Право приватної власності 1

Право приватної власності — це передбачене і га­рантоване законом право власника здійснювати воло­діння, користування і розпорядження належним йому майном на свій розсуд і з будь-якою метою, якщо інше не передбачене законом.

Об’єктами права приватної власності є житлові будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові бу­динки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, насадження на земельній ділянці, засоби ви­робництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно спо­живчого і виробничого призначення.

Кожна держава має право визначити об’єкти, які з мірку­вань державної безпеки або з інших підстав не повинні пере­бувати у власності тих чи інших суб’єктів правовідносин або мають набуватися з додержанням спеціальних правил

Перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об’єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України.

зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєпри­пасів до неї, які набуваються громадськими об’єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси;

вибухові речовини і засоби вибуху, всі види ракетного палива;

наркотичні, психотропні, сильнодіючі отруйні лікуваль­ні засоби (за винятком одержаних громадянами за при­значенням лікаря);

Підстави виникнення у громадян права власності 2

Виникнення у громадян права власності на доходи від участі в суспільному виробництві

Юридичною підставою виникнення права влас­ності на такі доходи є факт одержання працівни­ком матеріальних благ

Чинне законодавство не зобов’язує громадян працювати в суспільному секторі економіки за трудовим договором. Вони мають право на свій розсуд обрати ті чи інші не заборонені законом форми індивідуальної праці чи підприємницької діяльності відповідно до законодавства України. Правовий режим діяльності громадян-підприєм- ців, отримання ними доходів визначаються Ци­вільним кодексом України та іншими актами за­конодавства

Виникнення у громадян права власності за договорами та іншими правочинами

Інші підстави виникнення у громадян права власності:

успадкування майна;

одержання дивідендів від цінних паперів і вкладів у кре­дитних установах;

отримання пенсій, різних видів державної допомоги, сти­пендій тощо;

отримання грошових сум чи іншого майна в порядку від­шкодування заподіяної шкоди;

отримання коштів за аліментними зобов’язаннями;

правомірне заволодіння дарами природи;

отримання премій, виграшів, призів.

Право державної та комунальної власності3

Державна власність є особливою публічною формою при­власнення матеріальних благ в інтересах суспільства. Вона виникла одночасно з виникненням держави.

Від імені та в інтересах держави України право власності здійснюють відповідні органи державної влади. Однак систе­ма та способи управління державною власністю є надзвичай­но складними. Визначальне значення у вирішенні цієї про­блеми мають окремі статті Конституції України.

Право комунальної власності - це право територі­альної громади володіти, доцільно, економно, ефектив­но користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпо­середньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Суб’єктами права комунальної власності є відповідні те­риторіальні громади сіл, селищ, міст і районів у містах. Оскільки районні й обласні ради виступають як органи місце­вого самоврядування, то Конституція не передбачає створення комунальної власності на рівні районів і областей. Територі­альні громади сіл, селищ, міст і районів у містах можуть об’єднувати об’єкти своїх прав власності (виникнення у них спільної власності), передавати ці об’єкти до управління ра­йонних і обласних рад.

Об’єкти права комунальної власності визначені в Консти­туці --

Матеріальною і фінансовою основою місце­вого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, дохо­ди місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об’єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні район­них і обласних рад.