4. Характерні проблеми користувачів powerpoint
Як відформатувати заголовок та текст усієї презентаціі?
Щоб внести зміни в текст або структуру ваших слайдів, потрібно вибрати Вид → Образец → Образец слайдов. Зразок слайдів дає змогу вносити зміни одразу в усю презентацію.
Як можна згрупувати та відредагувати об’єкти?
Щоб згрупувати об’єкти, необхідно виділити їх і вибрати пункт Группировать в меню Действия панелі інструментів «Рисование».
Як використовувати презентацію PowerPoint в якості шаблона?
Для вирішення даної проблеми необхідно створити новий шаблон. Спочатку створити стандартну презентацію з усіма необхідними об’єктами. Потім виконати команду Файл → Сохранить как. У списку Тип файла діалогового вікна вибрати Шаблон презентации. Файл буде збережено як файл шаблона.
Як можна змінити розмітку слайда, не втративши його зміст?
Для зміни розмітки слайда під час роботи над ним, потрібно викликати панель Разметка слайда в області задач. У ній можна задати іншу розмітку слайда.
“Графічний редактор Paint. Створення малюнків”
Принципи побудови графічних зображень
Для створення й редагування графічних зображень або графічних об’єктів (різноманітні малюнки, креслення, графіки, анімації) на екрані дисплея існують спеціальні програми, які називають графічними редакторами.
Розрізняють два види комп’ютерної графіки растрову та векторну. Вони розрізняються принципами формування зображень на екрані монітора та при роздрукуванні на папері. Основним елементом растрового зображення є точка (піксель – Picnute Element). Кількість точок у графічному зображенні залежить від типу монітора та роздільної здатності встановленого режиму роботи. Зображення растрової графіки або будують вручну (використовуючи інструменти та можливості сучасних редакторів), або утворюють електронні копії зображення за допомогою сканерів, або вводять зображення в пам’ять комп’ютерів за допомогою цифрових фото- і відеокамер. Більшість редакторів растрової графіки орієнтовані не стільки на створення, скільки на їх подальшу обробку. В Інтернеті використовуються поки тільки растрові зображення. Недоліками растрових зображень є те, що вони на дисках займають великі об’єми пам’яті і їх неможливо збільшувати для розгляду окремих деталей (у результаті збільшення точки стають крупнішими). Основним елементом зображення векторної графіки є лінія. Об’єм пам’яті, який займає лінія, не залежить від її розмірів, оскільки лінії подаються за допомогою деякої кількості параметрів, які містять її тематичний опис. На основі лінії будують інші об’єкти, простіші об’єкти об’єднуються в більш складніші. Одні об’єкти, незалежно від інших, можна редагувати, переміщати повертати, масштабувати. Із-за такого підходу векторну графіку називають об’єктно-орієнтовною. Векторну графіку в основному використовують для створення графічних ілюстрацій.
Займаючись обробкою зображень, ми завжди стикаємось із тим, що плоди нашої праці потрібно зберігати. І тут є широкий вибір форматів графічних файлів. Їх можна класифікувати за декількома критеріями. Ми розглянемо дві найбільш вживані: перша – за вмістом файлу, а друга – за форматами прикладних програм. Згідно першої класифікації графічні файли поділяються на растрові, векторні, метафайлові та спеціалізовані.
У перших зберігають, згідно назві, растрову графіку, застосовуючи різні алгоритми кодування та стиснення інформації. Метафайлові об’єднують в собі риси растрових та векторних файлів. Спеціалізованими є шрифтові файли, які описують шрифт певної гарнітури.
Формати графічних файлів можна ще класифікувати за типом прикладних програм. Тобто програми обробки растрових та векторних зображень мають свій власний спеціалізований формат файлів. Наприклад, в Adobe Photoshop це – *.psd, Adobe Illustrator – *.ai, Corel Draw – *.cdr.
Якщо інформацію про зображення просто кодувати та розміщувати у файлі без стиснення, то об’єми їх будуть вражаючими. Тому слід розглянути деякі алгоритми стиснення графічних файлів. Стиснення може бути з втратами та без втрат кодованої інформації. Стиснення може здійснюватись за допомогою словників найбільш вживаних слів, і тут словники можуть бути адитивні та неадитивні (постійні словники та динамічні відповідно).
Найпростішим є алгоритм RLE (run length encoding) – групове кодування без втрат. В ньому послідовність символів подається самим символом та його кількістю в групі. Тут, наприклад, FFFFFF буде закодоване в 6F.
В bitmap файлах використовується групове кодування – BMP (стискання без втрат). Бітові, 8-, 24-, 32- бітові групи нуликів та одиниць стискуються та мають 12 бітовий службовий ключ. Тут можливе використання палітр – таблиць кольорів, де кожний відтінок, що є у файлі, має свій власний номер. Тобто, можлива заміна трьох байтів одним номером у палітрі.
LZW – патентований алгоритм стискання без втрат, із використанням неадитивних словників.
CCITТ – метод стиснення Хофмана, використовує адитивний словник. Найбільш ефективний при стисненні чистих двоколірних зображень. Цей метод використовують при передачі даних по факсу, та в програмі Adobe Distiller.
DCT – дискретні косинус перетворення, використовуються в форматі *.jpg (стискання з втратами). Стиснення базується на тому факті, що людське око найбільш чутливе до яскравості кольору. Тому для n пікселів зображення яскравість задається для всіх, а чистота і колірність для групи з чотирьох. Таким чином отримуємо табличку значень деякої функції, потім вибираються блоки пікселів 8 х 8, здійснюється субдескритизація та косинус перетворення (розклад функції в ряд Фур’є) і відкидається хвіст від заданого k до Ґ.
Отже, знаючи дещо про стиснення інформації, можна перейти до форматів обміну.
EPS (Encapsulated PostScript) – метафайловий формат, базується на використанні мови опису сторінок PostScript. Цей файл є монохромним, при збереженні кольорового CMYK зображення у файлі буде по одному зображенню на кожний колірний канал. Ще надається можливість зберігання екранної копії зображення та пікторами для відтворення у файлі. Може бути двох форматів – ASCII або двійковому. Не використовує стискання, не має обмежень на розмір. Використовується для поліграфічного відтворення, в програмах макетування.
GIF (Graphic Interchange Format) – растровий з обмеженою колірністю: 2 – 256 кольорів. Використовує LZW стиснення, має обмеження на розмір зображення: 64К х 64К пікселів. Підтримує анімацію, найбільш підходить для малюнків.
JPEG – растровий, колірність 24 біта, має обмеження на розмір, що і *.gif. Власне стискання – ефект стиснення в 10-15 разів без помітної оком різниці. Не підтримує анімації. Використовується для збереження напівтонових сірих і кольорових фотографічних зображень.
TIFF (Tag Image File Format) – найбільш вживаний формат обміну, передає всю інформацію, що створила програма. Не підтримує багатошаровості, максимальний розмір файлу 232. Колірність до 24 бітів, використовує всі можливі алгоритми стиснення (RLE, CCITT, LZW).