его органов: областные, районные, городские, гос администрации и центральные органы гос власти; ВР, Кабмин, Минфин, АРК, ВР АРК, совет министров АРК, юр и физ лица в сфере финансов МОВ.

Обьектами такой системы явл фин ресурсы, к-е мобилизуются, распределяются и исп-ся МОВ для выполнения возложенных на них функций и задач. Они форм-ся как вфондовой, так и в нефондовой формах. Главными фин фондами МОВ явл: -местные бюджеты, -резервные, -внебюджетные, -валютные, -целевые фонды, -фонды ден ресурсов комунальных пр-й, -ресурсы, к-е привлекаются МОВ в виде банковских кредитов и от размещения местных займов находятся в нефондовых фомах.

9.Місцеві податки та збори, їх роль у формуванні доходів місцевих бюджетів.

Новий етап застосування місцевих податків і зборів розпочався в Україні після проголошення нею незалежності. Місцеві податки і збори фактично було роздержавлено, виведено зі складу державних податків, і вони почали розглядатись як власні доходи місцевого самоврядування.

Питання місцевого оподаткування розв'язано в Декреті Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори", за яким встановлено 14 місце­вих податків і зборів. Серед них: ринковий збір, збір за парковку автомобілів, збір за видачу ордера на квартиру, збір з власників собак, курортний збір, збір за участь у бігах на іподромі, збір за виграш на бігах, збір з осіб, котрі беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі, податок з реклами, збір за право використання місцевої символіки, збір за право проведення кіно- і телезнімань, збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей, комунальний податок, збір за надання дозволу на розміщення об'єктів торгівлі, податок з реклами. У декреті визначено повноваження органів місцевого самоврядування щодо встановлення місцевих податків і зборів та надання пільг на них, а та­кож максимальні ставки місцевих податків і зборів.

Практика застосування місцевих податків і зборів засвідчила, що використання їх в Україні поки що вкрай неефективне і вони своїх функцій не виконують. Підвищення ролі місцевих податків і збільшення частки доходів за їхній рахунок є головним напрямком зміцнення місцевих бюджетів, розширення їхньої фінансової автономії. Ефективне використання інституту місцевих податків і зборів — важливий інструмент зміцнення всієї фінансової системи України. Назріла потреба значно розширити перелік місцевих податків та повноваження органів місцевого самоврядування щодо запровадження їх. Основу місцевого оподаткування мають забезпечити майнові податки. До­цільно запровадити місцеві податки на нерухоме майно юридичних осіб, на коштовне нерухоме майно фізичних осіб, на землю і на спадщину. Зарубіжний досвід також показує, що можна запроваджувати в Україні податки на цінні папери (на емісію акцій та облігацій), на біржові операції, на грошові капітали, на приріст капіталу, на осіб, які володіють двома квар­тирами, на видовища, на право розміщення офісів у центральній частині міста та ін. Звичайно, мова не може йти про одночасне запрова­дження всіх цих податків. Робити це необхідно обережно, поетапно і в контексті реформи всієї податкової системи, під час якої доцільно збалансувати співвідношення між надходженнями від загальнодержавних і місцевих податків на користь значного підвищення частки других.

У новому законі про місцеві податки і збори доцільно передбачити дві групи місцевих податків і зборів:

1.місцеві податки і збори, що повністю регламентуються центральною владою. Місцеві органи влади матимуть право на встановлення пільг на ці податки.

2.місцевиі податки і збори можуть самостійно встановлюватися місцевою владою. Механізм державного контролю передбачає включення двох елементів: обов'язкову реєстрацію таких податків у Міністерстві фінансів України та встановлення верхніх меж податкових ставок.

У процесі становлення системи місцевих податків в Україні має бути враховано великий позитивний зарубіж­ний досвід місцевого оподаткування.