21.Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров’я працівників або у разі їх смерті. Фонд соцстрахування від нещасних випадкі

Підприємство або власник несуть матеріальну відповідальність за ушкодження здоров’я працівника, а також за моральну шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок фізичного та психологічного впливу небезпечних факторів.

Власник звільняється від відшкодування, якщо доведено, що шкода заподіяна не з його вини

Доказом вини власника є:

Акт про нещасний випадок на виробництві встановленої форми

Медичний висновок про професійне захворювання

Вирок або рішення суду, органів дізнання

Рішення про притягнення винних осіб до відповідальності

Рішення органів соцстраху про тимчасову непрацездатність

Висновок службових осід, що відповідають за нагляд за охороною праці

Покази свідків

Відшкодування втрат складається з:

Виплати втраченого заробітку залежно від ступеню втрати працездатності (за висновком медико-соціальної експертної комісії(МСЕК) у відсотках від повної працездатності)

Виплати одноразової допомоги потерпілому (утриманцям померлого)

Компенсації витрат на медичну та соціальну допомогу (протезування, лікування, посилене харчування, оздоровлення)

Розмір компенсації витрат на ліки, лікування , протезування – визначається на підставі рецептів лікарів та офіційних рахунків

Розмір витрат на догляд за потерпілим залежить від характеру догляду, визначається МСЕК

Моральна шкода відшкодовується за заявою потерпілого і висновку медичних органів, таке відшкодування є одноразовим і його розмір встановлюється: угодою сторін, рішенням комісії по трудових спорах або рішенням суду.

Усі працівники згідно з законом про загальнодержавне соціальне страхування від нещасного випадку повинні бути застраховані.

Внески до Фонду соцстрахування від нещасних випадків складаються з нарахувань на зарплату працівників (в бюджетних установах) або на фактичний обсяг реалізованої продукції і здійснюються роботодавцем

Фонд здійснює такі основні виплати та послуги:

виплати допомоги в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю

виплати одноразової допомоги потерпілому (утриманцям померлого)

виплати втраченого заробітку залежно від ступеню втрати працездатності (за висновком медико-соціальної експертної комісії(МСЕК) у відсотках від повної працездатності)

компенсації витрат на медичну та соціальну допомогу (протезування, лікування, посилене харчування, оздоровлення)

організовує поховання померлого і оплату витрат

надає допомогу інвалідам у вирішенні соціально-побутових питань

22.Законодавство України в галузі гігієни праці. Заходи забезпечення санітарного благополуччя

Виробнича санітарія - це система організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів та засобів запобігання впливу шкідливих виробничих чинників на працівників.

Гігієна праці - галузь практичної та наукової діяльності, що вивчає стан здоров'я працівників, зумовлений умовами праці, і на цій основі обґрунтовує заходи і засоби щодо збереження і зміцнення здоров'я працівників, профілактики несприятливого впливу умов праці.

Санітарна техніка – це пристрої освітлення, вентиляції, опалення, тепло- і газопостачання, водопостачання, захист від дії шуму, вібрації тощо.

Гігієнапраці за специфічними факторами і родом діяльності поділяється на комунальну, виробничу, військову і гігієну харчування.

В системі законодавства щодо гігієни праці ключове місце займає закон "Про забезпеченнясанітарного та епідемічногоблагополуччянаселення".

Відповідно до закону забезпечення санітарного благополуччя досягається такими основними заходами:

- гігієнічною регламентацією та державною реєстрацією небезпечних чинниківнавколишнього і виробничого середовища

- предявленням гігієнічно обгрунтованих вимог до проектування, будівництва, розробки, виготовлення та використання нових засобів виробництва і технологій, до житлових приміщень, територій, діючих засобів виробництва і технологій, тощо

- державною санітарно-гігієнічною експертизою проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм та діючих обєктів і обумовлених ними небезпечних чинників на відповідність вимогам санітарних норм.

- включенням вимог безпеки щодо здоровя та життя в державні стандарти та іншу нормативну документацію

- ліцензуванням певних видів діяльності, повязаних з потенційною небезпекою для здоровя людей

- обовязковими медичними оглядами певних категорій населення або працюючих