3. Принципи права

Принципи права – це основні, керівні та фундаментальні ідеї і засади процесу формування, розвитку і функціонування права, що відображають його соціальне призначення, зміст та суттєві положення, взаємодію права з іншими суспільними явищами (мораллю, релігією, політикою, культурою тощо). Принципи права або прямо закріплюються в законодавчих актах, або випливають із змісту конкретних правових норм.

Виокремлюють дві основні групи принципів права: загально-соціальні (пріоритетності загальнолюдських цінностей, гуманізму, демократизму) та загально-правові (верховенства права, законності, соціальної справедливості, рівності громадян перед законом, взаємної відповідальності, поєднання переконання та примусу, свободи). Виділяють також галузеві, міжгалузеві та принципи правових інститутів.

Принцип пріоритетності загальнолюдських ціннос­тей над груповими (класовими) цінностя­ми. До загальнолюдських цінностей належать життя, сво­бода, мир, безпека, природа, добро, совість тощо. Сучасне право закріплює їхнє верховенство над інтересами політич­них, соціальних і національних груп;

принцип гуманізму – норми права повинні створюватися задля реалізації та захисту прав і свобод громадян, визнання людини найвищою соціальною цінністю, поєднання поваги до особи з вимогливістю до неї. Наприклад, ніхто не може бути заарештований або утримуватися під вартою, підданий катуванню, іншому жорстокому, нелюдському чи такому, що принижує його гідність, покаранню тощо. Сучасне право відкидає антигуманне гасло, – «Хай восторжествує справедливість, навіть якщо загине світ!»;

принцип демократизму – право виражає волю народу (або принаймні його більшості), тобто загальну волю громадян. Забезпечує можливість громадян безпосередньо або через представників приймати участь у регулюванні суспільних відносин та управлінні державними справами;

принцип верховенства права – закріплює пріоритетне положення права в системі соціальних регуляторів і передбачає: створення та діяльність державних органів відповідно до вимог правових норм, відповідність нормативно-правових актів невід’ємним правам і свободам людини і громадянина, взаємопов’язаність держави і права, верховенство норм Основного закону поряд з іншими нормативно-правовими актами;

принцип законності – передбачає, з одного боку, наявність вимог до якості нормативно-правових актів та унеможливлення суперечностей між ними, а з іншого, - суворе дотримання та виконання норм права, що містяться в законах та підзаконних нормативних актах.

принцип соціальної справедливості – здатність права захищати права, свободи та інтереси людини; оцінювати поведінку кожного суб’єкта правовідносин відповідно до його позитивних або негативних заслуг (герою – нагорода, злочинцю покарання);

принцип рівності перед законом – всі індивіди, незалежно від національності, релігійної приналежності, кольору шкіри, мови, статі, політичних та інших переконань рівні перед законом, мають однакові права і обов’язки;

принцип взаємної відповідальності держави і особи – означає, що публічні інтереси держави та приватні інтереси конкретних індивідів – це нерозривно пов’язані категорії, при цьому зневага інтересів однієї із сторін неминуче призводить до негативних наслідків і для іншої сторони. Цей принцип уперше сформулював І. Кант, який вважав, що кожен громадянин повинен мати ту саму можливість примусу щодо держави, що і держава стосовно громадянина;

принцип поєднання переконання та примусу в праві – переконання має передувати примусу. Останній застосовують лише тоді, коли інші заходи виховного характеру не дають бажаних результатів;

принцип свободи – характеризує міру можливої поведінки в рамках закону. Наприклад, людина має право діяти за принципом – «дозволено все, що прямо не заборонене». Цей принцип є абсолютною цінністю і може бути обмежений лише необхідністю забезпечити свободу інших осіб.

Галузеві принципи є характерними для однієї галузі права. Наприклад, для цивільного права ключовими прин­ципами є: недоторканність приватної власності, рівність сторін у договорі, добросовісне виконання договорів.

Міжгалузеві принципи властиві кільком близьким або суміжнім галузям права. Наприклад, принцип гласності, змагальності сторін і незалежності судочинства, здійснення правосуддя виключно судом притаманні як цивільно-процесуальному, господарсько-процесуальному так і кримінально-процесуальному та адміністративному процесу. Принцип рівності форм власності виявляється в цивільному і господар­ському праві.

Принципи інститутів права діють в рамках однорідних суспільних відносин, врегульованих нормами конкретного правового інституту. Наприклад, інститут виборчого права базується на принципах свободи виборів, загальності, рівно­сті, таємного голосування, прямих виборів.