- •Цивільна оборона
- •Прогнозування масштабів і наслідків хімічних небезпечних ситуацій
- •Терміни і визначення
- •2. Сфера застосування методики
- •2.1. Довгострокове прогнозування.
- •2.2. Оперативне прогнозування.
- •3. Прийняті допущення
- •4. Прогнозування глибини зони зараження сдор
- •4.3. Розрахунок глибини зони зараження при руйнуванню хімічно небезпеч-ного об’єкту
- •4.4. Приклади визначення глибини зони зараження сдор
- •5. Визначення площі зони зараження сильнодіючими отруйними речовинами (сдор)
- •6. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту і тривалість дії ураження сдор
- •6.1. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту.
- •6.2. Визначення тривалості дії ураження сдор.
- •6.3. Приклади визначення глибини зони зараження сдор
- •7. Порядок нанесення зон зараження сдор на топографічні карти і схеми
- •Визначення ступені вертикальної стійкості атмосфери за даними прогнозу
- •Глибина (км) зони зараження сильнодіючими отруйними речовинами (сдор)
- •Характеристики сдор і допоміжні коефіцієнти для визначення глибини зони зараження
- •Значення коефіцієнту к4 в залежності від швидкості вітру
- •Швидкість (км/год) переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру
- •8. Особливості прогнозування показників небезпеки хімічного зараження
- •Орієнтовний процент уражених при відсутності засобів захисту при проходу первинної хмари сдор
- •Доля глибини зони розповсюдження сдор, в межах якої будуть спостерігатися ураження незахищеного населення визначеної ступені важкості
- •Орієнтовний час випарювання сильнодіючих отруйних речовин (сдор) з поверхні розливу при швидкості приземного вітру 1 м/сек (годин, діб, місяців)
- •Орієнтовний час підходу хмари сдор до об’єкту для місцевості без лісів з урахуванням вертикальної стійкості атмосфери (хвилини, години)
- •Орієнтовний час підходу хмари сдор до об’єкту для лісистої місцевості з урахуванням вертикальної стійкості атмосфери (хвилини, години)
- •Перелік небезпечних речовин та їх порогу кількості
- •Рекомендовані орієнтовні відстані віддалення виробництв та об’єктів зі сдор (які пов’язані зі значними небезпеками) від житлових масивів
Первинна
хмара
СДОР
–
це пароподібна частина СДОР, яка
знаходиться в будь-якій ємності над
поверхнею зрідженої СДОР і яка виходить
в атмосферу безпосередньо при руйнуванні
ємності без випару з підстильної
поверхні.
Вторинна
хмара СДОР
– це хмара СДОР, що виникає внаслідок
випарову-вання речовини з підстильної
поверхні (для легко летучих речовин
час розвитку вторинної хмари після
закінчення дії первинної хмари відсутній,
для інших СДОР залежить від температури
речовини під час випаро-вування).
Під
еквівалентною
кількістю СДОР
треба розуміти таку кількість хлору,
масштаб зараження яким при інверсії
еквівалентний масштабу зараження при
даній ступені вертикальної стійкості
атмосфери кількістю СДОР, яке перейшло
в первинну (вторинну) хмару.
Площа
зони фактичного зараження СДОР
– площа території, яка заражена СДОР
в небезпечних для життя межах.
Площа
зони можливого зараження СДОР
– площа в межах якої під дією змін
напрямку вітру може пересуватися хмара
СДОР.
Дані методики
можуть бути використанні для
довгострокового і оперативного
прогнозування при аваріях на хімічно
небезпечних об’єктах і транспорті,
який перевозить СДОР.
Довгострокове
прогнозування здійснюється заздалегідь
для визначення можли-вих масштабів
зараження, сил і засобів, які залучатимуться
для ліквідації наслід-ків аварії,
складення планів роботи та інших
довгострокових (довідкових і прогнозних)
документів і матеріалів.
Для довгострокового
прогнозування використовуються наступні
дані:загальна кількість СДОР на об’єкті
(для об’єктів, які розташовані у
небезпечних районах та на воєнний час
приймається розлив СДОР - “вільно”);
кількість
СДОР в одиничній максимальній
технологічній ємності (для інших
об’єктів приймається розлив СДОР –
“у піддон”);метеорологічні дані:
швидкість вітру у приземному шарі – 1
м/сек, температура повітря – 20 ºC, ступінь
вертикальної стійкості повітря (СВСП)
– інверсія;середня щільність населення
для даної місцевості;площа зони можливого
хімічного зараження (ЗМХЗ) прий-мається
рівною площі круга (S =
3,14хГ2);ступінь
заповнення ємності (ємностей) приймається
70% від паспорт-ного об’єму ємності
(ємностей);ємності зі СДОР при аваріях
руйнуються повністю;
при аваріях на
газо-, аміакопроводах кількість СДОР,
яка може бути ви-кинутою, приймається
рівним його кількості між засувками
(для продуктопро-водів об’єм СДОР
приймається 275-500 тон).
Оперативне
прогнозування здійснюється під час
виникнення аварії за даними розвідки
для визначення можливих наслідків
аварії і порядку дій в зоні можли-вого
зараження.
Для оперативного
прогнозування використовуються наступні
дані:
загальна кількість
СДОР на момент аварії в ємкості
(трубопроводі), на якій виникла аварія;
характер розливу
СДОР на підстильну поверхню (“вільно”
або “в піддон”);
2. Сфера застосування методики
2.1. Довгострокове прогнозування.
2.2. Оперативне прогнозування.
