
- •Харківський національний технічний університет сільського господарства і мені п. Василенка
- •«Визначення розбавлення у водотоках та необхідного ступеня очищення стічних вод»
- •Харків 2013
- •Лабораторно – практична робота визначення рівня розбавлення у водотоках та необхідного ступеня очищення стічних вод
- •1. Оцінка ефективності розбавлення у водотоках
- •Розрахунок коефіцієнту розбавлення (γ)
- •1.2 Розрахунок кратності розбавлення стічних вод
- •Концентрація забруднюючих речовин в розрахунковому створі
- •2. Розрахунок Гранично Допустимого скиду підприємства
- •Гранично допустимий скид становить:
- •Визначення допустимої концентрації завислих речовин у стічних водах
- •Визначення допустимого рівня біохімічного поглинання кисню (бпк) у стічних водах за вмістом розчиненого кисню
- •Визначення допустимої концентрації забруднюючих речовин у стічних водах,
- •3. Розрахунок необхідного ступеня очищення стічних вод
- •Принципи вибору методів очищення води
- •Звіт про роботу повинен включати:
- •Контрольні запитання.
- •«Визначення розбавлення у водотоках та необхідного ступеня очищення стічних вод»
1. Оцінка ефективності розбавлення у водотоках
Якщо скид стічних вод відбувається (проектується) у водні об’єкти, необхідно оцінити можливість такого скиду, виходячи з самоочищувальної та розбавляючої властивостей водного об’єкту.
Розрахунок коефіцієнту розбавлення (γ)
Для визначення коефіцієнту розбавлення (формула 1.4) послідовно необхідно обчислити:
коефіцієнт турбулентної дифузії (D):
м2/с
(1.1)
де Uсер – середня швидкість течії, м/сек;
Hсер – середня глибина річки, м;
допоміжні величини α та β:
(1.2)
де j – коефіцієнт звивистості;
q – витрата стічних вод, м3/с;
t – коефіцієнт, що залежить від місця випуску стічних вод: для випуску біля берега t = 1; для випуску на стрижні t = 1,5
(1.3)
де е – експонента;
L – відстань від місця випуску до розрахункового створу.
,
(1.4)
де q – витрата стічних вод, м3/с;
Q – витрата води водотоку в контрольному створі, м3/с:
м3/с,
- середня
ширина річки, м.
Коефіцієнт розбавлення g показує, яка частка водотоку бере участь у процесах розбавлення. Найкращі умови розбавлення фіксуються при максимально можливих значеннях коефіцієнту (0,8-1).
З екологічної точки зору розбавлення стічних вод – недосконалий технологічний прийом і може використовуватись лише при незначних обсягах стоків.
1.2 Розрахунок кратності розбавлення стічних вод
Процес розбавлення обумовлений змішуванням забруднених потоків стічних вод з більш чистими суміжними потоками під впливом турбулентної дифузії.
Кратність розбавлення стічних вод визначається таким чином:
(1.5)
де g – коефіцієнт розбавлення, який показує частку води водотоку, що бере участь у розбавленні (розрахунок 1.4);
q – витрата стічних вод м3/с;
Q – витрата води водотоку в контрольному створі, м3/с.
Концентрація забруднюючих речовин в розрахунковому створі
Розраховується для кожної забруднюючої речовини окремо за формулою:
мг/дм3
(1.6)
де ССТ – концентрація речовини в стічній воді, мг/дм3;
Сф – фонова концентрація речовини у річці до місця випуску стічних вод, мг/дм3;
n – кратність розбавлення (розр. 1.5).
Визначені концентрації порівняйте з гранично допустимими концентраціями (Сгдк з табл. 1 ) і зробіть висновки.
Таблиця 1
Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин у водних об’єктах рибогосподарського водокористування (СанПіН 42-121-4130-98)
Найменування речовин |
Лімітуючий показник шкідливості |
СГДК, мг/дм3 |
завислі речовини |
загально санітарний |
Сфон+0,25 |
pозчинений кисень |
загально санітарний |
4,0 |
БПКповн |
загально санітарний |
3,0 |
нафтопродукти |
органолептичний |
0,05 |
Сірководень (Н2S) |
органолептичний |
1,0 |
Свинець (Pb) |
санітарно-токсикологічний |
0,1 |
Нікель (Nі) |
санітарно-токсикологічний |
0,1 |