65.Засоби та способи пожежогасіння.

У комплексі заходів, що використовуються в системі протипожежного захиту, важливе значення має вибір найбільш раціональних способів і засобів гасіння різних горючих речовин та матеріалів відповідно з ДБН В. 2.5-13-98 “Пожежна автоматика будинків і споруд”.

Горіння припиняється:

- під час охолодження горючої речовини до температури нижчої, ніж температура її займання

- при зниженні концентрації кисню в повітрі в зоні горіння;

- при припиненні надходження випарів

- при розбавленні горючої речовини негорючою речовиною;

Способи гасіння пожежі.

Є такі основні способи припинення процесу горіння: фізичні і хімічні.

Фізичні способи:

1. Охолодження горючих речовин або (відведення тепла з зони горіння) здійснюють:

- зрошенням горючих речовин;

- перемішуванням шарів горючих речовин;

- евакуацією горючих речовин та матеріалів.

Спосіб охолодження ґрунтується на тому, що горіння речовини можливе тільки тоді, коли температура її верхнього шару вища за температуру його запалювання.

2. Розрідження:

- об’ємним розрідженням окислювача інертними газами та парою;

- об’ємним розрідженням горючих речовин інертними газами та парою (збільшення теплоємності горючої системи).

Спосіб розведення базується на здатності речовини горіти при вмісті кисню у атмосфері більше 14-16% за об'ємом. Зізменшеннямкисню в повітрінижчевказаноївеличиниполум'янегорінняприпиняється.

3. Ізоляція (відключення механізму займання) здійснюється:

- ізоляцією поверхонь горючих речовин водою, піною, азбестовою тканиною (ковдрою);

- відведенням горючих речовин із зони горіння.

Спосібізоляціїґрунтується на припиненнінадходженнякиснюповітря до речовини, щогорить. Для цьогозастосовуютьрізніізолюючівогнегасніречовини (хімічнапіна, порошок та інше ).

4. Механічні способи (відключення механізму займання) здійснюються:

- механічним відривом полум’я повітряною ударною хвилею або сильнимструменем води, порошку чи газу.;

- спосібвогнеперешкодизаснований на створенні умов, за якихполум'я не поширюється через вузькі канали, перерізякихменше критичного

Хімічні способи.

- об’ємне розрідження горючої пило-, газо-, та повітряної системи флегматизуючими речовинами (вогнегасними порошками, галогеновими вуглеводнями);

- зрошення поверхонь горючих матеріалів флегматизуючими речовинами – інгібіторами, які сповільнюють реакцію.

Спосіб хімічного гальмування реакцій горіння полягає у введенні в зону горіння галоїдно-похідних речовин (бромисті метил та етил, фреон та інше), які при потраплянні у полум'я розпадаються і з'єднуються з активними центрами, припиняючи виділення тепла. У результаті цього процес горіння припиняється..

Засоби гасіння пожеж.

Припинення горіння досягається за допомогою вогнегасних засобів:

- води (у вигляді струменя або в розпиленому виді);

- негорючих (інертних) газів, вуглекислоти, азоту тощо;

- хімічних засобів (у вигляді піни або рідини);

- порошкоподібних сухих сумішей (суміші піску з флюсом);

- пожежних покривал з брезенту та азбесту.

Вибір тих чи інших способів та засобів гасіння пожеж та вогнегасних речовин залежить від масштабів загорянь.

Вода – найбільш дешева і доступна вогнегасна речовина. Вона має найбільшу теплоєм­ність порівняно з іншими вогнегасними речовинами і термічну стійкість (1700 ⁰С). Для випаро­вування 1 л води необхідно 2684 кДж теплоти, при цьому утворюється 1725 л пари. Вода застосовується у вигляді компактних і розпилюючих струменів, і як пара.

Водою не можна гасити(!!!!) - ЛЗР (бензин, гас, тому що вода накопичується внизу цих речовин і збільшує площу горючої поверхні), а також лужні метали (Na, К, Mg), електрообладнання, що знаходиться під напругою.

Водяна пара застосовується для гасіння пожеж у приміщенні об’ємом до 500 м³ і невеликих загорянь на відкритих установках. Вогнегаснаконцентрація пари у повітрі становить 35 %.

Воднірозчини солейзастосовуютьсядлягасінняречовин, які погано змочуються водою (бавовна, деревина, торф). У воду додаютьповерхнево – активніречовини: піноутворювачі, сульфаноли та тощо.

Інертні та негорючі гази.

Вуглекислий газ (СО₂) за тиску 36 атмосфер перетворюється у вуглекислоту. Охолоджує і ізолює зону горіння. При випаровуванні в повітрі з 1 кг рідкої вуглекислоти утворюється 506 л вуглекислого газу (снігу). Вуглекислий газ використовують для гасіння ЛЗР і ГР, що знаходяться в ємностях, а також для гасіння електричного обладнання, яке горить.

Азот. Розбавляє та охолоджує реагуючі речовини (температура рідкого азоту t = -250 ⁰С) і ізолює зону горіння.

Піна –це колоїдна дисперсна система, яка складається з комірок – бульбашок газу. Стінки бульбашок утворюються із розчинів поверхнево-активних речовин і стабілізаторів. Піни поділяються на хімічні та повітряно-механічні.

Хімічна піна отримується при взаємодії лужного та кислотного розчинів у присутності піноутворювача. Кратність хімічної піни 5-8, стійкість - до 50 хвилин.

Повітряно-механічна піна є одним з найбільш ефективних засобів вогнегасіння, і утворюється при механічному змішуванні повітря (90 %), води (9,4-9,8 %) та піноутворювача (0,2-0,6 %). Кратність повітряно-механічної піни 10-200, стійкість до - 20 хвилин. Повітряно – механічна піна утворюється в результаті інтенсивного перемішування водного розчину піноутворювача з повітрям, яка здійснюється в піногенераторі.

Піни застосовуються для гасіння легкозаймистих рідин

Вогнегасні порошки.

Це – дрібноподрібненімінеральнісолі з різними добавками, щопротидіютьзлежуванню та утворенню грудок.

Вибір вогнегасної речовини залежить від класу пожежі. В таблиці наведено класифікацію пожеж відповідно до стандарту ISO № 3941-77 та ГОСТ 27331-87, а також рекомендовані вогнегасні речовини.